Суспільство

  • Роман КИРЕЙ

    Коли допомога йде від душі

    Відчинивши двері управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, що на Черкащині, бачиш здебільшого жіночі обличчя. «Це й зрозуміло, адже кому як не нашим берегиням, — коментує керівник управління, заслужений працівник соціальної сфери, депутат обласної ради п’яти скликань Галина Кучер, — оточувати теплом усіх, кому необхідна допомога. Звісно, й чоловіки успішно працюють у цій установі, однак жінки дуже глибоко відчувають потребу людей у допомозі, вміють терпляче вислухати, зрозуміти, вчасно виконати всі передбачені законом процедури, щоб задовольнити того чи іншого відвідувача». 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Є робота для захисника Вітчизни

    Житель Тростянця Сумської області Сергій Самойленко свого часу пішов добровольцем у зону АТО. Повернувшись, почав шукати роботу за спеціальністю «інженер-технолог з виробництва та переробки продукції тваринництва». Став на облік у районному центрі зайнятості. Скориставшись порадами та рекомендаціями спеціалістів стосовно відкриття власної справи, записався на курси з основ підприємницької діяльності. Після захисту бізнес-плану та реєстрації приватним підприємцем отримав одноразову допомогу для започаткування власної справи. Такою для нього стало відкриття кінологічної школи. З юних літ він дресирував чотирилапих помічників, набув досвіду. І ось захоплення стало справою життя.

    Тепер він спокійний за завтрашній день, бо виявилося чимало охочих одержати від нього кваліфіковану допомогу. Сергій Самойленко один із семи колишніх безробітних Тростянця, які скористалися послугами служби зайнятості й започаткували власну справу. 

  • Олена ОСОБОВА

    ЗНО у зоні АТО — випробування на дорослість

    259 хлопців і дівчат з непідконтрольної території Луганської області цього року зареєструвалися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні якості знань. Багато це чи мало? А якщо врахувати, що саме кожен з них мав зробити, щоб отримати право участі в цьому іспиті? По-перше, довести батькам бажання отримати документ про освіту саме українського зразка. Хоч не обов’язково батьки, які живуть у Луганську або Краснодоні, Стаханові чи Антрациті, хвилюються, який саме атестат буде в дитини. І навіть коли дорослі підтримали, як оголосити про рішення у школі?

    Але ж без допомоги вчителів, без їхніх знань і порад не підготуєшся до іспитів. А тамтешніх педагогів їхнє начальство орієнтує зовсім не на українське ЗНО, а навпаки — на російський ЄДІ. Для цього в Луганську навіть роздобули теми творів торішнього єдиного державного іспиту і влаштували тестову роботу серед місцевих школярів. Як повідомляє сайт «Схід.інфо», дві сотні хлопців і дівчат успішно впоралися із завданням. Тож їм буде надано режим максимального сприяння і навіть організовано цільову поїздку, ймовірно, в одну зі шкіл Ростова-на-Дону. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Бути українцем усупереч бюрократії

    Залишатися справжнім українцем в умовах окупації чи анексії — справа не проста. Навіть якщо кримчанин, попри шалений психологічний тиск, хоче, щоб новонароджені діти мали українські документи, йому доведеться пройти всі кола української бюрократії. Для спрощення процедури реєстрації фактів народження та смерті уряд розробив законопроект «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованих територіях», який днями набрав чинності. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Крим перетворився на форпост російської армії

    За два роки, що минули після так званого референдуму про приєднання Криму до Росії, окупаційна влада далеко просунулася в реалізації своєї головної мети: перетворення Кримського півострова на військову базу РФ. Такого висновку дійшли учасники столичної прес-конференції «Мілітаризація окупованого Криму як загроза міжнародній безпеці». 

  • Олег ГРОМОВ

    Доки фінансові злочинці гулятимуть на волі?

    Днями виповнюється рік, як ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб» (№218-VIII). Його підписав Президент України. Документ означив майнову відповідальність пов’язаних із банком осіб за збитки, завдані з їхньої вини фінустанові, та суттєво збільшив розмір штрафу для керівника банку. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Якщо править шабаш

    Ідучи днями центральною вулицею Сум, звернув увагу на яскраву вивіску-оголошення: одна з поважних агенцій міста запрошувала представниць прекрасної статі на святковий захід з назвою «Жіночий шабаш». Якщо прикметник не викликав жодних запитань чи застережень, то іменник не те що насторожив, а навіть ошелешив. Бо хоч би хто що казав, а слово «шабаш» доволі несподіване у поєднанні з жіночністю. Тим паче, що вживається з двома варіантами наголосів, що абсолютно змінюють його значення. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Скільки газет залишиться у строю?

    Нещодавно довелося спілкуватися з китайськими студентами, які опановують журналістику в Білоруському державному університеті. «Після навчання планую працювати в нашій невеликій районній газеті. Її наклад — два мільйони примірників», — розповів студент Чжан Мяо. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Тут лікують наслідки війни

    Гранатометник 17-ї окремої танкової бригади ЗСУ Артем Чумак, що другу добу як повернувся зі служби у зоні АТО, прокинувся вночі від вибухів салюту. «За дві секунди я натягнув на себе бронежилет і засів у дверях. Мозок погано налаштовується на нові умови життя. І важко це робити без допомоги. Ті, хто справді воював, це розуміють і проходять реабілітацію з фахівцями. Важливу роль відіграє і підтримка сім’ї, коли відчуваєш, що потрібен близьким», — каже боєць.

    Знайомлюся з одним із пацієнтів реабілітаційного центру для воїнів АТО, який нещодавно розпочав роботу в Дніпропетровську. Тут вони проходять обстеження і лікування. Антон Чумак, батько трьох дітей із Широкого, до війни працював слюсарем на одному з гірничо-збагачувальних комбінатів Криворіжжя. «Я знав, що піду воювати. Моє прізвище зобов’язує!» — жартує демобілізований.

     

     

  • Василь БЕДЗІР

    Приклад героїзму і незламності

    Цими днями Закарпаття і Україна згадують події 77-річної давності, коли у складних міжнародних умовах постала невелика за територією, але сильна за духом держава — Карпатська Україна. Першу державу українців 15 березня 1939 року офіційно проголосив і очолив тоді прем’єр-міністр, пізніше президент Августин Волошин.

    Історики з точністю до години описали дні становлення Карпатської України. Відомо, що напередодні її проголошення війська хортистської Угорщини за підтримки гітлерівської Німеччини розпочали наступ проти неї на всій лінії спільного кордону. Військове утворення Карпатська Січ розпочало озброєний спротив: кровопролитні бої з переважними силами супротивника відбувалися на лінії Ужгород — Мукачеве — Берегове — Севлюш. Найбільший бій відбувся на Красному полі 16 березня 1939 року.