Цього тижня завершилися перші публічні слухання в Міжнародному суді ООН за позовом України до Росії про застосування запобіжних заходів до РФ у зв’язку із запитом Києва. Рішення щодо запобіжних заходів можуть ухвалити до кінця квітня. 

У самісінькому серці  Мюнхена відбулася вже 53-та за рахунком конференція з питань безпеки. Від заходу світова громадськість очікувала нехай не вирішення, та бодай якогось чіткого розуміння подальшої геополітичної розстановки сил на світовій безпековій мапі. Іншими словами, ця конференція стала однією з найочікуваніших, оскільки світ хотів дізнатися, як США вибудовуватимуть свою зовнішньополітичну діяльність і на що чекати Європейському Союзу в найближчій перспективі. Протягом двох днів лютого російська агресія була швидше предметом аналізу. Для України представницьке зібрання стало черговим шансом означити проблематику мінських домовленостей. 

11 січня Президент України Петро Порошенко першим у цьому році указом оголосив Рік Японії в Україні. Обговорити його можливий перебіг ми запросили  одного з найвідоміших вітчизняних японістів  доктора філологічних наук професора Івана Бондаренка.  Саме його перекладам  український читач завдячує знайомству  з поетичними шедеврами Японії. Таку роботу високо оцінили в цій країні: Івана Петровича  нагороджено орденом Вранішнього Сонця. 

Жорсткіші санкції проти Росії за нові збройні провокації на Донбасі будуть симетричною реакцією Євросоюзу на дії Кремля, який далі постачає зброю та живу силу у зону конфлікту. За це висловилася більшість євродепутатів, які взяли участь у дебатах «Загострення ситуації на сході України», які відбулися під час пленарного засідання Європарламенту в Страсбурзі. Щоправда, ухвалення резолюції за результатами дебатів передбачено не було. 

Відчутне загострення щодо нестачі житла Україна відчула приблизно три роки тому, коли на мирні території почали прибувати спочатку десятки, а згодом і сотні тисяч (нині вже понад півтора мільйона) переселенців із зони проведення АТО. Власне житло більшість з них втратила назавжди під обстрілами або під тиском сепаратистів. І понад 80% таких родин не вистачає статків не лише на те, щоб на новому місці придбати помешкання, а й щоб хоч орендувати у приватників за сучасними ринковими цінами. Не слід також забувати, що ринок орендного житла в Україні нині перебуває в тіні майже на 90%. І навіть у цих умовах саме на орендованих квадратних метрах, просто не маючи іншого виходу, живуть понад 1,4 мільйона українців. 

Завдяки вчорашньому робочому візиту до України Прем’єр-міністра Республіки Молдова Павела Філіпа Україна та Молдова нарешті поставили крапку на питаннях під грифом «минуле». Нині керівництво нашої держави говорить про сусідів у контексті євроінтеграції. Тож фокусується суто на точках дотику з європейськими торговельно-економічними та політичними відносинами. Про спільне майбутнє у цій площині з Павелом Філіпом розмірковували і на Банковій, і на Грушевського. Із молдовським колегою Прем’єр-міністр Володимир Гройсман раніше спілкувався тільки в телефонному режимі. У Клубі Кабінету Міністрів глави урядів нарешті зустрілися. Знайомство, як стало зрозуміло пізніше, дало хороші плоди у вигляді чітких домовленостей стратегічного характеру.

В Адміністрації Президента відбувався швидше обмін тезами-фактами. Як і було передбачено протоколом, спочатку — переговори між главою держави та високим гостем із Молдови, згодом — підхід до преси. 

Це вже другий робочий візит Володимира Гройсмана до Брюсселя в статусі Прем’єр-міністра. За дві доби перебування в європейській столиці він зумів провести плідні переговори з президентом Європейської Ради Дональдом Туском, президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером, заступником Генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер (вона нині виконує обов’язки очільника Альянсу). 

Під час першої київської зустрічі міжнародних експертів з питань історії та пам’яті Голокосту експерти обговорювали концепцію меморіалу, який планують відкрити у нашій столиці 2021 року. Ініціативу створення такого меморіалу торік восени висунув Президент Петро Порошенко. «Створення меморіалу Голокосту в Бабиному Яру стане символом об’єднання нації та матиме величезне значення для всього світу», — сказав Президент і закликав українську та світову спільноту долучитися до цієї ініціативи.

Ідею створення меморіалу підтримує київська влада і особисто міський голова Віталій Кличко. До ініціативної групи з його створення увійшли головний равин України Яков Дов Блайх, лідер рок-гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, екс-президент Польщі Александер Квасьнєвський, колишній міністр закордонних справ ФРН Йошка Фішер, відомий радянський дисидент та ізраїльський політик Натан Щаранський та інші. Фінансуватимуть проект за рахунок пожертв громадських організацій та окремих громадян.

Кореспонденту «УК» вдалося поспілкуватися в Києві з учасником першої експертної зустрічі щодо майбутнього меморіалу старшим науковим співробітником Інституту вивчення війни, Голокосту і геноциду (Амстердам) Карелом Беркгофом, який, як з’ясувалося, чудово володіє українською мовою, що й довів під час нашої розмови. 

Гаслами інавгураційної промови 45-го президента США Дональда Трампа, яка видалася чи не найкоротшою в історії країни, стали: «America first!» (Америка перша!) та обіцянка народу Сполучених Штатів зробити громадян країни джерелом влади. І першого тижня після складання присяги та вступу на посаду президент Дональд Трамп взявся до реалізації своїх найрезонансніших обіцянок. 

Експерти вже назвали зустріч Президента України із Прем’єр-міністром Греції обміном досвідом щодо дотичних проблем. Щоправда, на відміну від України, Греція — член ЄС. Для нас вона важлива й цікава в політичній площині. Однак під час нинішнього і, до речі, першого офіційного візиту Алексіса Ципраса в Україну про майбутні євроінтеграційні перспективи України не йшлося. Сторони присвятили переговори двосторонній співпраці й стану справ на Донбасі.