Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» нещодавно отримало державне замовлення на виконання робіт зі зведення новітнього медичного комплексу на території лікарні «Охматдит». Про те, як  реалізовуватиметься цей проект, які технології та підходи застосовуватимуться при будівництві, ми говоримо з керівником компанії Іриною Коваль.

Жити у час реформ непросто, проте всі ми добре розуміємо, що настав час, коли наша країна без них уже не обійдеться. Одна з галузей, котра потребує кардинальних змін, — система охорони здоров’я. Й хоча потреба в її оновленні назріла давно, необхідні новації досі дискутуються. Якими мусять бути перші кроки, що саме слід зробити на загальнодержавному рівні, а що — на рівні поліклініки чи амбулаторії? Про це сьогодні розповідає ректор Луцького біотехнічного інституту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая професор Григорій Стеценко.

«Претензії до Олександра Аніщенка є великі. Питання звільнення вирішуватимемо, скажімо так, у найближчі декілька тижнів», — прокоментував глава уряду ситуацію в галузі у ході ознайомлення з розбудовою закладів сімейної медицини та розвитком паркової інфраструктури Києва. 

Головні  новації до свого минулорічного наказу посадовці Міністерства охорони здоров’я та Міносвіти озвучили на прес-конференції у Києві. Це передовсім те, що кожен учень має обов’язково проходити медичний профілактичний огляд раз на рік. Робитиметься це лише у присутності батьків та ще й виключно в лікувально-профілактичному закладі.

Останнім часом у засобах масової інформації, та й не тільки в них, розгорнулася дискусія щодо майнових прав вітчизняних профспілок, яка зачепила майже всю систему організації лікування, оздоровлення та відпочинку українських громадян і подекуди нагадує бої без правил, де як аргументи використовуються не цифри і факти, а домисли, вимисли, аж до грубої сили та невмотивованих рішень. Навряд чи це додає доброї слави одній з найпопулярніших курортних країн Східної Європи, якою є Україна і котра без великих капіталовкладень могла б озолотитися на такій благородній справі, як курортна.

Бабуся Ганна Химич у свої 75 років полізла по драбині рвати вишні, але впала і дуже забила груди. «Треба вдома бути, бо і робота є, й онуки мають приїхати», — бідкається жінка та зауважує, що за викликом швидка допомога приїхала відразу, ставляться до неї в лікарні чуйно. Маньківська дільнична лікарня, що в Бершадському районі на Вінниччині, обслуговує жителів трьох сіл — загалом майже 5 тис. чоловік. Територія довкола закладу впорядкована, а її двоповерхове приміщення доглянуте.

«Урядовий кур’єр» розпочинає серію публікацій про те, як у різних регіонах України проходить медична реформа. Щотижня ми порушуватимемо найактуальніші проблеми галузі, які існують у кожній області. Тож запрошуємо читачів до співпраці — надсилайте на адресу редакції свої пропозиції щодо вирішення найболючіших питань у медичній сфері або розкажіть про відомий вам позитивний досвід реформування медицини у місті чи на селі.

Перебудова систем первинної та екстреної допомоги має стати першоплановою в реформуванні медичної галузі. На цьому наголосила перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова під час робочої поїздки разом із міністром охорони здоров’я Олександром Аніщенком на Дніпропетровщину.

На думку Ірини Акімової, прийняття закону про пілотні проекти надало більше можливостей і повноважень щодо вільного розпорядження коштами, і тепер слово за регіонами. Більшість з них, і Дніпропетровщина як пілотна область з упровадження медичної реформи в тому числі, вже багато чого зробили.

Тернопілля — край оздоровлення, знаний не лише в Україні, а й за її межами. Тут діє низка санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, санаторіїв-профілакторіїв, баз відпочинку. Справжньою скарбницею лікувальних можливостей називають «Медобори». Цей заклад здали до ладу 1988 року в селі Конопківка, що в Теребовлянському районі. Але тодішні реалії період його становлення перетворили у фазу  занедбаності. Втім, активна діяльність санаторію  розпочалася  з призначенням на посаду головного лікаря Василя Мартинюка, з яким і веде розмову наш кореспондент. 

Дедалі частіше побутує думка, що якби люди не знали щастя, мабуть, наша цивілізація сьогодні вже б не існувала. Втім, що змушує людей мислити, розширювати кругозір, робити винаходи? Одні вчені вважають: це постійне прагнення до щастя. Їхні опоненти заперечують: за рівнем розвитку техніки й отримання різноманітних знань людство за останні 100 років досягло значно більше, ніж за всю історію свого існування. Але навряд чи можна стверджувати, що воно в цілому і кожна людина зокрема стали від цього щасливішими. Це можна пояснити лише тим, що кожна епоха має свої уявлення про щастя. А яке воно у нас, сьогоднішніх?