Суспільство

В один із осінніх днів у центрі Канева люди зібралися на флешмоб. Його учасники, серед яких було багато молоді, представники громадської організації «Простір єдності» та Черкаського екологічного руху «Національна екологічна безпека», висловили свою незгоду з планами будівництва Канівської ГАЕС через  небезпеки, які, на їхню думку, несе спорудження такого об’єкта. Активісти переконані, що нова будова знищить унікальний природний ландшафт та може спричинити екологічну катастрофу, отруїти мільйони українців. У ПАТ «Укргідроенерго», навпаки,  вважають, що Канівська гідроакумулююча станція дуже потрібна Україні. Вона допоможе забезпечити енергетичну незалежність і євроінтеграцію. 

«Ми чули, що з вересня пенсіонери-переселенці можуть отримати електронні пенсійні посвідчення. Мої батьки та їхні знайомі — теж внутрішньо переміщені особи, люди літні, їм важко пристосуватися до новинок. І так само важко зрозуміти, в чому вони виграють, якщо оформлять собі такі посвідчення. Чи не могли б юристи нам доступно розповісти про це?» 

«В інтернеті знайшла інформацію про те, що учасники бойових дій мають отримати у 2016 році грошову допомогу у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Тобто 4730 гривень. Але в державних органах влади мені сказали, що така допомога не передбачена. То як же насправді?» 

«Коли почалася антитерористична операція, нашій родині з двома дітьми довелося переїхати з Донецька у Дніпропетровську область до родичів. Зареєструвалися як переселенці. У Донецьку залишилася квартира, куплена в кредит. Чи будемо ще колись у ній жити, чи ні, самі не знаємо, а гроші брали в борг у банку, тож їх доводиться повертати. Добре, хоч на роботу влаштувалися, та й житло знімати не треба, тож будемо помаленьку розраховуватися за кредит. Однак сталося так, що півроку, поки ми облаштовувалися на новому місці, поки шукали роботу, зовсім не платили банку  — не було з чого. Тепер готові поновити виплати, але нам кажуть, що, крім власне позички і відсотків, нам нарахують ще й так звані кредитні штрафи за прострочені виплати. Але ж ми не з доброго дива не платили. А тепер маємо мороку. Можливо, є якісь пільги для внутрішньо переміщених осіб, аби нам не нараховували цей кредитний штраф?» 

Минулими вихідними захворів. Перед цим їздив у відрядження, перемерз у дорозі й у суботу ввечері уже був «готовий». Піднялася температура, всі симптоми вказували на ГРЗ. Ніч я промучився, але вже наступного дня мені стало ліпше, навіть поспілкувався телефоном з нашим далеким сусідом Васильовичем. І між іншим сказав йому про мій стан. Через 10 хвилин він уже стояв у нашій кухні з торбинкою свіжої калини в руках. «Це тобі, щоб ти якнайшвидше став у стрій», — простягнув природні ліки від застуди. 

Під час години запитань до уряду, що відбулася в парламенті, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не лише висловив сподівання, що останні тендери Укртрансгазу відбулися прозоро, а й окреслив стратегічний напрям діяльності українських підприємств на майбутнє. Зокрема він наголосив: «Для нас дуже важливо, щоб кожну українську гривню було інвестовано в нашу національну економіку. Максимально підтримуватимемо українські підприємства щодо виробництва тієї чи іншої продукції з високим рівнем локалізації, з доданою вартістю, щоб українці мали роботу й відповідно зарплату».  

Заради цікавості вирішив проаналізувати вміст свого плеєра — того, що слухаю в маршрутках та електричках, аби не нудьгувати у дорозі. Один збіг мене просто розвеселив. Пісень українською мовою було рівнісінько 25%. По 10 — «Океан Ельзи», «Мертвий Півень», Бурмака, Джамала. 11 російських, 9 — англійською, решта — німецькою, французькою, польською. Розумію, що це випадковість, але, послуговуючись виключно власними смаками, я вийшов саме на той відсоток, що його як квоту довели українським радіостанціям наші законодавці. З однією принциповою різницею: мені цього відсотка ніхто не нав’язував. Не маю підстав вважати свої вподобання аж надто унікальними і можу припустити, що цілком природним шляхом, лише у взаємодії попиту й пропозиції країна цілком могла б вийти на гідний відсоток національного та рідномовного контенту у власному ефірі. Так, у Львові — раніше, в Одесі — пізніше, але тому, що хочеться і подобається. А не через те, що хтось там з Києва спустив директиву. Розумію, що за нинішнього надвисокого попиту на популізм не можна протиставити щось спекуляціям на всьому, що роблять без особливих витрат і помітних здобутків, але зі значним резонансом. Навіть коли резонанс цей цілком може додати коливань черговій нашій бабайці на ім’я Шатун. 

Якщо людина має роботу, добре всім: працівникові, його родині, місцевій громаді, бюджетові. Рівень зайнятості населення безпосередньо позначається на стані суспільства, а також значною мірою визначає місце держави у світі. 

За роки, які минули від початку драматичних подій в Україні, слова «Майдан» та «Революція гідності» назавжди увійшли в новітню історію Європи. Цими листопадовими днями у всій країні згадують імена сміливців, які віддали свої життя за нову Україну, вшановують їхню пам’ять і підбивають підсумки цього надзвичайно складного періоду нашої держави. Три роки тому кілька сотень сміливих дівчат і юнаків, без участі жодних політиків, зібралися на Євромайдан, щоб висловити мирний протест проти дій режиму Януковича, який украв у них велику європейську мрію. Проте звіряче побиття «Беркутом» студентів сколихнуло всю країну, і за лічені дні вже мільйони українців вийшли на площі й вулиці. «Вийшли, щоб зірвати план з перетворення України на малоросійський закуток Російської імперії, щоб продемонструвати свій проєвропейський вибір», — йдеться у зверненні Президента Петра Порошенка з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи. 

У Черкасах відбувся форум «Інноваційні виробничі та педагогічні технології — європейський вектор професійної освіти в Україні». Крім представників Міністерства освіти і науки України, ради Федерації роботодавців, обласної влади, ректорів навчальних закладів, до Черкаського професійного ліцею, де відбувалося зібрання, з’їхалися гості з інших областей, зокрема закладів профтехосвіти. Учасники обговорили актуальні питання: підготовку кадрів для будівництва, перспективи розвитку партнерства освіти й бізнесу. Хорошим прикладом такого партнерства може служити взаємодія закладів професійно-технічної та вищої освіти з компанією «Хенкель Баутехнік» (Україна) в межах проекту «Хенкель академія». Як розповіла на форумі керівник проекту Наталія Іваній, він функціонує впродовж 13 років, нині компанія має 30 ресурсних центрів у всій Україні. Навчальні заклади, які увійшли до проекту, — провайдери сучасних освітніх послуг у регіонах.  

Днями на Одещині було знищено 1300 гектарів заповідного Тарутинського степу. Тільки здійнятий екологічними активістами галас, матеріали в українських та закордонних ЗМІ та оперативна реакція на такі виступи профільного міністра Остапа Семерака не дали браконьєрам розорати другу половину унікального природного об’єкта. Це не поодинокий випадок нищення природи, не єдиний приклад великих і маленьких катастроф, які трапляються в нашій країні останнім часом. Ось хоча б ліси. «Упродовж останніх трьох років через незаконне вирубування дерев невстановленими особами завдано шкоди на понад 150 мільйонів гривень. Проте цих грошей до бюджету не сплачено, винних не встановлено та не покарано. Заходів з відновлення завданих природі збитків не здійснено», — повідомляє сайт Мінприроди.

Місто з надзвичайно цікавою історією та визначними пам’ятками поки що не на  слуху у туристів, на відміну від таких міст, як Краків чи Варшава. А дарма! Адже саме тут панує  неповторна автентична атмосфера, де без поспіху та гаму можна зануритися у життя міста й насолодитися новими відкриттями. А найприємніше те, що вам тут раді. Адже навіть назва міста говорить сама за себе, й недарма його називають містом позитивних емоцій.