259 хлопців і дівчат з непідконтрольної території Луганської області цього року зареєструвалися для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні якості знань. Багато це чи мало? А якщо врахувати, що саме кожен з них мав зробити, щоб отримати право участі в цьому іспиті? По-перше, довести батькам бажання отримати документ про освіту саме українського зразка. Хоч не обов’язково батьки, які живуть у Луганську або Краснодоні, Стаханові чи Антрациті, хвилюються, який саме атестат буде в дитини. І навіть коли дорослі підтримали, як оголосити про рішення у школі?

Але ж без допомоги вчителів, без їхніх знань і порад не підготуєшся до іспитів. А тамтешніх педагогів їхнє начальство орієнтує зовсім не на українське ЗНО, а навпаки — на російський ЄДІ. Для цього в Луганську навіть роздобули теми творів торішнього єдиного державного іспиту і влаштували тестову роботу серед місцевих школярів. Як повідомляє сайт «Схід.інфо», дві сотні хлопців і дівчат успішно впоралися із завданням. Тож їм буде надано режим максимального сприяння і навіть організовано цільову поїздку, ймовірно, в одну зі шкіл Ростова-на-Дону.

Та наш герой все-таки обирає ЗНО. Для цього його рідний вчитель має набратися сміливості й зателефонувати колегам на підконтрольну територію області, щоб з’ясувати, у якій саме школі краще зареєструвати учня на екстернатну форму навчання. Далі учень буде електронною поштою чи телефоном отримувати завдання педагогів з України. На жаль, за словами виконуючої обов’язки директора департаменту освіти обласної військово-цивільної адміністрації Тетяни Ткачової, поки що на Луганщині немає жодної школи, яка була б настільки матеріально забезпечена, щоб організувати екстернат з елементами дистанційного навчання. Перемовини про це ведуть з Міністерством освіти і науки не перший місяць і не перший рік.

Але й ця перешкода на шляху до ЗНО не остання.

Більшості випускників загальноосвітньої школи вже виповнюється 16 років. Тобто перетинати державний кордон або лінію розмежування доведеться з паспортом. Але щоб приїхати і отримати паспорт, потрібен електронний пропуск. Та пропуск на сайті СБУ не дають, бо неповнолітній. Щоправда, подейкують, нібито на блокпостах достатньо показати свідоцтво про народження і назвати мету візиту в Україну — тоді пропустять. Але буває всяко.

Начальник Сєверодонецького міського відділення головного управління Державної міграційної служби України в Луганській області Катерина Павлова розповідає, що саме кінець травня — початок літа у них в роботі гарячий період: звертаються шістнадцятирічні. Їдуть уже тепер. Дітей з непідконтрольних територій документують «книжечками», а не ID-картками з тієї простої причини, що прагнуть видати документ за найкоротший термін. Бо таким навіть жити ніде. Але щонайменше тиждень таки доведеться прожити на підконтрольній території області. Та не самому, а з кимось із батьків, адже хіба відправиш у багатогодинну нелегку дорогу дитину саму?

Тож доведеться орендувати житло. Бюджетний варіант в Сєверодонецьку — 70 гривень за одне ліжко-місце в готелі. Тиждень — майже тисяча на двох тільки за нічліг. За словами Катерини Павлової, за період АТО оформили 1,5 тисячі паспортів для людей з непідконтрольної території. А цього року їх помітно побільшало — така тенденція. Паспортисти роблять усе, що можуть. Але вдосконалення потрібні для пропускного режиму, щоб для шістнадцятирічних не виникало проблем під час перетину лінії розмежування. Може, то має бути спеціальне рішення військових із зони АТО?

Хочеться сподіватися, що законодавці встигнуть внести всі необхідні поправки до відповідних законів ще до старту зовнішнього незалежного оцінювання. І представники виконавчої влади зроблять усе можливе, щоб допомогти дітям з непідконтрольних територій не страждати від побутової невлаштованості в гарячу екзаменаційну пору. Адже ті, хто зуміє пройти цей непростий шлях до заповітної аудиторії, вже однозначно подорослішали у боротьбі з труднощами й свідомо віддали перевагу ЗНО перед ЄДІ. І вони варті уваги суспільства!