ДАІ міста Києва до кінця цього тижня припинить виконувати свої функції. Про це на прес-конференції розповіла перший заступник міністра внутрішніх справ України Ека Згуладзе, зазначивши, що всі обов’язки інспекторів виконуватимуть патрульні поліцейські. За її словами, ті патрулі ДАІ, які зараз несуть службу на дорогах столиці України, — це «внутрішнє пересування». 

 З 4 липня на вулицях Києва з’явилися поліцейські особового складу патрульної поліції столиці. До роботи вони взялися після того, як склали присягу на вірність українському народу. На Софійській площі ближче до півдня глава держави Петро Порошенко пояснив новопризначенцям, що найвищою оцінкою їхньої діяльності буде довіра громадян. «Ви виступаєте на внутрішній фронт боротьби за закон і справедливість, — задав тон виступу-зверненню Президент. — Так уже повелося, що на цьому святому місці відбуваються найважливіші і просто дуже важливі події української історії. Присягати Україні — це честь, а присягати Україні на цьому святому місці — це особливо висока честь. Український народ вірить і довіряє вам, покладає на вас колосальні надії. Я, як і вся українська влада, впевнений, що ви виправдаєте цю довіру».

Днями експертна рада при Міністерстві інформаційної політики представила столичній громадськості проект Концепції інформаційної безпеки України.

Найближчим часом заплановано продовжити обговорення в областях.

— У документі сформульовано основні принципи державної політики в інформаційній сфері. Але згідно з Конституцією України, інформаційна безпека — справа не лише держави, а всього українського народу, — зауважив на зустрічі заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко. 

Сьогодні розпочала роботу нова патрульна служба. Українські поліцейські, які вийшли на вулиці, будуть одягнені в нову форму з вмонтованими в неї відеокамерами. Так, обіцяють в МВС, запобігатимуть хабарництву та свавіллю тих, хто повинен захищати правопорядок. У самому відомстві готуються до глобальної реформи, яка стартує після набрання чинності нового закону «Про Національну поліцію», який парламент ухвалив у другому читанні. Якщо, звісно, цей документ підпише Президент. 

«УК» продовжує інформувати читачів про те, як планують скористатися правом об’єднання територіальні громади в регіонах.

Нещодавно правоохоронці «під білі рученьки» взяли колишню голову Луцької міської МСЕК. Разом із двома членами цієї комісії вона вимагала й одержувала неправомірну вигоду від лучан за підтвердження групи інвалідності. Тепер «дохтурка» відбуватиме покарання, визначене вироком Луцького міськрайонного суду, у місцях позбавлення волі. 

В Україні налічується понад 550 газет, які належать чи підконтрольні центральним і обласним, місцевим, районним органам державної влади. Ця спадщина радянського минулого досі перебуває у незмінному стані. Юридична база їхнього існування, способи фінансування і керування залишаються такими, як були у минулому.

Експерти вважають, що ухвалений з 20-ї(!) спроби 226 голосами у першому читанні урядовий проект закону №2490 «Про державну службу» на 80% позитивний. Проте 20% його норм викликають сумніви. А від якості цього системотворчого документа залежатимуть реформи в інших секторах економіки. Законопроект зокрема передбачає абсолютно новий порядок формування корпусу держслужбовців шляхом лише конкурсних процедур, зрозумілої системи оплати праці й стимулювання, а також притягнення держслужбовців до відповідальності. 

Коли створювали третейські суди, це робили, щоб розвантажити судову систему. Нині ж адвокати відверто називають таке правосуддя кишеньковим, підкреслюючи, що тисячі українців стають заручниками рішень, які ухвалюють такі судді, адже їх неможливо оскаржити.

Існування третейських судів як незалежних недержавних органів для врегулювання спорів між фізичними і юридичними особами було узаконено ще в 2004 році. Завдання третейського суду — захист майнових і немайнових прав та інтересів фізичних або юридичних осіб шляхом всебічного розгляду й вирішення спорів відповідно до закону. 

Не секрет, що задля покращення статистики деякі слідчі буквально «вибивають» у підозрюваних потрібні їм свідчення. У результаті за грати потрапляють невинні люди, які просто не витримують катувань. І навіть коли знаходять справжніх злочинців, незаконно засудженим довести свою непричетність до злочину в суді вкрай важко. Які законодавчі зміни потрібні, щоб змінити ситуацію, роз’яснюють юристи.