Цьогорічна зима вкотре виявилася теплішою за норму. За цих умов тала вода просочилася в ∂рунт, поповнивши підземні горизонти. Отже, за даними Держводагентства, стрімкого і високого водопілля цієї весни не очікують. За останні тижні дніпровські водосховища наповнилися, і це дає змогу стверджувати, що дефіциту дніпровської води найближчим часом не буде. Саме на дніпровський каскад водосховищ припадає більша частина зарегульованого річкового стоку. Дніпро забезпечує водою понад половину населення й 70% промислового та аграрного потенціалу. А також потреби енергетики, зрошення і обводнення, водопостачання міст, промислових підприємств і сільських населених пунктів, водного транспорту, рибного господарства і рекреації. 

Але всупереч усталеним уявленням, не Славутич забезпечує нам максимальну кількість водних ресурсів. Майже три п’ятих води (точніше 58%) зосереджено в річках басейну Дунаю у прикордонних районах України, де потреба у воді не перевищує 5% її загальних запасів. Найменше забезпечені водними ресурсами Донбас, Криворіжжя та південні області України, де зосереджені найбільші споживачі води.

Нині в багатьох установах, організаціях та на підприємствах і досі лише розпочинають впровадження енергоощадних технологій, натомість у Сумському національному аграрному університеті (СНАУ) давно й результативно працюють у цьому напрямі.

Ректор СНАУ Володимир Ладика каже, що ще кілька років тому, порахувавши, скільки коштів вилітає в трубу, вирішили від’єднатися від централізованої мережі опалення і збудувати власну газову котельню. На той час це був досить сміливий, однак перспективний крок, адже він дав змогу самостійно регулювати подачу тепла відповідно до температури за вікном. Крім того, установили й перші твердопаливні котли, за допомогою яких опалювали не тільки їх, а й деякі навчальні корпуси. 

Представники Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи нещодавно зустрілися з черкаською владою для обговорення подальшої співпраці в межах реалізації проекту «Місцеві екологічні та енергетичні плани для сталого розвитку, диверсифікації джерел енергії та громадської активності в Україні».

Менеджер проекту в Україні Зоріца Корач з Угорщини розповіла про проведення спеціальних тренінгів, під час яких муніципальні службовці опановуватимуть інтегроване моделювання, що використовують для відстеження споживання та виробництва енергії. Згаданий проект передбачає інтеграцію екологічних та енергетичних питань у процеси планування місцевого розвитку, визначення інвестиційних можливостей для реалізації пріоритетних екологічних та енергетичних проектів.  

Десять років тому через закриття газети, в якій працював, потрапив на курси для безробітних районного центру зайнятості. Серед іншого послухав про можливість започаткувати власний бізнес. Ідея здалася привабливою. Зареєструватися як ФОП (фізична особа-підприємець) справді виявилося хоч і трохи клопітно, але не надто складно.

Проте вже перші запливи у ролі акули інформаційного бізнесу показали: море холодне і непривітне. Треба мати бухгалтерські навички, стежити за нескінченними змінами законів, постанов, наказів і розпоряджень. І мати постійних замовників, здоровий пофігізм та здорову печінку. А у мене ж — ні приятелів-олігархів, ні пофігізму-флегматизму (навпаки — нерви ні к чорту), ні дружби із циферією, ні грошей на найм бухгалтера, ні вміння випити літр без закуски. 

Демонтаж головного 20-метрового ідола в Запоріжжі був досить важким, виснажливим. Пристрасті серед опонентів палали, як багаття. Пам’ятник встановили на совість, тож він тримався. До речі, мало кому відомо, що й встановлювати його було досить складно. Як свідчать джерела, ця справа мала відтінок секретності. Площу навколо монумента охороняв кордон міліції. А коли стемніло, почали монтаж. І лише недавно стало відомо, що Ілліча на постамент… «повісили», оскільки особливість скульптури — одна рука витягнута, друга притиснута до тулуба — не давала змоги зробити це по-людськи. Тому вирішили протягнути троси у вигляді зашморгу під шию і так поставити бронзову скульптуру на постамент. Про «повішення» вождя ніхто не обмовився й словом. Утім, думаю, що так було й з іншими пам’ятниками. Але в цьому разі зашморг — знак. І факт надскладного демонтажу теж символічний: мовляв, засидівся я тут із вами. 

Верховна Рада України в першому читанні прийняла за основу скандальний законопроект про спецконфіскацію. Дія документа поширюється тільки на держслужбовців, яких підозрюють у скоєнні корупційних злочинів, створенні злочинної організації та які ховаються від слідства, стверджують депутати. І попереджають громадян, що не варто ризикувати, переоформлюючи на себе майно нечистих на руку чиновників. 

Із 285,7 тисячі гектарів лісів, які ростуть на Полтавщині, 70%, або 230 тисяч гектарів, перебувають у підпорядкуванні Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства. Про те, з яким настроєм зустрічає Міжнародний день лісу півторатисячний колектив, які він вирішує завдання, розповідає начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства заслужений лісівник України Юрій Тараненко. 

У Сєверодонецьку широкі вулиці. Тішить, що власники фірм, магазинчиків та кав’ярень прагнуть максимально комфортно облаштувати прилеглу територію. Ідеш проспектом — і бачиш усміхненого триголового змія, що запрошує відвідати стоматологічний кабінет. Поряд махає крилами металевий метелик, там примостився на штурвал папуга піратського вигляду й розпустив залізний хвіст гордий павич. Ці представники вуличного техно-арту виконані з велосипедних ланцюгів, частин мотоциклетних моторів і навіть з гільзи від снаряда. Магічне перевтілення старих речей виконав талановитий майстер Олександр Моїсеєнко. У місті він відомий за псевдонімом «Маг». Знають його і як байкера, техноскульптора, а тепер ще й волонтера. Він і сам зізнається, що АТО змусила багато чого переосмислити в житті. 

Національний заповідник «Софія Київська» на чільному місці у списку відвідувань гостей української столиці. Крім споглядання архітектурних шедеврів, там відчуваєш приємну ауру і спокій, попри те, що за мурами вирує багатомільйонне місто. Особисто я щоразу після відвідин Софії отримую неабиякий енергетичний заряд. На відміну від Києво-Печерської лаври, де, незважаючи на ландшафтні красоти і витвори зодчих, особливої благодаті не відчуваю. Чи не тому, що над схилами Дніпра досі витає чужинський московський дух?

Прийнята в Україні класифікація доріг на території Миколаївщини не діє. Це стосується і доріг категорії «М» (міжнародна), і «Н» (національна), і «Р» (регіональна). Усі вони однакові, бо, по суті, доріг немає. Їх би всі разом краще позначити за двома параметрами — «більш-менш проїзна» і «взагалі непроїзна». Інших доріг в області не існує. Хіба що збереглися напрямки, орієнтири та варіант «ланами». Так і їдуть.

Йдеться насамперед про проблемну дорогу Н-11 Миколаїв — Дніпропетровськ, що має національне значення. Начебто стратегічна та значуща. Але розбита вщент. За результатами дорожніх випробувань, які провели українські журналісти, траса Н-11 визнана найгіршою дорогою в Україні.