Один із найзрозуміліших засобів спілкування — сатира. Вона віддзеркалює дійсність і сприяє порозумінню, змушує замислюватися над очевидним і майже не має табу.
1977 року житель польського міста Легниця Андрій Томялойч та вроцлавець Роберт Шецувка стали батьками одного з найвідоміших нині фестивалів для шанувальників гостроти. Відтоді відбувся вже 41 конкурс майстрів гострого олівця. А про престиж і визнання свідчать відзнака Гран-прі, вручена американським журналом Witty World, а також максимальний бал «5 зірок», присуджений Міжнародною федерацією організацій малювання.
І хоч спершу «Сатирикон» мав місцевий характер — це була виставка малюнків спільноти Вроцлава, та вже 1978-го її було перетворено на загальнонаціональну конкурсну виставку сатиричних малюнків. Старовинна мальовнича Легниця була першим і протягом багатьох років єдиним місцем зустрічі творців польської сатири, але з роками «Сатирикон» збагатив програму і розширив формулу. Встановилися тісні контакти з багатьма художниками, мистецтвознавцями та організаторами фестивалів із-за кордону. Нині це відкритий конкурс для живописців, графіків, художників, скульпторів, плакатистів та фотографів. Щорічно до оргкомітету надходять тисячі робіт кількох сотень авторів з десятків країн.
Легницький «Сатирикон» — це велика колекція творів, подарована авторами з Польщі, Європи, Азії, Америки та Австралії. Вона налічує понад 25 тисяч робіт. За 41 рік організаторам вдалося зібрати найвідоміших творців галузі навколо свого заходу, здобути величезну кількість прихильників, журі, спонсорів та меценатів, перетворити своє дітище на захід, відкритий для різних ідей і здатний задовольнити всі очікування.
До речі, журі щорічного конкурсу зазвичай складається з восьми фахівців, щораз інших. Нещодавно обирати найкращих випала нагода й Костянтинові Казанчеву, знаному українському майстрові олівця, лауреатові міжнародних конкурсів, незмінному голові правління вітчизняної Асоціації карикатуристів. Саме тоді й народилася ідея запросити «Сатирикон» з виставкою до Києва, розповів Костянтин Казанчев «Урядовому кур’єрові».
На столичній виставці, яку до 28 листопада експонують у мистецькому центрі «Шоколадний будинок», представлено 160 робіт. За словами одного з натхненників і організаторів директора центру культури м. Легниця Гжегожа Щепаняка, кожну мандрівну експозицію споряджають з урахуванням місцевих особливостей. Тож і Києву, крім робіт-переможців різних років, показують більше малюнків українських авторів.
У розмові з нами Гжегож Щепаняк висловив думку, що фестиваль входить у першу десятку заходів, покликаних стояти на сторожі того, щоб людство не перестало сміятися, зокрема й над собою. Та на думку українських колег, це досить скромна оцінка. Бо місце «Сатирикону» гарантовано в першій світовій п’ятірці, і вже, напевне, ніхто не сперечатиметься щодо європейської вершини.
.jpg)
Міжнародний художній проект, який мандрує світом, уже був в Україні — 2008 року виставку зі 100 робіт експонували у Дрогобичі на Львівщині, адже Легниця і Дрогобич — міста-побратими.
А ще в «Сатирикону» є добра традиція: кожну експозицію готують так, щоб подарувати її країні, в якій експонують. Тож і ці 160 робіт по завершенні виставки мають шанс ще помандрувати українськими містами.
Оксана ГОЛОВКО,
Володимир ЗАЇКА (фото),
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+