Багаті, ой які ми багаті на наукові таланти! Пересвідчуєшся в цьому, переходячи від одного виставкового стенда до іншого в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона, де проходив ІХ Всеукраїнський фестиваль науки. Його завдання, зазначив президент Національної академії наук Борис Патон, — викликати інтерес та виховувати позитивне ставлення до науки. 

Емоційний градус дебатів довкола цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, поєднаного з державною підсумковою атестацією з української мови та літератури, був високим. Коли опублікували відповіді, виявилося, що значна частина випускників не осилила кілька завдань, що стосувалися тексту сучасної письменниці Галини Пагутяк. Сама авторка, втрутившись у дебати, долила оливи до вогню. Дійшло то того, що суперечки почали кидати тінь на систему ЗНО — єдину нашу ефективну реформу за останні кільканадцять років.

Як відомо, в попередні роки всі абітурієнти, які складали ЗНО, отримували позитивну оцінку. А віднині будуть і ті, які її взагалі не одержать, тобто провалять випробування.

— Ми вже визначили результати пробного ЗНО з української мови та літератури за новою методикою — 11% абітурієнтів його не склали, — повідомив журналістам директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. 

Одна із серйозних загроз системі ЗНО — законопроект №2335, який минулого місяця зареєстрував народний депутат Олександр Співаковський. «Проект закону передбачає дозвіл подавати абітурієнтам під час вступу до вишу сертифікати ЗНО минулих років. Це неприпустимо, тому що цього року зовсім інакші умови, ніж були раніше. Ми не можемо допустити, щоб абітурієнти були в нерівних умовах. Такі рішення переважають ідею зовнішнього незалежного оцінювання, яке було створено для максимально чесного, прозорого і зрозумілого вступу до університетів», — наголосив на прес-конференції міністр освіти і науки Сергій Квіт, нагадавши, що нинішнє керівництво МОН на початку роботи скасувало таке саме рішення Дмитра Табачника. 

На VІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти — 2015» у Києві, серед організаторів якої Міносвіти та Національна академія педнаук, представлено майже 900 навчальних закладів та агенцій з 22 регіонів нашої країни, а також Латвії, Литви, Швейцарії, Польщі, Чехії, Франції, Великобританії, Канади, Словаччини, Естонії, США та Молдови. 

У суспільстві не припиняються дискусії щодо нового закону про вищу освіту. Це й не дивно, адже зміни, закладені в ньому, зачіпають багатьох освітян. Одну з проблем порушив у листі до редакції наш читач. Ми попросили профільне міністерство відреагувати на викладені у листі думки. 

Приймаючи бюджет поточного року, депутати обласної ради передбачили суттєве підвищення фінансування установ освіти в регіоні. І цього ж дня постійна депутатська комісія з питань бюджету підготувала рекомендацію профільному департаменту облдержадміністрації щодо доцільності подальшого функціонування 20 комунальних закладів позашкільної освіти.

Міністерство освіти і науки запропонувало 53 керівникам вищих навчальних закладів визначитися з доцільністю їхнього подальшого існування вже до кінця  навчального року. Адже в деяких із них (вдуматися тільки!) вступили на навчання від 100 до… 1 студента!
Водночас у профільному відомстві чекають пропозицій від інших університетів щодо перспектив розвитку в контексті нового Закону «Про вищу освіту» та ситуації в Україні. У Рівненському державному гуманітарному університеті перспективу бачать. Про це говоримо з в. о. ректора професором Русланом ПОСТОЛОВСЬКИМ.

Хочу продовжити розмову про ненаукову діяльність у науці, започатковану публікацією «Чи стане захист дисертації подією в науці» («УК», 24.12.2014 р.). У ній було порушено проблему національної безпеки нашої держави, адже саме наука, підготовка висококваліфікованих фахівців визначають наше майбутнє.
Що маємо? Досить часто навчальні й наукові заклади стають лише місцем працевлаштування для пристосуванців до науки. Такі люди формують корупційні схеми здобування вчених звань.

Коли торік улітку парламент ухвалив довгоочікуваний закон про вищу освіту, громадськість святкувала перемогу: «Нарешті!» Хоч експерти зауважували: у змінах зацікавлені не всі. Чи багато хто усвідомлював, скільки всього доведеться змінити, щоб закон справді запрацював? «Важко, з багатьма труднощами та перешкодами, але потроху рухаємося вперед», — охарактеризувала  процес його імплементації перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

Нині на суд громадськості винесено кілька проектів постанов Кабінету Міністрів, які стосуються впровадження нового закону. Найрезонансніші — про скорочення переліку спеціальностей та нові вимоги присвоєння наукових звань доцента і професора. Інна СОВСУН розповіла «УК» про їхню суть та ключові моменти, довкола яких ламається найбільше списів.