Будь-які зміни в нашій країні зазвичай наштовхуються на підводні рифи прихованої і неприхованої протидії, оскільки порушують усталені корупційні схеми, що склалися не за один рік. А спроби рішуче подолати їх викликають відчутний суспільний резонанс, мотиви якого часто-густо важко розпізнати  широкому загалу. Одне лише добре відомо: найголосніше  «Лови злодія!» кричать ті, хто сам  працює не в білих рукавичках.

Не виняток і реформа вітчизняної системи охорони здоров’я, в якій світло і тіні сплелися у хитромудрий клубок. 

— Уже рік  районна рада виділяє лікарні кошти на закупівлю продуктів. Тож у середньому сьогодні сума харчування одного пацієнта становить 7,36 грн. Це набагато вище обласного показника,— розповідає головний лікар районного територіального медичного об’єднання Сергій Мага. — Ми провели ремонт харчоблока, купили печі, тож у нас тепер навіть хліб власної випічки. Всі хвалять!

Головний лікар задоволений змінами, які відбуваються в системі охорони здоров’я.

На Полтавщині реформування медичної галузі відбувається уже тривалий час. В 2004 році у Комсомольську було проведено виїзну колегію Міністерства охорони здоров’я, на якій уперше аналізували досвід полтавців щодо розвитку сімейної медицини. А через чотири роки у Полтавському міському клінічному пологовому будинку почали впроваджувати найсучасніші перинатальні технології, рекомендовані ВООЗ та ЮНІСЕФ. З досвідом полтавців під час проведення Всеукраїнської наради з питань охорони материнства та дитинства знайомилися її учасники, а також кореспондент «УК».

Щороку в нашій державі народжується близько 3 тисяч дітей засприяння допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Це наслідок багаторічної наукової роботи колективу вчених-медиків на чолі з професором Федором Дахном, що висунена на Державну премію. І хоч у комітеті на її присудження лише 1-2 людини, які розуміються на цій темі, одначе є надія, що «мистецтво допомоги створення людини» буде гідно оцінене всіма її представниками, зазначали промовці під час громадського обговорення. Адже праця має не лише загальноукраїнське, а й загальносвітове значення.

Уже 15 років в області успішно діє інститут сімейної медицини. Так, усе населення Вознесенська обслуговується в 5 амбулаторіях  загальної практики з 29 дільницями.  Значну частину послуг переорієнтовано на первинну ланку — лікарів загальної практики — сімейних лікарів. 

Рівень і якість надання медичної допомоги у Вознесенську оцінила незалежна міжнародна група експертів у рамках Українсько-Норвезького проекту. Нині 72% всіх медичних послуг у Вознесенську надають сімейні лікарі. При цьому 70% населення позитивно оцінюють якість медичної допомоги: понад 40% — як «добре» і «дуже добре», 63% підтримують перехід до сімейної медицини.

Двоє українських художників — Олександр Сидорук і Володимир Мишанич із Ужгорода — знайшли свій спосіб співпраці з партнерами в сусідній Словацькій Республіці. За останні два місяці вони двічі побували з благодійною місією в соціальних закладах на сході цієї країни.

Нині велике, але віддалене село Конюхи, що в Козівському районі на Тернопіллі, стає дедалі відомішим у країні завдяки пасічнику Григорію Данилюку. До нього з усіх-усюд летять листи, приїжджають люди, які мають проблеми зі здоров’ям. Чесно кажучи, цьому він не дуже радий. Бо відповісти всім фізично не може, та й ліків з продуктів бджільництва не в змозі виготовляти багато. «Я не маю медичної освіти, не займаюся лікарською практикою. Я лише пасічник, який цікавиться використанням продуктів бджільництва у медицині», — твердить він.

Комусь з нас, щоб вирівняти настрій, достатньо почути улюблений музичний твір. На підсвідомому рівні милостива роль музики помічена давно. Та чи можна цією її милістю керувати? Спробував відповісти на це запитання луганчанин Сергій Галайденко. Він більше 20 років пише музику. Народився в родині професійних музикантів, вчився в музичній школі по класу фортепіано, грав у рок-ансамблі. Але головне своє відкриття зробив на другому курсі медичного вишу, коли вивчав фізіологію. 

Закінчується період відпусток. Сонце, море, гарячий пісок, свіже повітря — здавалося б, можливостей для оздоровлення безліч. Але чомуcь "урожай", який іноді доводиться збирати відпускникам, виявляється зовсім не таким, на який  очікували. Для деяких із них вересень ознаменувався низкою захворювань. Кашель, нежить, температура, слабкість — і все це замість очікуваного припливу сил та покращення здоров'я. Що це, грип чи нова інфекція?

Безкоштовна медицина давно перетворилася на міф, у який майже ніхто не вірить, але продовжують згадувати. Сучасна економічна ситуація в Україні диктує свої умови. Ринкові відносини передбачають новий формат обслуговування, причому для всіх. Купуючи товари в магазині, усі звикли розраховуватись за них на касі. У випадку медичного обслуговування теж ідеться про конкретні послуги, які громадяни змушені купувати.