Завідувач відділення радіонейрохірургії
Інституту нейрохірургії імені академіка
А. П. Ромоданова
Андрій ГРЯЗОВ

Кількість онкологічних захворювань зростає і у нас в країні, і в усьому світі. Багато пухлин дають метастази в головний мозок. У США, наприклад, щорічно реєструють до 170 тисяч нових випадків таких метастатичних пухлин. Вони викликають фізичні і психічні порушення: хворі швидко перетворюються на інвалідів.

Оперативне лікування можливе не в усіх випадках, існують ризики післяопераційних ускладнень — рецидиви виникають у 10—50% випадків. Якщо поєднувати хірургічне видалення метастазів із наступним опроміненням головного мозку, що зменшує частоту рецидивів, у хворого може розвинутися гостра постпроменева реакція.

Але наука не стоїть на місці, з’являються сучасні види лікування онкологічних захворювань мозку — радіотерапія і радіохірургія, які поєднують точність впливу на пухлину та ефективність променевої методики. Про ці передові методи — розмова з Андрієм ГРЯЗОВИМ, який стояв біля витоків цього методу в Україні.

— Андрію Борисовичу, напевно, пацієнти запитують, що краще: кібер-ніж, про який багато хто чув, гамма-ніж чи лінійний прискорювач?

— Вибір залежить від розмірів пухлини, її локалізації, ступеня ризику для найбільш значущих структур мозку. Але якщо говорити про можливості радіохірургії та радіотерапії, я обрав би лінійний прискорювач — такий, як у нас у відділенні. Особливо для проведення радіотерапії пацієнтам із новоутвореннями великих розмірів. Але ефективність лікування залежить від того, наскільки добре радіотерапевти і фізики розуміють можливості апарату і поставлене перед ними завдання.

Наприклад, наш провідний фізик Сергій Колесник, якого я свого часу запросив працювати, — один із кращих у своїй справі, причому не тільки в Україні. Загалом у нашому колективі чудові фахівці, тому й результати в нас хороші.

Водночас я завжди попереджаю пацієнтів: пухлина головного мозку — це дуже серйозно, особливо якщо йдеться про метастази раку в головний мозок.

— Що означає в цьому випадку формулювання «хороші результати»?

— Що людині було оголошено вирок, а нашими методами лікування ми продовжуємо йому життя. Важливо, що такі пацієнти залишаються в соціумі,  не перетворюючись на інвалідів.

Йде підготовка хворого до нейрохірургічної операції. Фото з сайту neuro.kiev.ua

— За допомогою радіохірургії?

— Ні, у випадках множинних метастазів головного мозку проводимо тотальну радіотерапію (опромінення всього головного мозку). Майже всі метастази (за винятком метастазів меланоми) радіочутливі, тому добре піддаються такому методу лікування. Недавно ми проводили радіотерапію молодому пацієнтові з великою внутрішньомозковою пухлиною серединних структур мозку, яку неможливо було видалити хірургічно. Після курсу нашого лікування пухлина у хлопця практично зникла.

Ще один випадок: після радіохірургії пухлини слухового нерву вже через 1,5 місяця це новоутворення зменшилося вдвічі. І таких прикладів багато. Викликавши облітерацію (закриття) судин, ми відключили пухлину від харчування. Тепер вона зменшуватиметься й надалі.

— Невже, можна так просто позбавити пухлину харчування?

— Зовсім не просто. Потрібен час. Але облітерація судин насувається. На цьому ∂рунтується і лікування судинної патології головного мозку. Ангіокаверноми мозку і артеріовенозні мальформації дуже добре піддаються нашому лікуванню. Щоразу з нетерпінням чекаю приїзд на контрольне МРТ-дослідження однієї нашої маленької пацієнтки із Західної України. Дівчинка так гарно усміхається, а я пам’ятаю, як вона боялася лікарів. У неї стався крововилив у стовбур головного мозку. Спочатку її лікували консервативно, потім ми провели їй сеанс радіохірургії, щоб не сталося повторного крововиливу.

— Всього один сеанс?! Що з цією дівчинкою нині?

— Уже при наступному контрольному МРТ-дослідженні ми побачили значне поліпшення. А рідні дитини розповіли, що в неї припинилися епілептичні напади. Таких щасливих історій у нас багато, але чомусь добре запам’ятовуються саме діти. Нещодавно 8-річний пацієнт дуже боявся, коли йому на голову накручували рамку, а потім сміявся над своїм страхом, бо це  зовсім безболісна процедура.

До речі, про біль. У липні ми перші в Україні здійснювали радіохірургічне лікування невралгії трійчастого нерва в літньої пацієнтки з Броварів.

— При цьому захворюванні, наскільки я знаю, людина просто на стіну лізе від болю, який нічим неможливо зняти...

— Біль пройшов на третій день після радіохірургії. Про це мені по телефону розповів завідувач неврологічного відділення броварської лікарні.

— Андрію Борисовичу, знаю, що ви не просто лікар, а ще й «Доктор БудьЗдоров» — так називається книжка ваших дитячих віршів. А недавно вас обрали у Всесвітню організацію письменників — ПЕН-клуб із штаб-квартирою в Лондоні...

— Я дуже радий, адже це допоможе мені не лише як письменнику, а й як лікарю. Бо зможу вільно їздити по світу, збагачуватися новими знаннями. До речі, в 2009 році я проходив стажування з радіохірургії та радіотерапії в одній із клінік Каліфорнії, потім — у Москві в Інституті нейрохірургії ім. М. Бурденко, а також у Віченці та Берліні. Ці знання дуже знадобилися мені для роботи на лінійному прискорювачі «Трілоджі».

Анатолій ШИМАНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Андрій ГРЯЗОВ. Народився 1961 року в місті Мари Туркменської РСР. Закінчив Київський медичний інститут. Працював в НДІ нейрохірургії, очолював відділення магнітно-резонансної томографії Київської лікарні швидкої медичної допомоги. З 2005 року — старший науковий співробітник Інституту нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова. Нейрорадіолог вищої категорії. З 2010 року — завідувач відділення радіонейрохірургії. Кандидат медичних наук. Лауреат премії імені М. Ушакова, член Спілки письменників України та Всесвітньої організації письменників — ПЕН-клубу.