Навіть далеким від мистецтва людям хоч щось говорять імена Рембрандта, Рафаеля, Рубенса, чиї картини є гордістю і окрасою знаменитої колекції Дрезденської картинної галереї. Значно менше відоме ім’я нашого земляка, завдяки самовідданості, розуму і, не побоїмось цього слова, героїзму якого безцінні музейні скарби не потрапили до розряду навіки втрачених. Тим часом у «Записках командуючого фронтом» маршал Іван Конєв чесно визнає, що ці шедеври врятовано завдяки «великому ентузіазму офіцера трофейної бригади за посадою і художника за освітою Л. Н. Рабиновича». Отож чи не дивно, що тривалий час його ім’я залишалось фактично напівзабутим як в СРСР, так і на Заході, де єврейське походження рятівника безцінних картин аж ніяк не було ганджем?  

Сотні жителів міста відгукнулися на запрошення ініціаторів флеш мобу з відродження народних традицій і впродовж Різдвяних свят щодня збиралися на головній площі міста біля центральної ялинки, щоб разом вивчити та заспівати вітальні співанки. Одним з організаторів цього громадського руху став корпункт «Урядового кур’єра» в Запорізькій області. 
Напередодні Новорічних свят авторка цих рядків разом із своїми подругами — колегами з місцевих видань Іриною Єгоровою та Оленою Піддубню ініціювали перед Запорізьким міським головою Олександром Сіном встановлення біля центральної ялинки Різдвяного вертепу. 

Днями Сумщину облетіла новина, яка за рівнем жахливості і печерного дикунства не поступається найкривавішим західним «бойовикам». В одному із сіл Липоводолинського району троє молодиків віком від 15 до 17 років розважалися тим, що… футболили кошеня, яке випадково забрело на подвір’я. За кілька хвилин розвага набридла юним бузувірам, і один з них, ухопивши сокиру (в кого слабкі нерви — утримайтесь від читання, решта — наберіться духу!), відтяв тваринці голову. А затим ухопив її і зробив чергову «подачу» своїм напарникам. Останні підіграли у цьому кривавому поєдинку, буцаючи страшний «м’яч».

Я інвалід ІІ групи. За законом маю право на безкоштовний проїзд усіма видами транспорту, крім таксі. Але водії у приміських маршрутках зазвичай «грають у лічилки» — тільки два пільговика на маршрут. А іншим що, їхати не треба? Начебто живемо в одній країні, то чому в приватних перевізників власні закони?

А ще у мене — багатодітна родина, але й тут водії завжди не задоволені та із претензіями. Такої категорії як «багатодітні» у їхніх правилах зовсім немає.

Хочу дізнатися, коли всі перевізники почнуть користуватися одними державними законами і поважатимуть права як інвалідів, так і багатодітних родин? 

Працюю трактористом. Рік тому досяг пенсійного віку для такої категорії працівників — 55 років. Зібрав безліч необхідних довідок, витратив на це півроку. І спробував оформити пільгову пенсію.

Проте у відділенні ПФ нашого району, куди подав документи, мені сказали, що потрібно надати наряди і путьові листи на виконані роботи. Але ж де нині маю їх узяти?

Я працював трактористом у 1980-ті роки в Росії і КСП «Колос» Краснодонського району в 1990-ті. І коли звернувся до керівництва тих сільськогосподарських підрозділів, мені відмовили. Відповіли, що наряди і путьові листи зберігали тільки три роки.

Що мені робити?

Після смерті моєї матері я подала заяву на отримання спадщини. Вона має належати мені одноосібно, адже брат і сестра померли ще до смерті мами. До спадщини належить житловий будинок у Миколаївській області.

Аж ось я дізналася, що у місцевій нотаріальній конторі, де видавали свідоцтво на право спадщини мені, таке саме — на володіння половиною будинку — видали моїй племінниці, доньці покійної сестри.

Хочу дізнатися, чи мала нотаріус право ділити будинок навпіл, адже онука — то вже спадкоємець іншої черги.

Л. ЧЕРНЯВСЬКА,
селище Врадіївка Миколаївської обл. 

Тини — тинища. Брами — брамища. Над ними однакові круки — камери спостереження. Тож і почувається не як у курортному селищі, а ніби на підході до в’язниці. А у рваних проміжках — руїни колишніх оздоровниць. Тут інша аналогія — з Чорнобильською зоною, де побували мародери. Все це підперезане охайним колись тротуаром. Тепер він ніби зіщулився від сорому під вантажем бур’янів і сміття (ось так: за огорожею для себе лоск, а все, що не захоплено і не охоплено, нехай громада прибирає). За кілька метрів до Будинку творчості композиторів, що у Ворзелі Київської області, тротуар обривається — чи то нові господарі розібрали, чи свого часу його не добудували.  

В Україні запроваджено єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги, за яким з 1 січня 2013 року з метою проведення необхідних процесуальних дій можна передати повідомлення про випадки затримання осіб та необхідність залучення захисника.
Лінія безоплатної правової допомоги працює за номером 0-800-213103.
Дзвінок на даний номер є безкоштовним для абонентів фіксованого зв’язку України. Для абонентів мобільного зв’язку дзвінок платний і його вартість визначається тарифами відповідного оператора. Дзвінки неможливі з таксофонів та з-за кордону.

Дзвоник з останнього уроку — і хлопці й дівчата залишають стіни школи. Та куди вони потім прямують, як проводять вільний час, коли заняття вже скінчилися, а батьки ще не повернулися з роботи? Грають вдома в комп’ютерні ігри, «тусуються» з однолітками у дворі, можливо, з пивом та цигарками, чи вчаться малювати, співати, танцювати, займаються спортом тощо?
— Кожна дитина має право на змістовне дозвілля, розвиток своїх талантів і здібностей. І саме тому наприкінці минулого року Президент підписав указ про проголошення 2013-го Роком дитячої творчості, — повідомив Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко. 

Отримати власне помешкання — чи не найперша мрія кожної родини, яка ще свого куточка не має. І хоч таких в Україні чимало — квартирна черга ще тримається на позначці понад мільйон родин, — однак нині спостерігаються тенденції до її зменшення. Як вирішується «квартирне питання в регіонах», дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».