Серед учасників Національного форуму «Три роки внутрішнього переміщення: виклики та вдалі практики інтеграції», організованого Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб і Проектом Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», який проходив у Києві, вдалося зустріти чимало цікавих особистостей. Одні розповідали, як, зіткнувшись із горем, аналізували прожитий відтинок часу далеко від рідних домівок.  

Х Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток», який нещодавно відбувся у Новій Каховці Херсонської області, прийняв рекордну кількість гостей та учасників — 750. Серед них були делегати від іноземних торгових представництв і великих компаній, інвестори і бізнесмени, дипломати і державні посадовці, представники міжнародних організацій країн — членів ЄС. 

У селах Мельниківці, Ометинці й Червоному разом понад півтори тисячі жителів. Ця найменша в країні сільська ОТГ розташована у вінницькій глибинці, на значній відстані від районного та обласного центрів. Якщо десь нині нарікають на проблеми, то в ній згуртувалися і крок за кроком будують свою дорогу до добробуту. Фундамент для розвитку — земля, до глибин історична, що пахне хлібом і молоком. Саме відповідальність за малу батьківщину дає змогу громаді ефективно поєднувати переваги урядової реформи з децентралізації  з благодійністю соціально відповідального бізнесу. Центр обговорення ідей і прийняття рішень — сільська рада, депутати  і члени виконавчого комітету якої працюють у виробничих структурах і закладах соціальної сфери. Це дає добрий результат. 

Колишня жителька Донецька Владислава Козлова, яка у зв’язку з воєнними діями переїхала в Катеринопільський район, що на Черкащині, недовго думала, чим зайнятися на новому місці. Звичайно ж, перукарськими послугами — цю професію набула ще в Донецьку. 

Щодня проходжу повз невеличке приміщення, в якому не змовкають швейні машинки: дві усміхнені жінки, Ольга Чепурко та Лілія Косік, тут постійно за роботою. «Це справжні майстрині: подивіться, як уміло дали друге життя моєму костюму, що вже став замалим, — новий сьогодні дуже дорогий. Навіть порадили, яку тканину докупити і де вона дешевша» — поділилася одна з клієнток. 

 Хмельницький міський голова Олександр Симчишин повідомив про припинення викладання російської мови у школах міста. Відтепер у Хмельницькому, заявив чиновник, не буде жодної школи і класу, де б вивчали російську мову. «Далі ми беремося за факультативи. Прошу розуміння й підтримки, бо одномоментно виправити ситуацію неможливо», — сказав пан Симчишин.

На гербі Луганщини не випадково зображено коня: в області працюють аж чотири кінні заводи. Усі вони державні, всім майже двісті років. А комплекс будівель Деркульського конезаводу — пам’ятка архітектури ХVІІІ століття. Тут є унікальний манеж для тренувань молодих коней, побудований в 1897 році в японському стилі, головна тренерська стайня з особливою акустикою. Щоправда, нині, коли підприємство святкує 250-річний ювілей, тут утримують усього 160 коней, але немає жодного тренера і жокея. «Якщо так займатимемося кіньми, фори Європі вони не дадуть», — вважає начкон підприємства Павло Бруско. Начкон — це назва головного зоотехніка з конярства, так би мовити, данина традиціям. 

За словами сумського мистецтвознавця Людмили Федевич, творчість цього самобутнього митця становить велику художню цінність. Уродженець міста Вознесенська Миколаївської області за тривале життя створив понад 1000 виробів, що стали символом українського національного фарфорового і керамічного мистецтва. З-поміж них «Садко», «Одарка» і «Карась», добре знані у світі. Особливо продуктивним стало останнє десятиріччя життя майстра. Познайомившись із художницею-керамістом Марією Антроповою, він започаткував новий стиль у фарфоровому виробництві, завдяки чому створено оригінальні роботи. 

Недбалець гірший від п’яниці. Чи зважаємо на це? Не завжди і не в усьому. Особливо коли здається, що проблема не нашого рівня.

Так виходить нині з дорогами. Влада активно взялася за їх будівництво, ремонт. Звернули увагу й на необхідність господарського підходу до використання. Облаштовуються контрольні пости перевірки ваги вантажівок, аби ті не руйнували асфальтного покриття. 

Грецький підприємець Пантелеймон Бумбурас, який протягом останніх 20 років живе й працює в Одесі, — засновник будівельної компанії «Гефест». Та в Україні він більш відомий різноманітною благодійною діяльністю. Приміром, тільки цього літа майже 1000 дітей із прифронтової Донеччини завдяки благодійній організації «Фонд Бумбураса» мали змогу безкоштовно відпочити в сонячній Греції та в оздоровчих центрах України.