Загострення ситуації в окремих містах сходу і півдня України інспіроване ззовні та спричинене підривною діяльністю Російської Федерації. До здійснення провокацій залучено керовані російськими спецслужбами угруповання. Все це свідчить про намір здійснити другий етап окупації України, відверто зазначено у заяві.
«Диверсійна робота супроводжується масштабною пропагандистською кампанією, яка цинічно спотворює факти, застосовує шантаж і погрози, поширює відверту неправду та має на меті виправдати втручання у внутрішні справи України, — йдеться в документі. — Ескалація становища мала, на думку МЗС, призвести до кровопролиття та силового протистояння. Цей привід планувалося використати для подальшої агресії. Підірвати спокій мала й маячня про появу «американських спецназівців» для подолання дій заколотників. Ці спекуляції свідчать про глибоко уражений спецопераціями спосіб мислення російської агентури».

 За ініціативи української сторони відбулася телефонна розмова керівників зовнішньополітичних відомств України та Росії Андрія Дещиці й Сергія Лаврова. Вітчизняний дипломат заявив колезі про неприпустимість зовнішнього втручання у справи України і закликав російську сторону забезпечити виконання попередніх домовленостей про деескалацію ситуації навколо українських кордонів.

Йшлося також про захист прав і свобод громадян України в Автономній Республіці Крим і неприйнятність силових дій та будь-яких форм примусу, який відчувають сьогодні наші співвітчизники на анексованому півострові.

27 березня Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, що підтверджує територіальну цілісність України. Документ був підготовлений делегаціями Німеччини, Канади, Коста-Ріки, Литви, Польщі та України. Ще 51 країна підтримала проект. За ухвалення резолюції проголосували 100 членів ГА ООН, проти — 11 (Російська Федерація, Білорусь, Зімбабве, Венесуела, Сирія, Болівія, Вірменія, Північна Корея, Куба, Нікарагуа, Судан). Ще 58 делегацій, включаючи Китай, утрималися.

У резолюції підкреслюється, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, не маючи законної сили, не може бути основою для будь-якої зміни статусу АР Крим або міста Севастополя. 

Європейський Союз і Сполучені Штати Америки мають сильну скоординовану позицію й готові посилити санкції проти Росії через її дії в Україні й незаконну анексію Криму.

Про це заявив президент Ради ЄС Герман ван Ромпей на спільній із президентом США Бараком Обамою й президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу прес-конференції в Брюсселі за підсумками саміту ЄС — США. «У разі подальшої ескалації ЄС і США готові активізувати санкції. Це наше погоджене рішення», — сказав він. 

Весняна сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи пройшла без участі представників Криму — кримського спікера Володимира Константинова та заступника голови міськради Севастополя Катерини Волошиної. Хоча у рамках минулої сесії АРК влаштувала презентацію свого регіону в Раді Європи з татарським пловом, кримським шампанським і мальовничим фотоальбомом «Перлина Криму», а у своєму виступі з трибуни Конгресу Володимир Константинов перераховував усі переваги автономного статусу пів?острова у складі України. Сьогодні експерти вважають, що Крим втратить своє право на представництво у Конгресі місцевих і регіональних влад, оскільки його депутати не визнають себе представниками України, а Рада Європи не визнає Крим частиною Російської Федерації.

Анонсована розширена зустріч членів уряду з делегацією Європейської комісії фактично проходила у форматі розширеного засідання Кабінету Міністрів. Керівники європейської делегації комісари ЄС із питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле та з питань бюджету та фінансового планування Януш Левандовськи  наголосили на тому, що формат зустрічі безпрецедентний, адже до України прибули не лише вони, а й заступники практично всіх єврокомісарів. Тож порядок денний був досить насичений і пов’язаний з питаннями практичної імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Серед іншого обговорено перспективи надання технічної та фінансової допомоги у напрямках енергетики, боротьби з корупцією, макроекономічної стабілізації, реформи юстиції, транспортної системи. Одне з найголовніших питань — запровадження Євросоюзом безвізового режиму для України.  

Під час термінових дебатів з питання України, які передували голосуванню, на підтримку тексту заяви висловилися депутати майже від усіх національних делегацій. Категорично не схвалювали ані її текст, ані самого факту голосування за цей документ лише члени російської делегації. Їх підтримали вірменські депутати.
Автором тексту заяви став доповідач Конгресу з питань України, бельгійський депутат Марк Кулз. «Конгрес не вважає легітимним референдум від 16 березня, який було проведено з порушенням Конституції України», — йдеться у тексті заяви, за яку проголосувала переважна більшість присутніх у залі депутатів. У ній також зазначено, що «цей псевдореферендум за жодних обставин не повинен проторувати шлях змінам кордонів між Росією та Україною», і те, що Конгрес засуджує «анексію Росією Криму».

У ході екстреного засідання у Гаазі лідери країн «Великої сімки» ухвалили декларацію, в якій підтримали суверенітет та територіальну цілісність України і відмовилися від участі у запланованому раніше саміті в російському Сочі.
«Ми, лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів, президент Ради ЄС і президент Єврокомісії, зустрілися в Гаазі, щоб знову підтвердити нашу підтримку суверенітету України, її територіальної цілісності та незалежності», — йдеться у декларації.
У документі наголошено, що міжнародне право забороняє заволодіння частиною або всією територією іншої держави через примус або силу.

Підписання політичної частини Угоди про асоціацію України з ЄС, яке відбулося 21 березня у Брюсселі, без перебільшення, важлива подія. Що ж дасть нашій країні в економічному сенсі цей документ?

Головне, що слід нагадати: асоціація — перший не лише політичний, а й економічний крок до активізації зовнішньоторговельних відносин із європейськими країнами та до більшої відкритості українського ринку іноземним інвестиціям. Так, ЄС скасує 98% імпортних мит на українські товари, що, за прогнозами уряду, дасть змогу Україні зекономити 487 мільйонів євро на рік. 

Україну та Канаду поєднують особливо теплі та дружні відносини, адже українська діаспора налічує понад мільйон осіб. Такими словами розпочали зустріч в.о. Президента, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов та Прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер. Одначе сторони найбільше вели мову про ситуацію, яка наразі склалася в Україні.