Звиклі до різних життєвих ситуацій правоохоронці цього разу не приховували сліз: на траві лежало понівечене, закривавлене хлоп’ятко — таке маленьке, худеньке і невинне. Ще слабко дихало, але було непритомним. Скільки воно пролежало, змучене численними ранами? Може, плакало і кликало маму? Безпам’ятство милосердно припинило його муки, і чотирирічний Артемко так і не зрозумів, що для нього все скінчилося — і страх, і біль, і життя...
Щоправда, помер він уже в кареті «швидкої допомоги», яку, як і міліцію, викликали діти. Вони каталися на велосипедах неподалік лісосмуги, у якій убивця холоднокровно кинув свою жертву. Можливо, він знав, що хлопчика шукають і правоохоронці вже кілька годин тому прочесали те місце. 

Замовити стеження за невірним чоловіком, відшукати зникле майно, зібрати досьє на конкурента — це лише незначний перелік послуг, які сьогодні пропонують приватні детективи. Правоохоронці стверджують, що, на відміну від сусідньої Росії, діяльність таких фахівців розшуку в нашій країні поки що поза законом. Самі ж детективи кажуть, що діють цілком легально, а серед їхніх клієнтів зустрічаються й міліціонери, які прагнуть врятувати своїх близьких від серйозних проблем. Хоча подробиць таких випадків не розповідають, посилаючись на етичні норми.

Майже 74 кілограми порошкоподібної речовини виявили прикордонники Луцького загону та працівники митниці у пункті пропуску «Ягодин-авто» у автомобілі «Пежо», яким 44-річний громадянин Литви «зеленим коридором» намагався покинути Україну.
— Чоловік не зміг опанувати свого хвилювання, і саме цим відразу й привернув до себе увагу прикордонного наряду. Тож його транспортний засіб прикордонники вивели для поглибленого огляду. Як з’ясувалося, автомобіль був ущерть запакований неочікуваним контрабандним товаром. Про знахідку ми одразу ж повідомили співробітників УСБУ у Волинській області, — розповів керівник прес-служби — помічник командира Луцького прикордонного загону підполковник Олег Личковський.

Щоб наша держава правильно та ефективно розвивалася у напрямі європейської політики і мала перспективи тісної співпраці з Європейським Союзом на підставі угоди про Асоціацію, вона повинна вдосконалювати законодавчу систему, поступово впроваджуючи міжнародні та європейські стандарти у різні сфери життя українського суспільства (права людини, соціальні права, боротьба з корупцією, конституційне та виборче право, сільське господарство, промисловість, банківська система тощо). Для стабільного процвітання суспільства один із найпріоритетніших принципів діяльності ЄС та його країн-членів — забезпечення права й свободи людини та стабільна, конкурентоспроможна економіка.

Ні для кого не секрет, що в нашій країні до дітей та підлітків, які порушили закон або яких тільки підозрюють у його порушенні, застосовують насильство. Або, простіше кажучи, їх банально б’ють, використовуючи засоби, що не лишають явних слідів на тілі, а то й катують, надіваючи на голову поліетиленові пакети, протигази, від чого дитина елементарно починає задихатися.

Проте наскільки це ганебне явище вкоренилося у вітчизняній пенітенціарній системі, достеменно не скаже ніхто, тож правозахисники — за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні, — аби з’ясувати, як усе є насправді, вирішили провести цілеспрямовані дослідження «Катування та жорстоке поводження з дітьми в Україні» і «Права дітей, які перебувають у закладах соціальної реабілітації». 

Уряд робить усе можливе, щоб захистити права іноземних інвесторів в Україні, а також активізує боротьбу з протиправним поглинанням і захопленням підприємств. Про це заявив перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов під час зустрічі з послами держав-членів ЄС, а також іншими представниками дипломатичного корпусу. 

Перший установчий з’їзд нотаріусів України, який відбувся наприкінці березня цього року, став однією з найважливіших подій у діяльності людей цієї професії. Він, по суті, в одному ряду з такими важливими віхами в розвитку нотаріату, як Закон «Про нотаріат», завдяки якому почали працювати приватні нотаріуси, «мала реформа» 2008 року, що надала їм такі ж права, як і державним, та закон, згідно з яким в Україні запроваджується професійне нотаріальне самоврядування. Про роль з’їзду в житті нотаріальної спільноти та завдання, окреслені ним, розмовляємо із президентом Нотаріальної палати України Людмилою ПАВЛОВОЮ.

— Генпрокуратура була активним учасником розробки нового КПК. Ми намагалися перейняти європейський досвід, який засвідчує, що прокурор повинен від початку до закінчення досудового розслідування наглядати за законністю та здійснювати процесуальне керівництво, а також підтримувати державне обвинувачення в суді та брати участь у перегляді судових рішень. У результаті фахівці зійшлися на тому, що кодекс має істотно розширити повноваження суду, одночасно обмеживши повноваження і прокурора, і слідчого. Тож основна роль у новому кримінальному судочинстві належить суду, який вирішує справу по суті та наділений повноваженнями перевіряти законність рішень слідчого і прокурора.  

Розглядаючи практичне застосування положень КПК України в правоохоронній діяльності, передовсім слід зазначити, що процес досудового розслідування зазнав істотних змін. Вони стосуються як загальних положень кримінального провадження, так і специфіки проведення конкретних процесуальних дій. Насамперед це скасування інституту порушення кримінальної справи. Тепер уся інформація протягом доби вноситься в Єдиний реєстр досудових розслідувань і за всіма зверненнями проводиться повноцінне розслідування. За три місяці цього року до ЄРДР вже внесено відомості про вчинення 405 тисяч кримінальних правопорушень, що становить майже 70% рішень, прийнятих слідчими торік.  

— Введення в дію нового Кримінального процесуального кодексу привнесло істотні зміни в роботу вітчизняної системи кримінальної юстиції. Їхній багатоплановий характер вимагає особливої уваги суспільства і фахового середовища до реалізації положень цього законодавчого акта.
Основне завдання кримінального судочинства — швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення упродовж розумного строку за справедливою і відкритою процедурою правильного застосування закону з тим, аби кожен, хто скоїв злочин, поніс справедливе покарання, і, навпаки, жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності.