Освіта

У понеділок спорожніли класи в багатьох українських школах - після довгих зимових холодів діти нарешті дочекалися запланованого відпочинку. Триватимуть весняні канікули всього тиждень. Проте омріяні вихідні стартували не для всіх: у деяких регіонах, щоб зекономити електроенергію і тепло, учні відпочиватимуть лише з 1 квітня, а інколи довше - аж два тижні. Таким чином закінчення канікул співпаде з кінцем опалювального сезону - тож на цей період шкільні приміщення відключать від опалення, щоб потім його вже не вмикати. 

Таку радісну новину принесли батьки учнів після зустрічі із міським головою Олександром Мальцевим. Школа заповнена на 95%, тут навчаються понад 400 дітей. Проте міське управління освіти запропонувало перевести всіх учнів до іншого закладу - навчально-реабілітаційного центру, де виховуються діти із неблагополучних родин. Привід - стара котельня, яка працює на вугіллі, начебто не справляється з опаленням школи. Наміри чиновників викликали обурення у батьків і учнів.

Чи замислюємось ми хоча б на мить, щодня з головою поринаючи в неймовірний вир життя, якою мовою вітаємося з перехожими, дякуємо за вільне місце у громадському транспорті, спілкуємося на роботі з колегами, розмовляємо по телефону? Зазвичай ми й не здогадуємося, наскільки це важливо. Адже ще змалечку кожна людина саме через мову пізнає такий цікавий і загадковий навколишній світ. Але мова не може існувати сама по собі - вона живе і розвивається в людському суспільстві і є невід'ємною ознакою, символом народності, нації. Тому від того, як ми плекаємо рідну серцю мову, залежить її доля у майбутті.

Головним нововведенням цьогорічної кампанії є запровадження системи електронного вступу до українських вишів. Насправді це дуже важливо не лише для кожного абітурієнта, а й для ВНЗ. Адже така система повинна значно зменшити навантаження на приймальні комісії. Відтепер 17-річним хлопцям і дівчатам не доведеться, як торік у нестерпну літню спеку, ще з ночі займати чергу біля дверей приймальних комісій і по кілька днів простоювати під палючим сонцем, щоб подати документи до омріяного університету. Вступники зможуть це зробити, не виходячи з дому і не витрачаючи кошти на далеку дорогу до обласного центру чи взагалі до столиці, - варто лише відправити особисті дані з персонального комп'ютера.

Освіту прийнято вважати одним з найбільш консервативних соціальних інститутів, адже її головним завданням є передача підростаючому поколінню накопичених у суспільстві знань, цінностей та норм. Однак у цьому сенсі існує принципова різниця між середньою та вищою освітою. Якщо школа передусім виховує свідомого та грамотного громадянина, то вища школа готує фахівця, суб'єкта економічних відносин з високим рівнем кваліфікації. Тому вищі навчальні заклади покликані не лише освічувати студентів, а й спонукати їх до інтелектуальної творчості і наукового пошуку. З цих позицій середня і вища освіта - це два окремих інститути з різним призначенням і соціально-економічною місією.

Він повідомив, що міністерство звернулося до голів облдержадміністрацій Луганської та Донецької областей з листами-клопотаннями, в яких наголошено: при ухваленні рішень про ліквідацію та реорганізацію навчальних закладів слід забезпечити належні умови для навчання та виховання учнів, зокрема зберегти мову навчання. Дмитро Табачник підкреслив: "Ніяких списків щодо закриття шкіл і їх об'єднання міністерство не готувало і не могло це робити, щоб не порушувати законодавство".

Оптимізація шкільної мережі у селі Хомівка Сватівського району пройшла безболісно - до споруди колишньої початкової школи переїхала бібліотека, районна влада оснастила її комп'ютером, а односельці-керівники агрофірм профінансували "дріб'язки" технічного підключення. Тож облаштовували перший у краї комп'ютерний центр у сільській бібліотеці всією громадою, бо мають намір саме всією громадою користуватися таким благом цивілізації.

Студенти і надалі отримуватимуть стипендії - їх ніхто відміняти чи зменшувати не збирається, запевняють освітяни. Резонанс з цього приводу у системі вищої освіти виник після закінчення XXІІ колегії Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту. Під час обговорення питання виплати стипендій серед учасників пролунали пропозиції взагалі скасувати існуючі стипендії та виплачувати їх винятково студентам-пільговикам, а також у вигляді академічного заохочення.

Відстежити надзвичайні події з маленького аероплана, створити в горах водосховища для збирання дощової води, автоматично зупиняти вантажівки при погіршенні здоров'я водія чи змайструвати робота-домогосподарку. Неймовірно, але всі ці та багато інших унікальних розробок створюють не поважні вчені, а звичайні школярі! Щодня після уроків, подалі закинувши портфель, талановиті хлопці й дівчата з головою поринають у свій загадковий світ: одні намагаються приборкати безмежний Всесвіт, інші - розв'язати більш земні проблеми.

На сьогодні суспільство досить бурхливо обговорює позитивні й негативні наслідки приєднання України до Болонського процесу. І хоча всі ми розуміємо, що входження до європейського інтелектуального простору - один із пріоритетних напрямів розвитку нашої країни, проте не можемо не враховувати істотних проблем, що виникають на шляху впровадження основних засад Болонської декларації.

Те, що українська вища школа готується до суттєвих змін, останнім часом обговорюють чи не на кожному кроці. Наміри Міносвіти значно зменшити державне замовлення в вітчизняних вишах, а також новий законопроект "Про вищу освіту" викликали неабияке обурення в суспільстві. Проте освітяни переконані - вже незабаром документ допрацюють та винесуть на обговорення громадськості. Чи потрібен вищій школі новий закон та як саме покращити ситуацію в галузі, розповідає екс-міністр освіти, а сьогодні голова Громадської Ради освітян і науковців України Станіслав Ніколаєнко.

Влада Чернівеччини обіцяє, що за два роки діти, батьки і вчителі краю забудуть про проблему доїзду до навчальних закладів. Три новеньких автобуси вже цьогоріч приїхали до сільської глибинки. Майже сто автобусів потрібно Тернопіллю, аби розв'язати проблему з перевезенням дітей до школи. Як відомо, вже понад 10 років у країні діє програма "Шкільний автобус". За ці роки школи отримали 30 транспортних засобів за рахунок бюджетних коштів та про 28 автобусів подбали місцеві громади.