Суспільство

  • Оксана ГОЛОВКО

    Революція гідності й через п’ять років триває

    П’ять років тому був кульмінаційний момент Революції гідності —  один із найтрагічніших і поворотних моментів сучасної української історії. Кілька рясно скраплених кров’ю лютневих днів назавжди змінили наше суспільство. Однак наступна  анексія Криму і початок російсько-української війни на Донбасі лише підтвердили: свободу мало вибороти — її потрібно захистити. І не лише силою зброї, бо в 2014 році армії у нас практично не було (а нині вона  — боєздатна, озброєна, нагодована), а й перетвореннями в суспільстві. І передовсім поліпшенням життя не за рахунок популізму та ситого шлунка, а внаслідок ефективного  реформування усіх сфер і завдяки кожному небайдужому на своєму місці. Адже одним із результатів революційних подій стало формування громадянського суспільства. Однак досі воно ще не настільки впливове, щоб вважати революцію завершеною

  • Реформи мають демонструвати, що жертви Небесної Сотні не марні

    Українці надихають нас, європейців. Коли необхідно, вони герої. Коли необхідно, вони прагматики, які тверезо оцінюють реальність. Це Президент Європейської Ради Дональд Туск написав у Twitter після участі в церемонії вшанування пам’яті жертв Революції гідності. Під час церемонії він і Президент України Петро Порошенко пройшли до Хреста на місці загибелі Героїв Небесної Сотні та встановили лампадки біля пам’ятної стели з іменами тих, хто заплатив найвищу ціну за нове європейське майбутнє українців. Відтак, ознайомилися з проектом «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності», будівництво якого заплановано на місці загибелі Героїв

  • Микола ШОТ

    Волонтери здійснюють мрії

    У ці лютневі дні па­м’я­ть б’є в набат. Схиляємо голови в скорботі за Героями Небесної Сотні та полеглими захисниками Дебальцевого. Але водночас надто важливо й те, що українці не просто вдячні  воїнам-оборонцям рідної землі, а й стараються допомогти їм, підтримати як можуть і чим можуть

  • Олена ІВАШКО

    Не чіпайте журналіста!

    У переліку найбільш небезпечних професій у багатьох країнах обов’язково значиться «журналіст». Приблизно третя-четверта позиція після шахтарів, рятувальників, поліцейських. Насправді створення чергового сюжету або репортажу часто пов’язане з небезпекою для життя, особливо якщо журналіст прямує в гарячу точку. Рівень його заробітку (за західними мірками) фактично повністю залежить від унікальності репортажу або статті. Та кожен сам обирає собі професію та рівень небезпеки. Можна писати нейтральні соціальні матеріали, є варіант: їхати в гарячі точки по репортажі

  • Володимир ГАЛАУР

    Чотирилапі заручники любові

    Любов до тварин, безперечно, похвальна і зворушлива. У кого ж серце не розчулиться, коли спостерігаєш, як потішно вовтузяться цуценята чи грається твій малюк із хвостатим пухнастиком. А кого не захоплює хоробрість, відданість та готовність чотирилапого сімейного друга і охоронця захистити господаря? 

  • Від Афгану до Майдану й Донбасу

    30 років тому землю далекого Афганістану залишив останній радянський солдат. Але й нині багато з людей того покоління перебувають там, де точиться війна, — за незалежність уже нашої країни. У день ушанування ветеранів збройних конфліктів на територіях інших держав, до яких тепер належать і воїни, котрі пройшли горнило афганської війни, у столиці відбувся урочистий захід. Воїнів-афганців вітали Президент Петро Порошенко й Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Утім, у багатьох українців власні рахунки і з тією війною, і з імперією, яка спричинила не лише її, а й нинішню війну на Донбасі

  • Олександр ПОНОМАРЬОВ: «Укравши завод, росіяни повелись як варвари»

    На початку воєнного конфлікту на Донбасі  Росія разом зі своїми нелегальними військовими формуваннями остаточно знищила донецький завод «Топаз» — підприємство, що розробляло та виготовляло складні радіотехнічні комплекси. Унікальна система радіотехнічної розвідки «Кольчуга» — це досягнення саме нашого «Топазу», його команди. Росіяни вивезли все устаткування, цілі цехи, завантажуючи залізо на платформи так званих гуманітарних конвоїв. Українській стороні ще 2014 року вдалося врятувати надважливу документацію, а головне — вивезти людей, висококласних спеціалістів, їхні родини

  • Стать — не аргумент для професійних обмежень

    Міністерство інформаційної політики представило серію відеороликів про гендерну рівність у професійній діяльності. Їх презентували в межах інформаційно-комунікаційної кампанії «В професії всі рівні», яка має на меті протидіяти стереотипам про поділ професій на «жіночі» та «чоловічі», й показати українцям, що професійність не має поділу на статі. Цей медіа-контент зняли на підтримку Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018—2023 роки

  • Луганському зерну потрібні залізні колеса

    Уже не перший рік українська Луганщина збирає врожаї, які були б рекордними, навіть якщо врахувати територію, що на сьогодні тимчасово не є підконтрольною. Сільгосптоваровиробники оговталися від шоку перших років воєнного конфлікту, побачили перспективи розвитку аграрного бізнесу. Але справи пішли б успішніше, якби в області вирішилася головна — логістична  проблема доставки вирощеного зерна його покупцям

  • Віктор ШПАК

    Заплутана справа про невинуватого вбивцю

    Уявіть ситуацію, коли серед глупої ночі хтось розбиває вікно і лізе до чужої оселі. Переляканий господар, захищаючи себе і родину, завдає смертельного удару нападникові, а його за це засуджують до тривалого тюремного ув’язнення за «перевищення необхідної міри самооборони»