Це вже стає традицією: перед самим Новим роком будувати в Черкасах «Смачну Новорічну країну». Ось і цього року в міському будинку культури імені І. Кулика з’явилося містечко з цукру й борошна, яке збудували городяни. Благодійний проект традиційно проходив під гаслом «Подаруй дитині додатковий день життя», виручені кошти з якого надійдуть хворим. Для всіх охочих спеціалісти-кондитери провели тут майстер-класи з виготовлення смачних новорічних прикрас.   

Здавалося б, що може бути незвичного у запрошенні Діда Мороза та Снігуроньки додому чи на корпоративне свято до ресторану для привітання з Новим роком? Звісно, коли йдеться про дітей, вся процедура вітання приблизно така сама, як і 10 років тому: приходять, дарують подарунки, танцюють навколо ялинки, пісень співають і віршики, вивчені дітьми, слухають. Ось і все! Проте коли йдеться про дорослих, уподобання і побажання змінюються чи не щороку.  

Запровадження у вересні 2007 року відповідною урядовою постановою щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» викликало різні оцінки. З одного боку, такий особливий різновид професії, як державна служба, вимагає обов’язкового дотримання визначених законом стандартів і процедур надання адміністративних послуг, правил прийняття на роботу та поводження на ній, обов’язкового проходження підвищення кваліфікації, унеможливлення публічних дій, які залишають плями на службових мундирах, і засторогу  від будь-яких корупційних діянь — тобто поглиблення  професіоналізації державних службовців.

На заклик влади до водіїв не виїжджати в негоду на вулицю відреагували… комунальники. Цей анекдот останнім часом дуже популярний серед більшості українців. Щоправда, комунальні служби, принаймні в Києві, працюють як бджілки. Наприклад, у нас на Харківському масиві тракторці «бігають» і розчищають сніг з ранку й до вечора, так само двірники чистять сніг лопатами у кожному дворі. Як наслідок, тротуари та проїжджа частина, обабіч якої немає припаркованих машин, почищені.   

Вчора вперше в історії Києва відбулося освячення вуличного вертепу, основною метою якого є збір коштів для дитячого будинку-інтернату м. Ладижина Вінницької обл., в якому на сьогодні перебувають 146 інвалідів 1 групи У легкий спосіб організатори пропонують небайдужим долучитися до благодійності, а саме залишати решту від покупок (металеві копійки) у спеціальних скриньках, розміщених на фасадах ярмаркових будиночків. Бодай кілька монет решти для когось можуть стати омріяним подарунком чи навіть речами першої потреби – ліками, їжею, можливістю навчатись і спілкуватися!  

Синоптики нарешті обіцяють послаблення морозів та припинення снігопадів. І як би хотілося слідом за Шекспіром вигукнути: «Зима тривоги нашої позаду, із сонцем Йорка літо повернулось». На жаль, перший натиск суворої пори року ми програли, а наслідки його доведеться ліквідовувати ще певний час. А там і нові випробування не забаряться. Тож вкотре природа нам нагадала, що до зими готуватися треба ще влітку.  

  Таких сильних снігопадів давно не було в Україні. А тут ще й стовпчик термометра опустився до позначки мінус 10—20 градусів.  Звісно, добре тим, кого чекає тепла оселя. А куди подітися, де зігрітися безхатченкам, у яких немає власного теплого кутка? За грудень від холоду загинуло 83 людини. Журналісти «Урядового кур’єра» у великих містах дослідили цю проблему.

Надворі кінець грудня, і до Нового року залишилися лічені дні. У цей час десь глибоко в єстві поступово набирає сили дивовижне відчуття очікування дива. І що ближче до свята, то реальнішою стає надія на те, що казка таки прийде, окутає тебе загадковим теплом, з головою накриє лагідними хвилями щирої, доброї безтурботності.  

Живі гвоздики у вазі, кілька м’яких іграшок, а посередині — фото усміхненої дівчинки в чорній рамці з написом: «Сургай Олександра, учениця другого Б класу. Пам’ятаємо, тужимо». Так колектив Харківської СШ №72 вшанував пам’ять  своєї школярки, загиблої  минулої неділі під час вибуху в 16-поверховому будинку на Московському проспекті, 248г.  Вона була мешканкою тієї 38-ї квартири на десятому поверсі, де й стався вибух та забрав життя двох дорослих і двох дітей: самої Саші, її мами,  старшої сестри та 11-місячного племінника дівчинки.  

Багато років передплачую і читаю «Урядовий кур’єр». Серед інших статей з великою цікавістю завжди читаю матеріали під рубрикою «Споживач». Ось і нещодавно прочитав доволі цікаву статтю «Е-шки наступають і перемагають» про те, що у продуктах харчування нині забагато різних штучних добавок, які дуже шкодять здоров’ю.
А до вас звертаюся ось із яким проханням. Запитайте, будь ласка, у представників МОЗ, чому згадані добавки нині додають навіть до… ліків? Що вони лікують у хворих людей, якщо всі кажуть, що вони шкідливі? А Україна імпортує багато таких ліків, платить доларами. І люди купують їх за дуже великі гроші. Чи є в цьому сенс? Конкретно моє запитання стосується препаратів ОМНІК  та ПРОСТАМОЛ УНО.