Медицина

  • Ілля ЄМЕЦЬ: «Уявляєте: народилася дитина з хворим серцем, а їй у лабораторних умовах виростили здорове»

    Нашу розмову з директором Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України Іллею Ємцем раз у раз переривають телефонні дзвінки та  включення з операційної (перед Іллею Миколайовичем  монітор транслює все, що там відбувається).  Втім, операцію, котру він мав проводити того дня,  відмінили, тож поспілкуватися пощастило неочікувано довго.
    Серед фото на  стіні його кабінету — світлини вчителів і колег: Миколи Амосова,  австралійського професора Тімоті Картмілла, французького доктора Іва Лекомпта, канадського  професора Вільяма Вільямса. Згадалося, коли вперше побачила ці  фотографії, — ще в Інституті Амосова, на двох поверхах  якого розміщувався центр. Ці  та інші західні світочі кардіохірургії  приїхали на присвячений 10-річчю заснування  Центру дитячої кардіології та кардіохірургії 8-й український форум вроджених вад серця, котрий починається сьогодні. 

  • Андрій ГРЯЗОВ: «Пухлини мозку видаляємо без скальпеля»

    Кількість онкологічних захворювань зростає і у нас в країні, і в усьому світі. Багато пухлин дають метастази в головний мозок. У США, наприклад, щорічно реєструють до 170 тисяч нових випадків таких метастатичних пухлин. Вони викликають фізичні і психічні порушення: хворі швидко перетворюються на інвалідів.
    Оперативне лікування можливе не в усіх випадках, існують ризики післяопераційних ускладнень — рецидиви виникають у 10—50% випадків. Якщо поєднувати хірургічне видалення метастазів із наступним опроміненням головного мозку, що зменшує частоту рецидивів, у хворого може розвинутися гостра постпроменева реакція.
    Але наука не стоїть на місці, з’являються сучасні види лікування онкологічних захворювань мозку — радіотерапія і радіохірургія, які поєднують точність впливу на пухлину та ефективність променевої методики. Про ці передові методи — розмова з Андрієм ГРЯЗОВИМ, який стояв біля витоків цього методу в Україні. 

  • Наталія ДОЛИНА

    Маленьких пацієнтів захистять від несвободи

    Міністерством охорони здоров’я за участі Асоціації психіатрів України та організацій споживачів психіатричної допомоги розроблено концепцію реформування системи охорони психічного здоров’я дітей, яка визначає новий порядок надання психіатричної допомоги.
    Відтепер дітям з особливими потребами психіатричну допомогу надаватимуть в адаптованій формі, а проблему ліків держава повністю візьме на себе. Виявляти погрішності у психічному розвитку дитини повинен педіатр або сімейний лікар за місцем проживання. Якщо потрібно, він направляє пацієнта до дитячого психіатра, а той призначає лікування. До того ж терапію дитина проходить удома, її не виривають зі звичного соціального контексту (винятком є гострі хронічні стани). Головне в цьому підході — дотримання прав маленького пацієнта.

     

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Що робити до приїзду «швидкої»

     Схиляюся над непорушним тілом.  Дихання немає. Не панікувати.    Подзвонити у «швидку». Звільнити від одягу, знайти потрібну точку на грудях,  правильно зробити  15 натискань та  два вдихи через рот. Ще 15 натискань  —  і знову два вдихи… 
    Нині це вже спогади із тренінгу для журналістів з надання першої невідкладної допомоги. Потерпілим виступав манекен, якому робили штучне дихання та рятували від артеріальної кровотечі. Кров була штучною, та емоції  — щирими.  Лише так, отримавши порцію адреналіну від «рятування» манекена, можна навчитися надавати першу допомогу й здолати той психологічний бар’єр, коли бачиш на вулиці непритомну людину, але боїшся підійти, щоб допомогти. 

  • Від екології природи до екології душі

    Осіннім золотом фарбує природа рідну країну. Дозріла кукурудза — королева полів, квітка сонця соняшник, а також соя, що стрімко поширюється на наших полях. Налилися соком корені цукрових буряків, які ось-ось зберуть. Кипить робота на ланах озимини. Але чому тільки ці п’ять культур нині заполонили наші поля?
    А  де ж багаторічні бобові  — люцерна й еспарцет, однорічні трави, зайняті пари, горох, суміші однорічних злаково-бобових та злаково-хрестоцвітих? Вони стабілізують агробіоценози, це найкращі попередники, після яких аграрії завжди отримували достойний урожай озимої пшениці з меншими затратами, майже без застосування агрохімікатів, що їх широко використовують і так знищують  головне багатство країни — її родючі грунти, а отже, і самих себе. Адже масове здебільшого нічим не обмежене використання пестицидів призводить до цього. Внаслідок навіть чорніють і гинуть зародки зерен.  Усе це не тільки абсурдно, а й злочинно.

  • Сергій ДМИТРУК

    Швидкість рятує життя

    За статистикою, бригади швидкої допомоги в Україні щороку здійснюють понад 13 мільйонів виїздів. Дзвінок на «103» свідчить про загрозу для здоров’я, а часто й життя людини. Тому екстрена медична допомога потребує не тільки високої кваліфікації лікарів, злагодженості дій бригади «швидкої», а й доброї оснащеності автомобіля відповідним обладнанням та лікарськими препаратами, його надійності під час експлуатації. Однак нині не в усіх закладів є змога таких вимог дотримуватися. Тож одне із завдань медичної реформи — впровадження національної системи екстреної медичної допомоги європейського рівня. Головна складова прориву — ініційоване Президентом України масштабне оновлення парку машин швидкої допомоги.  

  • Франсуа-Ксав’є ЛЕРІ: «Загроза підробних ліків надзвичайно серйозна»

    Якості ліків і медичних послуг у Раді Європи приділяють значну увагу. Адже доступ до кваліфікованої медицини — один із пунктів Хартії про права людини, на принципах якої ∂рунтується діяльність РЄ. На жаль, за останні десятиліття виробництво контрафактних ліків стало однією з найприбутковіших сфер кримінального бізнесу. І з підробними ліками стикаються пацієнти не лише країн Східної Європи, а й, здавалося б, благополучного Євросоюзу. Тому експерти РЄ виробили власну стратегію і заходи, щоб уберегти громадян від недобросовісних фармацевтичних виробників. Про це в інтерв’ю «УК» розповів начальник відділу фармацевтичної служби, захисту здоров’я споживачів і боротьби з контрафактною продукцією Європейського директорату якості лікарських препаратів та медичних послуг Ради Європи (EDQM) Франсуа-Ксав’є ЛЕРІ.  

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Нові Державні санітарні норми та правила щодо дитсадків містять низку положень, які суперечать одне одному

     З третього вересня в дитячих садочках стали діяти нові санітарно-епідеміологічні норми. Відповідний наказ ще 1 серпня підписала міністр охорони здоров’я. Потреба оновити їх назріла давно, адже попередні затверджували ще за царя Гороха — 1985 року.
    Серед нововведень зокрема — визначені вимоги щодо груп  короткострокового перебування дітей, дозвіл будувати триповерхові дитячі садки, а також визначено, яким має бути під’їзд та вхід до будівлі й туалетні приміщення для дітей з особливими потребами.
    Втім, хоч часу, аби розробити сучасніші нормативи, було більше ніж досить, деякі положення документа викликали, м’яко кажучи, подив. Першим на проблему звернув увагу педіатр Євген Комаровський. Його відкритий лист із аналізом деяких неузгоджень та протиріч, які містить новий документ, спричинив бурхливий резонанс. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Чи потрібен троянський кінь на вітчизняному фармацевтичному ринку

    За всіх недоліків нинішнього медичного обслуговування населення позитивно оцінює пілотний проект здешевлення ліків для лікування гіпертонії. На  черзі — подібний підхід допомоги хворим на цукровий діабет. Таку новацію підтримують не лише пацієнти, а  й вітчизняні виробники. Зрозуміло чому: препарати стають доступнішими, отже,  зростає виробництво, виграє й бюджет. 
    А що ж якість — головний  критерій оцінки ліків? Зростання попиту на вітчизняну продукцію, заяви лікарів, що допомога гіпертонікам (а вона набула ширшого розмаху) позитивно позначається на  стані хворих, свідчить про ефективність вітчизняних лікарських засобів. Шлях до цього був складним, затратним. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Епідемії грипу до кінця року не очікуємо

    Холодно. То тут, то там чути: «Апчхи!» А у відповідь: «Будьте здорові!» Той, кого трусять дрижаки, цього тільки й бажає. Але на нього вже підозріло дивляться щасливчики, що почуваються добре. Мовляв, не підчепити б застуди й собі — он грибів у лісі скільки: щоб зібрати, здоров’я треба. Звичайно, не лише для тихого полювання. А тому на зустрічі з журналістами представники Держсанслужби та Інституту епідеміології Микола Крентовський та Алла Мироненко в один голос запевнили, що грипу поки що в Україні немає, і епідемію раніше кінця грудня не прогнозують.