Суспільство

 Ця теза кілька разів звучала у виступах учасників круглого столу «Безпека журналістів: від зобов’язань до дій», який пройшов цими днями у Страсбурзі за ініціативи Ради Європи. «Щоб працювати журналістом, треба бути дуже сміливою людиною», — констатував Верховний комісар РЄ з питань захисту прав людини Нільс Мужнієкс. Підтвердженням цьому стали останні політичні події, що відбуваються у багатьох європейських країнах, під час висвітлення яких постраждали сотні журналістів, операторів і фотографів.  

Заводський гудок підняв Донбас на попереджувальний страйк проти сепаратистів, дії яких уже добряче набридли жителям краю. У Маріуполі опівдні на три години призупинили роботу робітники окремих цехів (окрім безперервного виробництва) металургійних комбінатів ім. Ілліча та «Азовсталь». До речі, місцеві металурги вже почали наводити порядок у місті, сформувавши робочі патрулі, які виходять на чергування разом із міліціонерами. А у понеділок у приморському місті планували провести велелюдний марш миру, в якому мали взяти участь близько 50 тисяч осіб. Люди вирішили покласти край нинішньому свавіллю, а точніше, бандитизму і мародерству озброєних представників так званої Донецької народної республіки та інших незаконних формувань. Але з’явилась інформація, що бойовики не зупиняться навіть перед розстрілом мирної демонстрації. Як свідчить тепер власник «Метінвесту» Рінат Ахметов, саме тоді він зв’язався з керівниками підприємств і призупинив акцію.  

— Чули? Марія розповідала, що її хлопець та сусідські дітлахи вже перестали у війну гратися. Ще недавно, понатягавши на обличчя чорні маски, як навіжені гасали у дворі із саморобною зброєю. Ці непосиди навіть стару альтанку перетворили на блокпост! Але тепер у них нова гра — у роззброєння та перемир’я… — А мої! Недавно дивлюся — у школу почали бавитися! Схоже, вже скучили за уроками. Старший ще нічого, а молодший дедалі частіше до свого портфелика заглядає і мало не щоранку питає: «Мамо, а з нашою школою нічого не трапилося?..» 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ   Продати дачну ділянку можна лише з будинком Не чекайте тиші — вимагайте! Відпустка для одинокої матері має обмеження

Стоїмо на величезному заасфальтованому майданчику. Навколо — величні ялини та сосни. Під цим асфальтом колись була чудова галявина, але громадянину Януковичу закортіло відзначити свій 60-й день народження «на природі». Колона будівельної техніки негайно рушила до лісу, який оточує державну резиденцію «Залісся», і люди у будівельних робах на «раз, два, три» перетворили мальовничу місцину на банальну пивничку під відкритим небом. Саме тут було знято вже історичні кадри, на яких витанцьовував Янукович зі своєю компанією.  

Переписав квартиру синові, оформивши договір дарування. Але потім зрозумів, що зробив велику помилку. Скажіть, будь ласка, чи можу я анулювати договір дарування? В. ЖДАНОВ, м. Київ:

Дедалі частіше наші пенсіонери стають об’єктом шахрайства. Так склалося, що саме їхні пенсії — це нехай і мізерне, недостойне, але найстабільніше джерело доходів. Наші матері й батьки, бабусі й дідусі складають копієчку до копієчки — на «чорний день». І ось на порозі їхніх квартир або будинків з’являється всміхнена дівчина (пані, хлопець), яка називає себе соціальним працівником (представником районної ради ветеранів, благодійного фонду) й вітає з отриманням «подарунка».  

Зібрання набуло символічності, адже проходило на сході України, де події останніх місяців викликали необхідність всеукраїнського діалогу.  Вихідними Харків приймав учасників «круглого столу» — екс-президентів України Леоніда Кравчука і Леоніда Кучму, Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, віце-спікера Верховної Ради Руслана Кошулинського, віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана, в. о. глави МЗС Андрія Дещицю, в. о. міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. У форумі взяли участь очільники області, народні депутати, представники органів місцевої влади, громадські діячі, науковці, представники релігійних організацій та бізнес-кіл регіону.

Сильні зливи, які  безперестанку лили від середи,  разом із  шквалистим вітром встигли наробити лиха у Львові та  містах і селах області. Спраглі за  майже безсніжну зиму та суху весну річки  Львівщини майже миттєво перетворилися на повноводні та вийшли з берегів на заплави.  Через підйом рівнів води та грунтових вод на річках басейну Дністра на Львівщині підтоплено житлові будинки та присадибні ділянки у 14 населених пунктах Дрогобицького, Жидачівського, Сколівського, Старосамбірського, Самбірського, Сокальського, Турківського, Буського районів, у містах Борислав та  Дрогобич. Загалом на Львівщині підтопило 4 дороги та понад  півтори тисячі будинків. Унаслідок несприятливих погодних умов в області знеструмлено понад 80 населених пунктів у 9 районах. 

Коли спостерігаєш за останніми новинами про повені на Балканах, знищений урожай, десятки загиблих, постає питання: а чим обернеться чергова повінь для України? Близькі до балканського сьогодення картини затоплених прикарпатських сіл та селищ, зруйнованих мостів, дамб, ліній електропередач після повені 2008-го ще міцно тримає пам'ять. Як і усвідомлення того, що все могло обійтися набагато легше, якби не людська жадібність і дурість. Зокрема йдеться про головну причину лиха — вибирання гравію з річок. 

Покоління, чиї шкільні роки припали на радянські часи, добре пам’ятають, якими тоді були стінні газети. Вони зазвичай мали ідеологічне спрямування і здебільшого висвітлювали внутрішні шкільні події. Діти писали твори на визначені теми, а власні думки намагалися тримати при собі. Тепер шкільні газети змінилися не лише за змістом, а й за формою. Учні можуть писати про що бажають і по-своєму через друковане слово реагувати на ту чи іншу подію у школі, країні та світі. Щоб підтримувати і стимулювати починання юних авторів, Національна спілка журналістів та Національна академія педагогічних наук 1997 року започаткували конкурс шкільних медіа. Тоді у ньому взяли участь 50 шкільних газет Миколаєва. 

Нашого земляка генерала Петра Григоренка шанують у кожній кримськотатарській родині. Його прізвище нарівні з іменем академіка Сахарова стало синонімом безкомпромісної чесності й принциповості. Проте далеко не всім українцям відомо, що цей нащадок запорозьких козаків чимало зробив для відновлення історичної справедливості — повернення татар Криму на їхню рідну землю. Незалежно від ставлення до Леніна, ніхто не ризикне заперечувати його визначення Російської імперії як «тюрми народів». І якщо навіть українці, попри слов’янське походження і православну віру, до революції 1917 року не мали ЖОДНОЇ школи з українською мовою навчання, то права «іновірців», до яких офіційно зараховували татар Криму, ігнорували.