Російська окупаційна влада Криму чинить неправомірні дії щодо ув’язнених українських громадян, які відбувають незаконні покарання на території півострова. За останні роки з 3400 ув’язнених там громадян України 2200 осіб було насильно вивезено до Росії, до 43 тюремних установ, розташованих у 22 суб’єктах РФ. Цю інформацію було оприлюднено під час круглого столу «Крим: окупація як привід для переміщення ув’язнених», який відбувся у Страсбурзі в межах сесії ПАРЄ. 

Власного кореспондента цього державного агентства в Парижі Романа Сущенка, який прибув 30 вересня до Москви з приватною метою, затримали російські спецслужби, а 1 жовтня Лефортовський суд заарештував його на два місяці, звинувативши у шпигунстві. Підставою для цього стала заява ФСБ. «Федеральна служба безпеки РФ у Москві під час проведення шпигунської акції затримала кадрового співробітника Головного управління розвідки Міноборони України полковника Сущенка Романа Володимировича», — йшлося у заяві ФСБ, розповсюдженій РИА-Новости. За даними відомства, громадянин України «цілеспрямовано збирав інформацію, що становить державну таємницю і стосується діяльності Збройних сил і військ Нацгвардії Росії, просочування якої за кордон могло завдати шкоди обороноздатності держави». 

Єврокомісія ухвалила рішення, яке підтримали 28 країн-членів ЄС, розширити доступ до європейського ринку для деяких позицій українських товарів на додаток до тих квот, які передбачено поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі на три роки. Таку новину до Києва привезла Єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем. Після переговорів із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом вона написала у своєму Твіттері: «Я рада повідомити гарні новини для наших українських друзів: Європейська комісія схвалила пропозицію українських виробників у частині поліпшення доступу українських товарів на європейський ринок, і ми підвищимо розміри квот у межах, дозволених Угодою про асоціацію». Єврокомісар наголосила, що таке рішення Брюсселя «буде значною політичною і економічною допомогою для України в тій ситуації, яку нині вона переживає». 

 В Україні вважають, що висновки щодо трагічної катастрофи Боїнга МН17, збитого у небі над Донецьком у липні 2014 року, оприлюднені Міжнародною слідчою комісією, об’єктивно довели: провина за цю страшну трагедію лежить на Кремлі. «Доведено, що «Бук»-убивця потрапив на нашу територію з території Російської Федерації. Після злочину, коли терористи намагалися  замести свої сліди, його було терміново вивезено за українсько-російський кордон», — заявив Президент Петро Порошенко на засіданні Ради національної безпеки і оборони. На його думку, зібрано «всі тверді докази того, хто скоїв цей злочин і хто несе повну відповідальність за цю терористичну атаку».

Державний візит до України Президента Ізраїлю Реувена Рівліна виявився неповним через об’єктивні й скорботні обставини — на його батьківщині пішов у небуття колишній глава цієї держави Шимон Перес. Тому нинішній очільник країни змушений був перервати перебування в Україні.

Натомість він устиг провести переговори з Президентом Петром Порошенком, взяти участь у спільній з українським колегою прес-конференції та парламентських слуханнях на тему «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність». 

У структурах ЄС Європарламент виступає потужним адвокатом України в питанні отримання безвізового режиму і може проголосувати за резолюцію щодо візової лібералізації вже у жовтні. Про це під час брифінгу в Києві, де відбулося чергове засідання Парламентського комітету асоціації Україна — ЄС, повідомив його співголова Андрей Пленкович. 

Під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Президент Петро Порошенко розкритикував роботу Ради Безпеки ООН і заявив, що вона неспроможна забезпечити мир у Сирії і в Україні. На його думку, ця ситуація свідчить про те, що виникла «критична потреба» реформувати Раду Безпеки та обмежити право вето у разі, коли держава-член Радбезу є стороною конфлікту. Про це повідомляє департамент прес-служби АП. 

Вереснева сесія ООН у Нью-Йорку традиційно є дипломатичним майданчиком для спілкування політичних лідерів, де вони можуть не лише обговорити найболючіші проблеми світу під час сесії, а й провести двосторонні зустрічі. Сюди мають право приїхати навіть ті лідери, яких, через методи насаджування своїх політичних інтересів, рідко запрошують у цивілізоване товариство. До речі, Володимир Путін цього року вирішив у Нью-Йорк не їхати, очевидно, далекоглядно передбачивши, що почує там багато неприємних речей на свою адресу. І не помилився. 

Роботі безпосередньо Генеральної Асамблеї ООН передує чимало підготовчих зустрічей і кулуарних переговорів задля узгодження позицій країн-учасників. У багатьох цих заходах бере участь і Президент Петро Порошенко, який заздалегідь прибув у Нью-Йорк. Так, під час засідання високого рівня Генасамблеї ООН він приділив багато уваги безпрецедентній міграційній кризі, що охопила багато країн світу, й захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Адже понад 250 мільйонів людей з різних причин змушені були покинути свої домівки.

«Ця глобальна криза потребує від нас спільної відповідальності й скоординованих зусиль», — зазначив глава нашої держави, для якої всі ці проблеми стали актуальними впродовж останніх 2,5 років. 

13-та щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) «Світ, Європа та Україна: шторми змін» відбувалася з 15 по 17 вересня. Цей захід був цікавим для понад 350 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських діячів, експертів із двох десятків країн світу. Пленарні засідання та спеціальні секції форуму відбулися в стінах Національного культурно-музейного комплексу «Мистецький арсенал». Прем’єр-міністр Володимир Гройсман там тримав слово суботнім ранком. Він заявив, що ключове питання для всього демократичного світу у зв’язку із російською агресією проти України таке: «Хто наступний?»

Глава уряду пояснив, що військова агресія на Донбасі не є конфліктом Росії з Україною. До цього питання потрібно застосовувати глобальніші виміри. «Борються два світи: один демократичний, а другий не розуміє, що таке демократія. І тому зараз це виклик для всіх демократичних країн сучасного світу, які вважають, що цінності не можна змінювати силою, що за цінності треба боротися», — наголосив Прем’єр.