На підконтрольній Україні території Луганщини офіційно працевлаштовані 295 тисяч осіб, в той час як проживає 730 тисяч, — про це на колегії облдержадміністрації повідомила директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Елеонора Поліщук.

«Сьогодні рівень безробіття за методологією МОП по області досить високий і збільшується порівняно з 2015 роком. Відсоток безробіття по області — 16, а середній по Україні — 9,3%. Виявили, що у нас більш як 152 тисячі населення працездатного віку протягом останніх двох років тільки числяться на території області. За їхнім ідентифікаційним кодом в єдиній базі платників соціального внеску не було ніяких рухів», — розповіла Елеонора Поліщук.

Треба сказати, що на Луганщині застосовано нову методику аналізу демографічного стану та ринку праці: місцеві фахівці презентували аналіз балансу трудових ресурсів на підконтрольній українській владі території області, де окрім статистичних даних використали бази даних територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади.

Під час засідання громадської ради при ОДА немає байдужих. Фото надала прес-служба Луганської ОДА

За висновками фахівців департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, статистичні дані щодо демографічної ситуації й ринку праці Луганської області, якими звикли користуватися державні органи, не можна було вважати репрезентативними з кількох підстав. Це передовсім давність останнього перепису населення (16 років тому), соціально-економічна ситуація на сході України, статистична методологія, яка не відображає реальну інформацію по області в умовах окупації частини її території.

Особлива увага, за словами Елеонори Поліщук, нині приділяється тимчасово переміщеним з окупованих територій і районів проведення АТО особам, а також демобілізованим військовослужбовцям.

З початку дії Постанови Кабінету Міністрів України №509 з 1 жовтня 2014 року до 31 грудня 2016 року у Луганську обласну службу зайнятості звернулося 4015 ВПО. Усього працевлаштовано 1458 людей, в тому числі 63 з них отримали одноразову допомогу для організації власного бізнесу.

Також протягом минулого року 330 демобілізованих військовослужбовців, що брали участь в АТО, отримали послуги обласної служби зайнятості з працевлаштування, профорієнтації, перенавчання і допомоги у відкритті власної справи. Працевлаштовано 94 особи цієї категорії, 15 з них отримали одноразову допомогу з безробіття для організації підприємницької діяльності.

А тим часом є ще одна проблема. У селищі Трьохізбенка, що розташоване фактично на лінії розмежування, маже 2 тисячі жителів, більшість із них — пенсіонери й безробітні. Перукарні тут немає. Організувати такий бізнес марно — в людей грошей на послуги немає. Але ж підстригатися треба. То, можливо, допомогла б громадська організація? Та коли про це йшлося на засіданні громадської ради при ОДА, деякі активісти розчаровано зітхнули: мовляв, дрібнотем’я.

Проблему розвитку громадянського суспільства Луганщини обговорювали в Сєверодонецьку в межах спільного проекту ОБСЄ «Допомога уряду України з реалізації Національної стратегії розвитку громадянського суспільства» у партнерстві з Адміністрацією Президента і Міністерством молоді та спорту. Головною метою розмови стало визначення потреб громад у процесі розвитку громадянського суспільства та рівноправний діалог між владою і громадськістю.

«Нині часто звучить теза про брак комунікації між органами влади й організаціями громадянського суспільства. Механізмів такого взаємозв’язку можна навчитися, але найважчий момент — певна взаємна недовіра. Активістам треба вже навчитися бачити партнерів у представниках влади», — така думка представника ОБСЄ Ольги Озьорної.

За її словами, саме тому, що експерти побачили у країні великі прогалини в знаннях про роль громадських організацій, презентовано книжку «Механізми співпраці органів державної влади з організаціями громадянського суспільства в контексті реалізації національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні 2016—2020».

Результатом засідання стало рішення про необхідність створення консультативно-дорадчих органів і єдиного ресурсного центру — інформаційно-роз’яснювальних майданчиків для громад регіону та органів місцевого самоврядування. Розглянуто пропозицію створити своєрідну карту області, щоб визначити, які ініціативи вже є і які треба підтримати насамперед. Можливо, і до розв’язання перукарської проблеми у Трьохізбенці справа дійде.