Рада Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ ухвалила у Брюсселі висновки щодо вирішення складної суспільно-політичної й економічної ситуації в Україні. Зокрема в документі наголошується на готовності Євросоюзу сприяти нашій країні в отриманні допомоги від міжнародного співтовариства та міжнародних фінансових інституцій для розв’язання проблем за умови реалізації економічних і політичних реформ. 

Під час дебатів з українського питання у Європарламенті, які днями відбулися у Страсбурзі, майже всі депутати, незалежно від партійної належності, визнали, що досі стратегія ЄС щодо України була непродуманою. Єврокомісар з питань політики розширення та сусідства Штефан Фюле, виступаючи з трибуни ЄП, визнав, що на переговорах щодо Угоди про асоціацію Брюссель сконцентрував усю увагу на умовах та передумовах підписання, обійшовши майбутній процес імплементації цього документа. Євродепутати, які традиційно вважаються критиками офіційного Києва, говорили про те, що мова санкцій проти держави є неефективною і небезпечною, натомість Україні зараз потрібна фінансова підтримка та політичний досвід ЄС у врегулюванні кризи. Такої самої думки дотримується і віце-президент Європарламенту Яцек ПРОТАСЕВИЧ, з яким кореспондент «УК» зустрілася у Страсбурзі.  

Учора Європарламент проголосував резолюцію щодо ситуації в Україні. Досі ще ніколи тон українських резолюцій ЄП не був таким жорстким. Напередодні голосування там відбулися дебати з українського питання. Лідер політичної групи «Альянс лібералів і демократів за Європу» Гі Верховстадт звинуватив Єврокомісію у відсутності чіткої стратегії щодо України. Політик наголосив, що ЄС має надати Україні вагомий пакет фінансової допомоги, «який можна протиставити економічному тиску Росії». «Ми повинні допомогти українцям зберегти їхню національну гідність, бо якщо вони розійдуться з Майдану, тоді весь регіон знову зануриться у часи Радянського Союзу», — заявив євродепутат. 

Майже 400 високоповажних гостей з усього світу (глави держав, члени урядів, керівники міжнародних організацій та інституцій, авторитетні експерти) зібралися в німецькому Мюнхені на конференцію з питань безпеки для пошуку відповідей на питання, пов’язані з війною в Сирії, ситуацією в Україні, ядерною програмою Ірану і розвідувальними операціями США. Протягом трьох днів тривали перемовини в різних форматах. Одначе старт ювілейному, 50-му заходу дав президент Німеччини Йоахим Гаук, заявивши, що його країна має відігравати більшу й рішучішу роль у світових кризах.

Як відомо, українське законодавство не дозволяє мати подвійне громадянство, хоча й не передбачає істотного покарання за отримання паспорта  іншої держави. Цим цілком успішно користуються і заповзятливі громадяни, і сусідні країни. Днями в  електронній версії однієї з румунських газет оприлюднено міркування щодо необхідності захисту етнічних румунів, які проживають на території України. Мовляв, ми на порозі громадянської війни, і при можливому розподілі на проєвропейський захід і проросійський схід потрібно буде втрутитися.
 

31 січня в свої володіння вступив Новий рік за східним (місячним) календарем. Це свято перехідне, воно припадає на перше число першого місячного місяця (у перекладі на традиційний григоріанський календар відбувається не раніше 21 січня і не пізніше 19 лютого). Як зустрічають його у «справжній Азії» (саме так називають Малайзію туристи)? Запрошуємо здійснити до країни вічного літа уявну новорічну мандрівку з гідом — посолом Малайзії в Україні ЧУА Теонг Баном. Говоритимемо з ним і про співпрацю між нашими державами, про  її перспективи.  

Саме завдяки рішенню українського парламенту скасувати скандальні закони від 16 січня у тексті резолюції ПАРЄ щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, котру прийнято вчора у Страсбурзі,  було пом’якшено пункт, у якому йшлося про санкції. 
Якщо в проекті резолюції доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін, які є авторами документа, рекомендували асамблеї призупинити право української делегації на голосування під час весняної сесії, то після останніх новин з Києва текст цього пункту було пом’якшено. «У скасуванні законів від 16 січня асамблея побачила, що Верховна Рада має намір відігравати важливу роль у пошуках мирних шляхів врегулювання кризи, тому асамблея не має наміру розглядати питання позбавлення права голосу української делегації», — йдеться у резолюції. Проте у тексті наголошується, що у разі, якщо в Україні триватимуть грубі порушення прав людини, а проти учасників Майдану буде застосовано силу, загроза застосування цих санкцій на квітневій сесії ПАРЄ виникне знову. 

Пригадайте, неділю 19 січня в народі охрестили «чорною». Тоді світова громадськість виплеснула на керівництво нашої країни чи не найкритичніші за всю історію її незалежності слова. Роздмухувалися шквали радикальних настроїв не багато й не мало — 10 днів. Їй на зміну прийшов обнадійливий вівторок. 28 січня і єврокомісари, й наші сусіди, особливо північні, затамувавши подих стежили за перебігом голосування у Верховній Раді щодо неоднозначних законів від 16 січня. Складається враження, що більшість висвітлених на моніторі системи «Рада» голосів у сесійній залі на Грушевського дали змогу їм видихнути й... одразу ж заговорити про подальші українські перспективи в контексті міжнародних відносин.  

Заявка на проведення термінових дебатів щодо функціонування демократичних інститутів в Україні у ході зимової сесії ПАРЄ надійшла від доповідачок Моніторингового комітету Майліс Репс та Марієтти де Пурбе-Лундін наприкінці минулого року. І якщо ще місяць тому існувала ймовірність, що сесія ПАРЄ не ухвалить рішення присвятити термінові дебати саме українському питанню, то після драматичних подій останніх тижнів сумнівів з приводу теми дебатів ні в кого не залишилося. У четвер депутати ПАРЄ вислухають доповідачок Моніторингового комітету і ухвалять резолюцію щодо України, у якій дадуть свої оцінки діям офіційної влади і винесуть відповідні рекомендації.  

Під час роботи Всесвітнього економічного форуму Прем’єр-міністр Микола Азаров провів кілька важливих зустрічей. Так, із Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом обговорено шляхи врегулювання кризи, пов’язаної з організованими в центрі Києва масовими заворушеннями, і розвиток політичної ситуації загалом.

Микола Азаров підкреслив, що сьогодні влада має справу вже не з мирними протестами, а з добре організованою, спланованою операцією із захоплення влади. І все одно виявляє витримку, рішуче налаштована на мирне врегулювання конфлікту.