Перший заступник начальника
Головного управління нагляду
за додержанням законів у
кримінальному провадженні
Генеральної прокуратури України
Микола ГОШОВСЬКИЙ

— Генпрокуратура була активним учасником розробки нового КПК. Ми намагалися перейняти європейський досвід, який засвідчує, що прокурор повинен від початку до закінчення досудового розслідування наглядати за законністю та здійснювати процесуальне керівництво, а також підтримувати державне обвинувачення в суді та брати участь у перегляді судових рішень. У результаті фахівці зійшлися на тому, що кодекс має істотно розширити повноваження суду, одночасно обмеживши повноваження і прокурора, і слідчого. Тож основна роль у новому кримінальному судочинстві належить суду, який вирішує справу по суті та наділений повноваженнями перевіряти законність рішень слідчого і прокурора.

Введено інститут слідчого судді, якому на стадії досудового провадження надано вагомі повноваження щодо прийняття основних процесуальних рішень: лише суд застосовує привід особи, арешт майна, обирає всі запобіжні заходи і погоджує проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема й негласних. Новим КПК визначено також і роль прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва, а також підтримує державне обвинувачення в суді. Тобто прокурор здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні з його початку до завершення, що не було передбачено попереднім кодексом.

У процесі розробки нового кодексу ГПУ ініціювала питання створення та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, який успішно впроваджено у практичну діяльність правоохоронних органів. Наглядовими та координаційними заходами прокурорів загалом забезпечено невідкладне внесення заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення до реєстру, перевірку достовірності їхнього обліку та початок досудового розслідування, а також своєчасне прийняття в кримінальних провадженнях усіх процесуальних рішень.

Нове законодавство надає додаткові можливості для розкриття злочинів. Зокрема, інтенсивніше використовуються можливості негласних слідчих (розшукових) дій для своєчасного запобігання та розкриття тяжких і особливо тяжких злочинів, створення належної доказової бази у кримінальних провадженнях. Встановлено чіткий перелік негласних слідчих дій, а також порядок їх здійснення, що сприяє захисту конституційних прав громадян.

Належна координація роботи правоохоронців, зокрема з використанням можливостей, наданих новим законодавством про оперативно-розшукову діяльність, підвищила ефективність розшуку осіб, що переховуються від слідства та суду, кількість яких з початку року скоротилася майже на дві тисячі осіб.

Дається взнаки зміна ролі слідчого, прокурора, статусу підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному провадженні, виведення на новий рівень стану додержання конституційних прав громадян та лібералізація засобів забезпечення кримінального переслідування. Зокрема кількість осіб, до яких під час досудового розслідування застосовано такий запобіжний захід, як взяття під варту, впродовж першого кварталу цього року зменшилася на 57% (на 3,7 тисячі ). Жодної людини не заарештовано у провадженнях слідчих податкової міліції.

Натомість зростає кількість тих, до кого застосовано більш гуманний вид запобіжного заходу, — домашній арешт. Більшає також число громадян, правомірність поведінки яких гарантується заставою чи особистою порукою. Приміром, лише за 3 місяці слідчі всіх органів досудового розслідування подали майже 1300 клопотань про застосування альтернативних запобіжних заходів, зокрема 900 (більш ніж у 15 разів) — про домашній арешт, 250 (майже у 4 рази більше) — про заставу, 130 (майже у 5 разів більше) — про особисту поруку.

Спостерігається тенденція до поступового підвищення результативності досудового розслідування, зокрема й кримінальних правопорушень у сфері запобігання і протидії корупції. Якщо у листопаді-грудні 2012 року слідчі МВС прийняли понад 58 тисяч рішень про закінчення досудового розслідування та направлення справи до суду, то в січні цього — вже близько 70 тисяч, а в березні — майже 114 тисяч. Також активно впроваджується і практика укладення угод про визнання вини та примирення, що прискорює прийняття кінцевих процесуальних рішень, зменшує витрати на ведення процесу та забезпечує потерпілому право на швидке і повне відшкодування заподіяної шкоди. Якщо в грудні 2012 року у провадженнях слідчих органів внутрішніх справ було укладено менше сотні таких угод, то за три місяці цього — понад 6 тисяч.

Зазначимо, що ці процедури спрямовані зокрема й на виконання Україною вимог Ради ЄС про місце жертв злочинів у кримінальному судочинстві, згідно з яким кожна країна-учасниця повинна намагатися сприяти медіації в кримінальних справах.

Які складнощі застосування нового КПК? Я б назвав лише одну: значна кількість нових понять і термінів потребують активного практичного застосування. Втім, реформування кримінальної юстиції триває, і Генпрокуратура бере активну участь у розробці проекту закону «Про кримінальні проступки», який об’єднає частину норм з Адміністративного і з Кримінального кодексів. Розслідуватимуться такі правопорушення за спрощеною формою кримінального провадження. Зокрема, у всіх подібних випадках з моменту повідомлення особі про підозру буде можливим укладати угоди між потерпілим і підозрюваним про примирення та між прокурором і підозрюваним — про визнання вини, що дасть змогу значно скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди справа невідкладно надсилається до суду для її затвердження.

Чи справджуються позитивні очікування від застосування нового КПК на практиці? Вважаємо, що так. Водночас ми розуміємо необхідність підвищення ефективності цієї діяльності, удосконалення чинного законодавства, подальшого реформування правоохоронної системи.