Останнім часом ЗМІ дедалі частіше повідомляють про сенсаційні події в галузі астрономії. Зокрема, недавно науковий світ  сколихнула звістка про відкриття нової планети, яка нібито дуже схожа на нашу Землю. А загалом, якщо вірити таким повідомленням, ми вже знаємо про існування    щонайменше кількох сотень нових планет. 

— Їх відкрито вже навіть більше тисячі, — уточнює відомий астроном Анатолій Копиленко. — Однак погляньмо глибше. Ще зовсім недавно за межами Сонячної системи людство не знало жодної планети. Зірок у космосі видимо-невидимо, але вони так далеко, що помітити біля них хоч одну планету тривалий час не було змоги. Їх виявили тільки наприкінці 1980-х  за допомогою найновішої техніки і точних наукових методів. 

Під час обговорення на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки нової редакції закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» зала була переповнена: зібралися академіки, молоді науковці, університетська спільнота, народні депутати, представники різних відомств та організацій. Обговорення чотирьох законопроектів, як і торішні парламентські слухання на цю тему, було бурхливим.

Згідно із програмою дій уряду, закон мали ухвалити в першому півріччі 2015-го. Перший проект було зареєстровано в парламенті в липні цього року. Документ, який називають кабмінівським, готувало Міносвіти на основі законопроекту, ініційованого народними депутатами на чолі з Лілією Гриневич. Після резонансу, який викликала його поява, з’явилися альтернативні: № 2244 а-1 (автори — народні депутати Г. Заболотний, І. Кириленко, В. Литвин), № 2244 а-2 (народні депутати О. Березюк, О. Скрипник, О. Сотник) і № 2244 а-3 (народний депутат С.Тарута).

Понад 260 науковців та фахівців із 20 країн, 133 доповіді на різну тематику щодо розвитку ракетно-космічної галузі — такі основні параметри  цьогорічної (відбулася вже вп’яте у Дніпропетровську) Міжнародної конференції «Космічні технології: сучасне і майбутнє». Науково-технічний  форум пройшов під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА), захід організували  ДП «КБ «Південне» й Українське відділення МАА.

 13 січня 1940 року оприлюднено наказ Народного комісаріату зв’язку СРСР №26 «Про відкриття Українського відділення тресту «Зв’язокпроект». Відтоді почалася історія проектного інституту «Діпрозв’язок» (сучасна назва — Український інститут із проектування та розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок»), якому судилося впродовж багатьох років бути одним із провідних проектних інститутів в галузі зв’язку. 

Історична для землян подія сталася 12 листопада: дослідний робот «Філа» відстикувався від зонда «Розетта» і наблизився  до комети 67P Чурюмова — Герасименко. Пізніше у Твіттері головного редактора французького наукового видання Sciences et Avenir з’явилися фотознімки нібито з поверхні комети (за кілька годин їх видалили). Насправді робот «Філа» надіслав перші знімки небесного тіла з відстані 3 кілометрів від нього.

Офіційні знімки комети Чурюмова — Герасименко з відстані 3 км показали напередодні в Дармштадті (Німеччина) на прес-конференції. За оцінками фахівців, приземлення робота «Філа» на поверхню комети — це третя епохальна подія у вивченні космосу після польоту Юрія Гагаріна і висадки астронавтів США на поверхні Місяця.  Перші знімки комети, що їх надіслав на Землю робот «Філа», повинні допомогти зрозуміти, як на Землі зародилось органічне життя. 

Так уже сталося, що наш ринок заполонили зарубіжні товари легкої промисловості, однак санітарні служби періодично констатують, що значна їх частина шкідлива для здоров’я. Проте бідний покупець лише  стинає плечима. Мовляв, а куди подітися, все одно нічого кращого вітчизняного немає.

Неправда, є! І навіть таке, що подібного за кордоном не мають. Біда   в іншому: про досягнення українських вчених і виробничників у створенні і освоєнні нових матеріалів для легкої промисловості мало відомо широкому загалу. І в цьому не провина, а біда винахідників та розробників, оскільки 23 роки вітчизняний ринок орієнтують на поставку зарубіжного краму, а отже, й виробництва та науки. 

За останні два роки українські вчені перемогли у тендерах на розробку і створення трьох унікальних детектуючих приладів для міжнародних експериментів з фізики. Зокрема, під час експерименту OPERA (ЦЕРН), що відбувся у 2012 році, фізикам вперше вдалося зафіксувати перетворення мюонного нейтрино на тау-нейтрино, що доводить наявність маси у нейтрино.
Це стало можливим завдяки роботі величезного міжнародного колективу науковців із 13 країн. Значний внесок у цьо?му вчених Інституту сцинтиляційних матеріалів (ІСМА) НАН України і Об’єднаного інститу?ту ядерних досліджень (ОІЯД, Дубна, РФ), які розробили і виготовили унікальний сцинтиляційний координатночутливий детектор OPERA. Без цього неможливо було б провести експеримент. 

Мистецтво робить молоду художницю Юлію Скрипку щасливою. А свої картини вона називає «станами, які доводилося переживати». Її твори — відлуння емоцій багатьох глядачів. Принаймні це було помітно на виставці Юлії Скрипки «Deadline», що відбулася в Національному музеї Тараса Шевченка. 
Полотна художниці цікаві й своєрідні. Ваблять не лише стародавньою технікою левкасу, в якій їх створено, а й оригінальними образами. Вони відверті й водночас оповиті таємницею. Про життєві чари і магію мистецтва — в інтерв’ю з Юлією СКРИПКОЮ.

Ми зустрілися з Ольгою Шарапою в затишному куточку столиці, поблизу Бессарабської площі. Струнка жінка присіла біля столика й залюбки розповіла свою фантастичну історію про Іспанію, мистецтво танцю, п’янкий циганський дух та винятковий інтелект. Інколи здавалося, що ми перебуваємо не в Києві, а за тисячі кілометрів звідси — у далекій і чарівній Іспанії. 

Спеціалісти знають, що добра сталь неможлива без феросплавів, які суттєво підвищують її якість. Феросплавна промисловість України посідає одне з провідних місць у світі. В нашій країні є великі поклади марганцю, тому ми насамперед виробляємо марганцеві феросплави: феросилікомарганець і високовуглецевий феромарганець, які найбільш широко застосовують при виплавці сталі. Флагманом цієї галузі в Україні є ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (НЗФ), що на Дніпропетровщині.