Днями в Україні стартувала державна програма навчання молодих фахівців за кордоном. 142 кращих студенти отримають освіту в провідних науково-освітніх світових центрах («Урядовий кур’єр» за 17 вересня). Саме на них робить ставку Прем’єр-міністр Микола Азаров, впевнений, що тільки такий підхід дасть змогу якісно змінити кадрову ситуацію в державних органах і привнести туди сучасні методи роботи, чого досі не в змозі зробити управлінці «радянської» школи. Схоже, років через п’ять нас чекає чергова кадрова революція, але цього разу — якісно інша. 

Велику увагу нашої країни до цього заходу пояснив голова Державного фонду  сприяння місцевому самоврядуванню в Україні Сергій Маліков. Цьогоріч, з травня по листопад Україна головує в Комітеті міністрів Ради Європи, визначивши одним з пріоритетів цієї найбільш представницької  і найстарішої загальноєвропейської організації зміцнення та розвиток місцевої демократії. Органом РЄ, що діє в цій сфері, представляючи інтереси 47 країн-членів, є Конгрес місцевих та регіональних влад (КМРВ).

«Ми політична організація і жодна європейська країна ще не стала членом ЄС без нашої рекомендації. Зараз всі прагнуть вступити до ЄС, забуваючи, що членство в Раді Європи, реалізація  завдань, які вона висуває щодо розвитку демократії, запровадження  демократичних стандартів у місцевий та регіональний розвиток, відстоювання прав і свобод людини, — це ті критерії, за якими відкривається  шлях до подальшого європейського співробітництва в сфері економіки», — повідомив Президент Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Кейт ВІТМОР

У ході візиту до України Генеральний секретар Організації з безпеки та співробітництва в Європі Ламберто Дзанньєр провів зустрічі з Президентом Віктором Януковичем та міністром закордонних справ Костянтином Грищенком.

За словами глави держави, співпраця з ОБСЄ є одним із невід’ємних елементів здійснення системних реформ в Україні. «Україна налаштована на конструктивну взаємодію з виконавчими структурами ОБСЄ. Активна діяльність у рамках Організації є частиною нашого курсу на європейську інтеграцію», — наголосив під час зустрічі з європейським гостем Віктор Янукович.

Директор Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові на зустрічі з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим у Києві презентував нову Стратегію партнерства СБ з Україною на 2012—2015 роки.

Мартін Райзер підкреслив, що нова стратегія включає чотири пріоритети. «Ми зараз працюємо над підготовкою чотирьох конкретних проектів. Це друга фаза проекту з поліпшення автодоріг і безпеки руху, проект фінансування розвитку міської інфраструктури, друга фаза проекту з модернізації української газотранспортної системи (спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку і Європейським інвестиційним банком) та проект з модернізації соціальної допомоги», — зауважив посадовець.

На світовому ринку вищої освіти Україна впевнено входить до двадцятки країн-лідерів, які є привабливими для здобуття диплома. А за деякими показниками, ми на одному рівні з такими країнами, як Сполучені Штати Америки, Великобританія, Німеччина. Нині у наших вишах навчається близько 50 тис. іноземців з 134 країн світу. Найбільше представлені країни Азії, Співдружності Незалежних Держав та Африки. Тому час від часу в засобах масової інформації лунають думки, що багато студентів-іноземців розглядають Україну не як місце навчання, а як транзитний пункт на шляху до Західної Європи. Тобто на них вішають ярлик потенційних нелегалів, а іноді й злочинців. Яка насправді ситуація, а також який сучасний стан і перспективи міжнародної вищої освіти України, намагався дослідити «УК». 

Питання про порушення демократичних норм в Україні, яке нібито мав розглядати Європарламент у ході пленарного засідання, що завершилось учора, на порядок денний винесене не було. Великою мірою це трапилося через те, що у Страсбурзі протягом тижня перебувала «важка артилерія» — делегація українських депутатів на чолі з лідером провладної партії Олександром Єфремовим та міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, який відмовився спілкуватися з пресою. Така «концентрована» присутність  впливових вітчизняних політиків під час сесії Європарламенту недвозначно свідчить, що Київ таки ризикував втратити прихильність Брюсселя на фінальній стадії переговорів щодо Угоди про асоціацію. 

Україна завжди надає особливу увагу резолюціям Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі й готова до спільної роботи. Як передає УНІАН, про це Віктор Янукович сказав на зустрічі з Президентом ПА ОБСЄ Петросом Ефтіміу.

Він нагадав, що представники ОБСЄ традиційно є спостерігачами на виборах у країнах-членах організації, в тому числі й у нашій державі.  «Ми надаємо особливу увагу відповідним рекомендаціям ОБСЄ і готові до спільної роботи», — наголосив Президент України.

Однак  карати фінансово країну Олімпу і оливок економічно стабільніші партнери по ЄС не поспішають. Хоч президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу у своєму публічному   зверненні і попередив про катастрофічні наслідки, які матимуть місце, якщо не будуть розв’язані боргові проблеми  спільного простору, та напередодні лідери Франції і  Німеччини провели телефонну конференцію з вищими грецькими посадовцями, у ході якої запевнили, що Греція залишиться невіддільною частиною Єврозони.

У п’ятницю, 16 вересня, широкій громадськості цей документ представлять Генсек РЄ Турбйорн Ягланд та міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Як повідомила кореспонденту «УК» представник прес-служби РЄ Естель Штайнер, План дій, термін дії якого розраховано на три роки, спрямований на підтримку тих реформ, які просуватимуть Україну по шляху євроінтеграції. За її словами, у Раді Європи переконані, що від позитивних результатів цих амбітних реформ виграють, передусім, прості українські громадяни.