У тому, що питання обслуговування хворих на ниркову недостатність, які лікуються в черкаському гемодіалізному центрі «Фрезеніус», знову загострилося, дивного нічого немає. Адже, як і торік, позначається нестача бюджетного фінансування. Всього на Черкащині проживає 107 хворих, які потребують такої послуги. Оскільки коштів на їхнє лікування у «Фрезеніусі» в бюджеті бракує, їм запропоновано отримувати аналогічну послугу у відділенні гемодіалізу обласної лікарні. Та вони на це категорично не згодні.  
Представники громадської організації «Відродження життя» заявили про своє бажання лікуватися виключно у «Фрезеніусі», мотивуючи це тим, що там за одні і ті ж гроші лікують якісніше, ніж в обласній лікарні.

Розмежування рівнів надання медичної допомоги, виведення дільничної служби, яка наближена до людини, у первинну самостійну ланку та підкріплення процесу змін матеріально дає результат. В департаменті охорони здоров’я Вінницької облдержадміністрації зазначили, що порівняно з позаминулим роком у 2012-му майже на 90% зменшилася кількість скарг від населення щодо реформування галузі. Тож в області доступна та якісна медична допомога стає ближчою до людини.  
Житель села Дашківці Володимир Діденко похвалив працівників місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини. «Чуйні, завжди порадять і допоможуть. За потреби крапельницю і вдома ставлять. Наразі у фізіотерапевтичному кабінеті я лікую застуду, яку підхопив на будівництві», — зазначив він.

Дістали! Все навколо дратує, і немає сил бодай щось робити. А ще недавно улюблена робота сьогодні видається мало не Голгофою. Єдиний, хто заспокоює, — лікарі. Вони переконують, що не варто лякатися: це не світ збожеволів, а просто настала рання весна, і як наслідок — нас накрив авітаміноз. Щоб уберегтись від нього, дієтологи радять правильно харчуватись. Якщо на цей проблемний час припадає піст, краще від нього відмовитися. Передовсім це стосується вагітних, дітей і людей похилого віку.

Така діяльність триватиме до кінця місяця. Як повідомила начальник  управління моніторингу державних цільових програм та державних закупівель МОЗ  Галина Довганчин, «спостерігається тенденція до збільшення фінансування», й цього року державні цільові програми буде профінансовано на суму 2 118,1 мільйона гривень, що на 14% більше від виділених торік коштів та становить 51,3% потреби. 

Нині Міністерство охорони здоров’я опрацьовує новий проект закону про медичне страхування. При цьому ми добре розуміємо, що національна модель обов’язкового медичного страхування, закладена у законопроекті, має враховувати як сучасний стан розвитку нашої країни, так і особливості вітчизняної системи охорони здоров’я.

У законопроекті має бути чітко визначено порядок взаємодії всіх суб’єктів системи медичного страхування — держави, страховика, страхувальників, надавачів медичних послуг, застрахованих осіб, порядок сплати та використання страхових коштів, здійснення контролю за діяльністю цієї системи та за якістю надання медичної допомоги. Також законопроект має визначати перелік послуг, вартість яких покривається за рахунок медичного страхування та за рахунок бюджетних коштів.

Напередодні Нового 2013 року, коли негода розійшлася не на жарт, інформаційний простір облетіла новина: у Рокитнівському районі на Рівненщині жінка народила в машині. Сімейний лікар Володимир Сорока віз жінку в лікарню на своєму автомобілі, але потрапив у снігову пастку. Тож прийняв пологи в авто, а рятувальники доставили породіллю з малюком у районну лікарню. У Світлани Сукало це були п’яті пологи. На щастя, все завершилося успішно.
Звісно, так званих нештатних ситуацій не уникнути: життя іде не за написаним протоколом. Але саме для того, щоб максимально убезпечити від них породіль і новонароджених та забезпечити нову якість життя, діє в Україні національний проект «Нове життя — нова якість материнства та дитинства». Опікується ним, нагадаємо, особисто Президент. 

У суспільстві, де традиції земської медицини були настільки шанованими і міцними, що викорінювати їх довелося до середини минулого століття, щеплення сімейною медициною мало б виглядати як щось природне і органічне. Втім, нині навколо цього явища у вітчизняній сфері охорони здоров’я триває стільки суперечок, що виникають сумніви: можливо, йдемо не тим шляхом?

Чому сімейний лікар став ключовою фігурою збереження здоров’я населення у світі і без проблем вписується у різні медичні моделі, тоді як в Україні він тяжко пробиває собі дорогу до визнання? З цими запитаннями ми звернулися до головного позаштатного спеціаліста МОЗ за спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина» Лариси Матюхи. 

Про моральність держави судять за ставленням громади і влади до інвалідів, людей похилого віку. Відомо давно, сказано символічно. Я переконалась у цьому на власному досвіді. Коли моя мама народила наймолодшого брата, в сім’ ї була трагедія. Нашому Левкові діагностували синдром Дауна. В пологовому, а це було 38 років тому, запропонували залишити немовля в лікарні: «З такою дитиною ви не впораєтесь…»

У молодої матері Оксани Булавин у 1994-му народився первісток, теж даунятко. Порада медиків була така ж сама. Прогнози на життя цих дітей були діаметрально протилежні.  Ліки, які мала придбати за порадою медиків Оксана, могли  б стимулювати до року розвиток її донечки, та дістати їх не вдалося. Імпортні, дорогі… 

Принаймні у цьому під час урядового брифінгу запевнили віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко та голова Державної служби з лікарських засобів Олексій Соловйов. Так, Костянтин Грищенко заявив, що немає жодних об’єктивних  підстав говорити про зникнення імпортних ліків із полиць українських аптек з 1 березня, коли набере чинності законодавча норма про ліцензування ліків.

«Уведення норм про ліцензування відбуватиметься поступово. Цей механізм простий і прозорий для імпортерів ліків, він не повинен спричинити негативних наслідків для пересічних громадян. Ми жорстко контролюватимемо наявність ліків в аптеках», — наголосив віце-прем’єр. У свою чергу Олексій Соловйов додав, що провідні імпортери мають на складах запаси ліків на 3—4 місяці і країна буде цілком забезпечена ліками іноземного виробництва.  

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування імпорту лікарських засобів» ухвалено Верховною Радою 4 липня 2012 року. Він визначає термін «активний фармацевтичний інгредієнт», тобто підвищує вимоги до якості ліків, які продають українцям, і з 1 березня 2013 року запроваджує відповідальний підхід до імпорту лікарських засобів — ліцензування.

Оскільки досі вітчизняний фармацевтичний ринок працював за правилами, далекими від європейських, питання ліцензування такого імпорту спричинило дискусії: дедалі частіше почали звучати критичні зауваження і скарги на неможливість виконання закону.