Сарни, що на Рівненщині, зустрічає оновленим іміджем: це 30-тисячне місто не відрізнити від сучасних польських. Тут і новенькі вказівники вулиць українською та англійською, і фонтани, що не лише прикрашають, а й рятують від спеки, і новенькі дитячі майданчики, й конструкції-композиції з квітів. Ось, перед самісінькою міськрадою, неначе щойно приземлився яскравий великий метелик (до речі, саме так і називається композиція). А в сквері залізничників, що неподалік, милує око інша — «Палітра». І хоч з’явилися вони недавно, до обох уже протоптані доріжки: містяни й гості не втомлюються робити тут фото на пам’ять. Особливого шарму скверикам додають малі архітектурні форми — Ейфелева вежа чи, приміром, величезний велосипед як символ здорового способу життя. 

Недавно в одному з віддалених від райцентру сіл Слов’янського району Донецької області виникла пожежа на території дитячого майданчика. Місцеві жителі вже подумки почали підраховувати збитки, адже було очевидно, що впоратися з вогнем зможуть тільки професійні пожежники з відповідною технікою, але ті зі Слов’янська прибудуть аж через годину. Яким же було здивування людей, коли через 10—15 хвилин почулося гучне завивання сирени і до місця загорання вулицями промчав червоно-білий пожежний автомобіль. А невдовзі стало відомо: улюблене місце відпочинку дітей і найближчі оселі врятувала пожежна команда Черкаської громади, що базується в однойменному населеному пункті. Саме такі мобільні підрозділи, куди входять місцеві жителі, вже створено і працюють ще у двох об’єднаних територіальних громадах Донеччини — Лиманській і Шахівській. 

У журналістській практиці інколи доходиш висновку, що окреме питання, яке вивчаєш, — лише фрагмент набагато глобальнішої проблеми. Як це сталося, приміром, після звернення до редакції керівника ТОВ «ССМ і К» Юрія Марченка зі скаргою на неправомірні дії міської влади Тисмениці. Там він понад рік не може одержати згоди на затвердження проекту землеустрою для реконструкції та обслуговування викупленого ним виробничо-складського приміщення. І вважає, що перешкоди чинять через його прагнення працювати прозоро та небажання заохочувати окремих депутатів. Будівництво й експлуатація об’єкта сприяли б створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до місцевого та інших бюджетів, які не можуть похвалитися достатком. 

Щоб ефективно використовувати основне джерело розвитку села та наповнення його бюджету — земельний ресурс, необхідно знати, які саме землі є на території та як їх використовувати з максимальною користю. Нині це має неабияке значення. Адже об’єднані територіальні громади, щоб ефективно розпоряджатися коштами на місцях, повинні насамперед їх мати. І розраховувати не лише на субвенції з бюджету, а й на власну комерційну жилку. 

Маразліївка, розташована у Білгород-Дністровському районі Одещини — це типове село, не наділене бонусами приміського чи приморського розташування. «Земля і люди» — вичерпний перелік ресурсів новоствореного сільського конгломерату. Принаймні так вважає очільник Маразліївської ОТГ Олександр Чумак: «У нас немає заводів, фабрик, копалин, які дають фінанси».

Що є? 6 фермерських господарств і ВАТ «Октябрський» — колишній винзавод, а нині сільгосппідприємство широкого профілю. Одне слово, земля і люди. Тому й цікаво було дізнатися, що може втяти громада, наділена таким скарбом, задіявши інструменти, отримані під час децентралізації. 

Біля приміщення Іллінецької міської ради дзюркоче фонтан. Він невеликий, проте для місцевих, мабуть, найкращий, бо власний. Можливо, біля нього побачення призначають. А був період, коли фонтани замовкли майже у всій молодій Україні. Однак нині принаймні на Він­ниччині у багатьох райцентрах відновили старі або збудували нові. Бачив фонтан і в одному із сіл — посередині двору машинно-тракторного парку. Велике прагнення змінювати життя на краще! І тепер, коли значний ресурс залишається на місцях, в Іллінецькій міській об’єднаній територіальній громаді вельми раді, що самі роблять конкретні справи і будують перспективні плани. А простір творити корисне і красиве тут неабиякий — місто об’єднало довкола себе 19 сіл. 

Децентралізація влади, об’єднання територіальних громад — найбільш системна реформа, що забезпечує незворотні зміни в житті держави і в житті більшості українців. Питання децентралізації влади назріло давно і стало об’єктивною вимогою сьогодення. Мій співрозмовник Олександр Вельбівець, який уже майже два роки працює на посаді голови обласної ради, має чималий досвід селищного голови, бачить децентралізацію влади як передачу більшості повноважень і ресурсів на місця — тергромадам; розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Принцип самоврядності, на його думку, — осноловний чинник самої децентралізації. Але не менш важлива, наголошує він, відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцем і державою. 

Полтавська область перебуває на шостому місці в Україні за кількістю об’єднаних територіальних громад. Охоплено 25% території, й до кінця року, за прогнозами, їх стане вдвічі більше. Проте є райони, в яких не створено жодної ОТГ. Про особливості адміністративно-територіальної реформи у краї розповідає директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА Інна ІЩЕНКО. 

Хто з нас у дитинстві не заздрив казковим героям, які або ж за щучим велінням, або ж завдяки золотій рибці чи скатертині-самобранці отримували все, що їм забагнеться. І лише пірнувши в реалії буднів, здобувши самостійність та усвідомивши власну відповідальність, кожен починав розуміти, що не терши, не м’явши, не їсти калача.

Що турбує сільських жителів, які вони бачать пріоритети в роботі владних структур, місцевих громад? У Драбівському районі на Черкащині вирішити звірити кроки влади з думками та оцінками людей, для чого й зібрали районний форум громадських ініціатив. Драбівці охоче прийшли на зібрання, щоб відверто висловити свої судження, пропозиції щодо подальшої роботи.