В інтерв’ю Укрінформу колишній командувач Військово-Морських сил України Сергій Гайдук порівняв український і російський флоти, оцінив, скільки коштуватиме Україні побудувати власні кораблі, пояснив, у чому головна перевага морських дронів, та розповів про соціальний проєкт адаптації й соціалізації учасників бойових дій на базі очолюваного ним яхт-клубу.

 Розв’язати житлову проблему пощастило поки що тільки сотні переселенців. Але найближчим часом мешканців у містечку побільшає. «Уже 200 осіб погодилися на переїзд сюди. У когось закінчується договір оренди квартири, тому збирають речі і планують переїхати. Якщо в кожну кімнату поселити по чотири особи, це модульне містечко може вмістити 528 людей. Тут повна забезпеченість для мешканців та їхніх дітей, а головне — людей з інвалідністю. 

 На Закарпатті одне зі злободенних питань у становищі вимушено переміщених осіб — набуття ними рівних із членами територіальних громад прав і можливостей. Переселенці хочуть бути повноправними учасниками місцевого життя, отримувати всі послуги, передбачені у громадах, на рівні з іншими. Однак так буває далеко не завжди. Які обставини не сприяють або й перешкоджають цьому, з’ясовували автори дослідження, презентованого в Ужгородському пресклубі.

Офіційні повідомлення від Міністерства оборони України чи Генерального штабу про перебіг контрнаступальних операцій на південних напрямках нагадують народну мудрість: «Не кажи гоп, доки не перескочиш». Факти, що українські штурмові підрозділи подекуди прорвали першу лінію оборони рашистів і закріплюються, подають зі стриманим оптимізмом. А наші успіхи зокрема біля сіл Урожайне, Приютне та Вербове, створення передумов для подальшого прориву і виходу на оперативний простір підтверджує ще й переляканий ґвалт по той бік лінії фронту.

 За словами начальника Сумської ОВА Володимира Артюха, це представницьке зібрання, яке організувала команда Програми розвитку ООН (ПРООН) спільно із Сумською ОВА, стало важливим іміджевим та суспільним заходом. Його мета — засвідчити, що Сумщина насамперед не буферна зона, а великий північний форпост у боротьбі з ворогом, регіон з колосальними можливостями та потенціалом.

 У фейсбуці активно працює закрита спільнота «Ми разом!», яка об’єднує 1,5 тисячі жінок, що втратили на війні коханих і чоловіків. Про історію створення спільноти, її завдання «Урядовому кур’єру» розповідає її співзасновниця полтавка Тетяна Ваценко­Бондарева.

 Цієї літньої пори на територіях оздоровчих та відпочинкових таборів Сумщини панує незвичне затишшя. Як і торік, коли повномасштабне російське вторгнення зруйнувало плани на найтриваліші шкільні канікули. Однак, на щастя, завдяки максимальній організаційній роботі обласної влади, освітян, спонсорів, батьків, усіх, хто переймається турботою про підростаючу зміну, вдається створювати умови, за яких учні й малята можуть відпочити, оздоровитися, з користю провести вільний час. Звісно, питання безпеки завжди на першому плані, бо головне — життя і здоров’я. 

 На відкритті звучали думки і спогади, які нагадали про трагізм масового знищення ромів, привернули увагу до нинішнього становища цієї спільноти в українському суспільстві. Промовисту, хоч і невелику за розмірами композицію встановили на території ужгородської гімназії №14 поблизу місця розташування в часи Другої світової війни гетто для ромів. Ще раніше там діяла найстаріша в Європі ромська школа, заснована 1926 року.

 2017-го народна артистка України професор Рівненського державного гуманітарного університету Наталія-Марія Фарина подала заявку на участь у громадському бюджеті музичного проєкту «Рівне — місто унікальних подій».
Проєкт переміг, його активно підтримали рівняни. А вже 2018 року пані Фарина втілила ідею: в найакустичнішій залі обласної філармонії зібрала  талановитих вокалістів з різних куточків України на «Бурштинові солоспіви». 

 Днями під час свого традиційного «ВечірньогоК стріму» Укрінформ говорив з Еллою ЛІБАНОВОЮ — директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, фахівцем із соціоекономіки, демографії та економіки праці. Ведучий стріму Василь Самохвалов зачепив складну тему, що цікавить усіх: якими будуть Україна й українське суспільство після перемоги, після війни. Навіть тоді певних загроз і криз не уникнути, вважає професор.