Ви досі не здогадувалися, що головний герой казки Єршова «Горбоконик» (українською чудово переклав Максим Рильський) має прототип у реальному житті? Авжеж, це наш лісовий красень лось не раз рятував Івана від лютої смерті. Де роги? Та ще молодий той лосик був. Вже з характерним горбом, але без галузистої зброї на потилиці.

Хочу сказати кілька слів про те, як шоколадний скандал на Балканах розсварив Хорватію із Сербією. Отже, нещодавно під час візиту до славетного міста Дубровник президент Хорватії Колінда Грабар Кітарович зустрічалася з дітьми й роздавала передріздвяні солодкі подарунки. Малеча була в захваті, але несподівано серед солодощів потрапили… шоколадки із Сербії. Родичі одного з малюків розмістили фото цукерки з президентського подарунка у Фейсбук і розпочався шоколадний скандал. 

«Ігри Героїв» — це всеукраїнський проект, який об’єднав  поранених бійців — учасників АТО та цивільних осіб з інвалідністю в різних куточках країни. Минулої суботи в Києві відбувся  фінал турніру,  мета якого, зокрема,  — вшанування героїв боротьби українського народу за незалежність і територіальну цілісність держави. 

Подейкують, що навіть під час випікання хліба з найдобірнішого борошна, джерельної води і апробованих рецептів все може звести нанівець щіпка старих дріжджів. Замість пухкої сонячної паляниці з печі виходить крива, кострубата буханка: ні на стіл її, ні людям. 

Для чинного уряду це остання в 2016  році «Година запитань» у Верховній Раді. Попри низьку явку народних обранців, у сесійній залі парламенту все-таки відбулася плідна дискусія. З урядової ложі принаймні лунали об∂рунтовані, оптимістичні й чіткі відповіді. 

Чи хтось сперечатиметься, що Новий рік — наше найулюбленіше  родинне свято? Саме так — родинне, бо його важко уявити без красивого столу зі смачними і яскраво оздобленими стравами, за яким збирається вся сім’я. Здавалося б, усталені десятиріччями традиції поступово наповнюються новим змістом, набувають нових рис та деталей. 

Щойно настає час сплачувати квитанції за житлово-комунальні послуги, як у мене традиційно підвищується тиск. Якщо хтось поспішив подумати, що через зависокі тарифи, то зовсім ні. Річ у тім, що нервувати через тарифи я собі просто заборонила. І не має значення, я вважаю їх високими чи справедливими, не можна — і квит, бо нервові клітини (нам це пояснили ще у школі на уроках біології) не відновлюються, а якщо людина нервує, вона провокує розвиток у своєму організмі низки захворювань. 

Доки песимісти продовжують розповідати про «не так», більшість говорить про помітні зміни в нашій армії. Донедавна ймовірність зустріти військового у формі дорівнювала нулю. Так, сьогодні тривають бойові дії і країна поступово мілітаризується. Носити форму стає престижним. Змінилася й сама форма, причому нарешті в бік вищої якості. Хоч би як розглядав людину в однострої — недоліків немає. І берці за погодою, і куртки, шапки, рукавиці не електризуються, не тріщать. Чоловіків двоюрідний брат, який служить нині на сході, сказав, що перехід на зимову форму одягу відбувся вчасно. Пообіцяли ще якісь новинки для утеплення. Хлопці радо чекають. Ніхто не ремствує, бо таких неприємних несподіванок, як раніше, немає. 

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Закон має забезпечити незалежність преси від адміністративної цензури через вихід органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі складу засновників друкованих ЗМІ та редакцій, що відбуватиметься у два етапи до кінця 2018 року. Перший етап завершується вже 31 грудня 2016-го. Що зроблено за цей час? Які справжні результати реформи ЗМІ? Які проблеми виникають на шляху реформування державної і комунальної преси? Яких змін потребує українське законодавство для повноцінного роздержавлення преси? Події останніх днів дають змогу зробити певні висновки. 

«Виросло ціле покоління людей, для яких Сахаров — рядок із підручника історії, один із діячів минулого. А часи й обставини такі, що варто нагадати про Андрія Дмитровича: сьогодні бракує людей його калібру і переконань. Боротьба за правду і права людини важка, потребує наполегливості й готовності платити високу ціну. Приклад Сахарова засвідчує, що ця боротьба небезнадійна — в кінцевому підсумку правда і совість перемагають».