Президент Петро Порошенко привітав Бориса Патона зі 100-літнім ювілеєм і відзначив його самовіддане служіння Україні.

«Шановний Борисе Євгеновичу! Щиро вітаю Вас зі 100-літнім ювілеєм. У день Вашого народження хочу висловити глибоку повагу. Високо ціную Вашу вірність обраній справі та самовіддане служіння Україні», — йдеться  у вітанні, розміщеному на сайті глави держави

Нещодавно Верховний Суд України, розглядаючи справу про кредитування фізичної особи, зробив трактування: якщо помер позичальник, який залишився винним банку, то у фінансової установи є півроку, щоб відшукати спадкоємців і затребувати з них борг

Даруйте, але реакція багатьох відомих і не дуже персон на драматичні події у Керченській протоці, м’яко кажучи, дивує. Так і хотілося того пізнього вечора саркастично сказати: «Доброго ранку!..» Бо хіба росіяни зробили щось принципово нове, аби всім нарешті «розвиднилося»? Щоправда, цього разу вони вже абсолютно не крилися і відверто та брутально застосували військові кораблі та зброю проти українців. Хоча й раніше було достатньо переконливих доказів, аби всі, хто ще мав бодай найменші сумніви, переконалися, що проти нас ополчився агресивний, підступний, цинічний і дуже жорстокий ворог. Той віроломний недруг, який довго рядився в личину «мижебратья» і водночас здійснив агресію у 2014-му, обравши найскладніший для нас, а для себе найсприятливіший період

Верховна Рада вчора терміново зібралася на вечірнє позачергове засідання. Причиною став розгляд указів Президента про реалізацію рішення РНБО та законопроекту про запровадження воєнного стану. До сесійної зали прибуло вище керівництво держави, Секретар РНБО Олександр Турчинов, очільники інших силових структур, більшість членів уряду.
Таким чином глава держави втілив у життя рішенні нічного засідання РНБО, яке відбулося гарячими слідами нападу російських військових на військові й цивільні кораблі України в Керченській протоці

У неділю, 25 листопада, російські прикордонні катери атакували і обстріляли три судна українських ВМС, коли ті здійснювали плановий перехід із порту Одеса в Чорному морі до порту Маріуполь в Азовському. Шестеро українських військовослужбовців зазнали поранень. За повідомленням ВМС, українські судна захопили російські спецпризначенці і відбуксирували до порту Керч

Надто часто в нас не лише пересічні громадяни, а й представники влади забувають, що розвиток аграрного виробництва і розвиток села — не одне й те саме. Якщо виробництво в аграрній галузі сяк-так розвивається, то ситуація з розвитком села як соціального осередку не те що погана, а мало не катастрофічна

Захист інтересів вітчизняних виробників завжди був і залишається злободенною та гострою темою не лише для України, а й для кожної країни. Скажімо, в Європі завжди під час проведення тендерів є елемент національного протекціонізму. Він виражається в тому, що вітчизняні учасники таких тендерів мають преференції в ціні до 20%

Один із найзрозуміліших засобів спілкування — сатира. Вона віддзеркалює дійсність і сприяє порозумінню, змушує замислюватися над очевидним і майже не має табу

Людські свідчення — найдорожча пам’ять про страждання українців  від організованого радянською владою геноциду. Усні сімейні спогади чи записані назавжди залишаться вироком кремлівським катам наших предків тільки за те, що були українцями і мали любов до своєї землі, на якій прагнули сумлінно працювати. Не оминули ці випробування й жителів нинішньої Луганської області

Упродовж 2007—2008 років на Сумщині діяла науково-пошукова програма «Голодомор у пам’яті народу», яку розробив і очолив кандидат філологічних наук доцент Сумського державного педагогічного університету Сергій П’ятаченко. У ній взяли участь понад 200 пошуковців — студентів, учнів, педагогів, музейних працівників, бібліотекарів, працівників сільських рад. Вони збирали свідчення очевидців про Голодомор 1932—1933 років.

Підсумком копіткої роботи став збірник «Голодомор на Сумщині у спогадах очевидців», дві частини якого вийшли друком у Сумах 2008-го