З перших вуст

  • Василь ТУГЛУК

    Роман ШПЕК: «Європейська інтеграція — це те, що ми можемо «спробувати на зуб»

    Нині тривають дискусії навколо того, наскільки Україна за 20 років наблизилась чи віддалилася від  ЄС. Безумовно, не можуть бути ідентичними судження тих, хто сьогодні належить, так би мовити, до владного пулу і їхніх опонентів. Оскільки ви тривалий час очолювали представництво України при ЄС, то ваші оцінки українських перспектив євроінтеграції побудовані на фундаменті безпосереднього спілкування з  керівництвом Євросоюзу та представниками європейських держав у цій інституції. Отже, віддалилися ми за два десятиріччя від ЄС чи наблизилися? 

  • Василь Надрага: «Пільги мають отримувати ті, хто справді їх потребує»

     Програмою економічних реформ України на 2010-2014 роки передбачається здійснення  реформування системи соціальної підтримки. Це означає, що державна допомога для вразливих верств населення надаватиметься адресно. Тобто на підставі оцінювання доходів громадян. Найбідніші отримуватимуть більше, а багаті взагалі не повинні претендувати на пільги. Про це кореспондентові «УК» розповідає перший заступник міністра соціальної політики Василь НАДРАГА.

  • Міністр Юрій БОЙКО: «Ми стоятимемо на захисті енергетичних національних інтересів»

    Енергетична галузь нашої економіки і всі питання, що пов’язані з її роботою, завжди будуть актуальними і перебуватимуть в зоні особливої уваги громадськості. Тут і перехід на альтернативні види енергії, і розвиток атомної енергетики, і видобуток власної нафти й газу, і ціноутворення, вугільна промисловість, і переговори з Російською Федерацією щодо ціни на блакитне паливо, загалом спектр широчезний. Про найактуальніші питання розвитку вітчизняної енергетики «Урядовий кур’єр» звернувся з проханням розповісти до керівника Міненерговугілля Юрія Бойка.

  • Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор ПОПОВИЧ: «Безпека вуглевидобутку — у нових технологіях»

    На плечах шахтарів тримається енергетична безпека, їхніми руками твориться стабільне майбутнє країни. Напередодні професійного свята — Дня шахтаря — поведемо мову про підсумки роботи галузі, про плани на майбутнє та кроки щодо подальшого реформування вугільної промисловості. Наш співрозмовник — перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості   Ігор Попович.

  • Голова Державного космічного агентства України Юрій АЛЕКСЄЄВ: «Проект «Циклон-4» має стратегічне значення для України та Бразилії»

    Пріоритетним у роботі вітчизняної космічної галузі, та й держави загалом, є проект «Алкантара-Циклон-4-Спейс». Про його реалізацію розповідає на прохання редакції голова Державного космічного агентства України Юрій Алексєєв.

  • Вадим ПРОЦИШИН

    Facebook зробив Прем’єра доступнішим

    Останнім часом урядові структури, зокрема міністерства та їх керівники, активно інтегруються до соціальної Інтернет-мережі Facebook. Це робиться для того, аби громадяни могли напряму отримати інформацію про стан справ в тій чи тій галузі, задати високопосадовцям питання та отримати на них відповіді.  

  • Голова Держлісагенства Віктор СІВЕЦЬ: «У жодній природній зоні країни лісистість не досягає оптимального рівня»

    Генеральна Асамблея ООН оголосила 2011 рік Міжнародним роком лісів і запропонувала урядам країн, системі ООН ширше інформувати громадськість та розвивати програми з раціонального використання, збереження й сталого розвитку лісів. Проведення Року лісів надає  унікальну можливість для привернення уваги громадськості до проблем збереження та примноження насаджень, дбайливого ставлення  суспільства до зелених багатств. Як в Україні відзначають цей рік? Якими здобутками може похвалитися галузь, які проблеми існують, що заплановано зробити в ближній і далекій перспективі? Про це та інше в інтерв’ю «Урядовому кур’єру» розповідає голова Держлісагентства Віктор СІВЕЦЬ. 

  • Олександр ДІЧЕК: «Якщо буде створено Антикризовий центр, рівень нацбезпеки підвищиться на порядок»

    На початку нинішнього десятиліття XXI  століття світ в очікуванні змін. Фінансові проблеми Сполучених Штатів Америки та негаразди в низці країн Євросоюзу можуть призвести до глобальної економічної кризи, більш потужнішої за попередню. Революції в арабських країнах створюють напруженість і в інших регіонах. Трагічні події у Норвегії засвідчують провал політики полікультурності на Старому континенті і можуть відродити вже практично забуте поняття «конфлікт цивілізацій». Україна — частина світу та одна з найбільших країн Європи, тому все це стосується і нас 

  • «Держава ціни регулювала, регулює й регулюватиме надалі»

    На виконання пункту 4 статті 7 Указу Президента України від 9 грудня 2010 р.  №1085 (2085/2010) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Кабінет Міністрів України своєю постановою ліквідував понад 40 урядових органів (відповідний документ від 28 березня 2011 р. оприлюднений на Урядовому порталі),  в тому числі й Державну інспекцію з контролю за цінами. Але контролювати ціни держава не відмовилась, бо це її природна функція: у всіх країнах світу, навіть з розвиненою ринковою економікою, запроваджуються різні методи державного регулювання цін.

    Але хто і як тепер в Україні контролюватиме та регулюватиме ціни? Однозначної відповіді на це запитання досі немає. Втім, прояснити деякі моменти ми попросили начальника Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві Максима ГЛУЩЕНКА.

  • Україна — Росія: виклики нового часу

    Від приходу до влади в Україні політичної команди Президента В. Януковича і українське, і російське суспільства, і широка світова громадськість чекали поліпшення українсько-російських відносин, які були сильно зіпсовані в останні роки. Здавалося, досить буде простої зміни влади і усунення з українсько-російського діалогу непотрібних ідеологічних подразників, привнесених попередником чинного Президента, щоб між Україною і Росією зникли штучні бар’єри і в міждержавних відносинах все стало б на свої місця.

    Квітень і травень минулого року дали привід вважати, що так і буде. Угоди, досягнуті пезидентами двох країн у цей період, включали в себе інтенсивний розвиток співпраці з найширшого спектра економічних напрямів — літакобудування, суднобудування, авіакосмічної промисловості, супутникового зв’язку та інших технологічно навантажених галузей. Однак, на превеликий жаль, ці домовленості досі не знайшли конкретних обрисів, не оформлені правовим способом і, відповідно, не почали реалізовуватися.