Голова Державного агенства
водних ресурсів України
Василь СТАШУК

Вода — основа всього живого на Землі. Значення її в економічному та соціальному розвитку суспільства постійно зростає. Вже сьогодні водні ресурси стали головним чинником, який визначає шляхи розвитку майже всіх галузей економіки. Напередодні професійного свята — Дня працівників водного господарства, який  відзначається щорічно в першу неділю червня, ми запросили до розмови голову Державного агентства водних ресурсів України Василя СТАШУКА.

ПРИВІТАННЯ

Шановні друзі!

Від імені Уряду щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем працівників водного господарства.

Вода є  джерелом життя на Землі, проте  вона може бути і руйнівною силою. І саме від Вашого професіоналізму залежить ефективність управління, використання та відтворення водних ресурсів країни, експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення.

Спільними зусиллями ми продовжуватимемо розвивати водне господарство, запроваджувати сучасні технології раціонального використання і охорони водних ресурсів  заради збереження їх для майбутніх поколінь.

Бажаю Вам нових трудових звершень на благо України, міцного здоров’я, благополуччя, злагоди у Ваших родинах.

Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ

Для поліпшення екологічного стану

— Як, Василю Андрійовичу, Агентство нині контролює водогосподарську ситуацію на річках, зокрема й транскордонних? Чи співпрацює Україна з іншими країнами у сфері використання водних ресурсів?

— З метою раціонального та комплексного використання водних ресурсів, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та оперативного реагування на них при Держводагентстві діють міжвідомчі комісії басейнів основних річок — Дніпра, Дністра, Дунаю, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Росі, Псла і Ворскли. Вони надають рекомендації агентству щодо встановлення оптимальних режимів роботи водосховищ і міжгалузевих водогосподарських систем.

Що стосується транскордонних водних об’єктів, то головним напрямом міжнародної діяльності є співробітництво із суміжними країнами в межах виконання міжурядових двосторонніх угод з питань водного господарства на прикордонних водах. В їх основу покладено Конвенцію про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Гельсінкі, 1992). Україна в особі керівництва Держвод?агентства уклала 7 таких угод: з Росією, Білоруссю, Молдовою, Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Для практичної реалізації угод щорічно проводяться наради уповноважених сторін. Мета їх —  поглиблення знань та обмін досвідом щодо використання інноваційних технологій у галузі управління водними ресурсами.

— Зупиніться, будь ласка,  детальніше на конкретних прикладах. Що робиться зокрема для поліпшення екологічного стану водних ресурсів у басейнах Інгульця, Росі, Дністра?

— На виконання доручень уряду щорічно розробляється та затверджується Регламент екологічного оздоровлення Інгульця, поліпшення якості води у Карачунівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи. Зазначу, що вперше за роки незалежності загальний об’єм поданої дніпровської води каналом Дніпро-Інгулець у басейн річки протягом всього вегетаційного періоду

Берегоукріплення річок на Закарпатті. Фото Марії ЗАВОРОТНОЇ

2011 р. становив 122 млн куб. м, цього року (враховуючи позитивний досвід попереднього) планують подати каналом до 130 млн куб. м. Це дасть змогу значно поліпшити екологічну ситуацію в басейні та забезпечити своєчасну подачу води нормативної якості у Кривий Ріг та на зрошення сільськогосподарських угідь у Миколаївській, Херсонській областях, що в умовах маловоддя вкрай потрібне. На сьогодні в басейн Інгульця каналом уже подано 46,7 млн куб. м дніпровської води, витратою 11,1 куб. м/с.

Для поліпшення якості води на водозаборах питного водопостачання з р. Рось та санітарно-епідемічної обстановки в басейні на початку квітня здійснили весняну промивку руслових водосховищ.

За умов нижчої від норми повені цього року (80%) для поліпшення санітарно-епідемічного стану на водозаборах Одеської області, а також створення оптимальних умов нересту багатого на рибу пониззя Дністра та задоволення екологічних вимог існування біорозмаїття в міжріччі Дністер-Турунчук здійснили еколого-репродукційний попуск з Дністровського водосховища.

Завдяки ефективній роботі водогосподарських організацій за умов маловоддя у водосховищах країни вже заакумульовано 48 куб. км води. Всі водосховища і водогосподарські системи заповнені до проектних рівнів, що дасть змогу використовувати водні ресурси впродовж року галузями економіки.

— Хто найбільше забруднює водойми?

— Розпочну з первинної інформації державного обліку водокористування, який здійснює агентство. Отже, торік у поверхневі водні об’єкти скинуто 7725 млн куб. м зворотних вод, що порівняно з попереднім роком на 92 млн куб. м менше. При цьому забруднених — 1612 млн куб. м (на 132 млн куб. м менше, ніж у 2010 р). Водночас треба зазначити, що якість зворотних (стічних) вод  значною мірою не відповідає встановленим нормативам ГДС:  у деяких областях спостерігається неякісна робота очисних споруд, а подекуди вони зовсім не працюють.

У галузевому розрізі найбільшими забруднювачами є промислові підприємства, надто чорної металургії  та вугільної промисловості, а також житлово-комунальної галузі. На якість поверхневих вод негативно впливає також скидання шахтно-кар’єрних вод, які майже без очистки потрапляють у поверхневі водні об’єкти об’ємом понад 600 млн куб. м. Проблема якості водних ресурсів належить до найбільш соціально значущих, оскільки безпосередньо впливає на стан здоров’я громадян, визначає ступінь екологічної та епідеміологічної безпеки регіонів. 

— Якісні показники залежать від екологічного стану річок і водойм. Де ситуація найскладніша?

  Передусім у басейнах Дніпра та  Сіверського Дінця, на річках Приазов’я, окремих притоках Дністра, Західного Бугу (ІІІ—ІV клас якості).

Держводагентство в межах компетенції як суб’єкт державного моніторингу здійснює систематичні спостереження за зміною якості води у часі та просторі.  Водночас активно працюємо над приведенням нормативної бази здійснення моніторингу якості поверхневих вод до норм Європейського Союзу.

— Яку роль для галузі відіграють великі державні магістральні канали комплексного призначення?

— Водогосподарські організації забезпечують надійну експлуатацію 5 унікальних загальнодержавних міжгалузевих магістральних каналів — Північно-Кримського, Головного Каховського, Інгулецького, Дніпро-Донбас, Дніпро-Інгулець загальною протяжністю 1,3 тис. км. Кожен відіграє свою визначальну роль у забезпеченні водними ресурсами населення та галузей економіки: крім зрошення, воду подають у маловодні регіони для задоволення потреб господарсько-питного та технічного водопостачання. Також забезпечується робота 4 групових сільськогосподарських водопроводів, якими подається питна вода у 35 населених пунктів Одеської, Миколаївської, Херсонської областей об’ємом приблизно 0,5 млн куб. м щорічно.

Цього року урочистий пуск води в Головний Каховський магістральний та Північно-Кримський канали відбувся 6 квітня. Без перебільшення скажу, що на подію міжрегіонального значення з нетерпінням чекали аграрії та всі жителі

Херсонщини, Запоріжжя, Криму — через посушливі погодні умови та брак достатніх вологозапасів у ∂рунті. Тоді й стартував поливний сезон. На сьогодні водогосподарські організації подали для сільгоспвиробників у півтора раза більше води, ніж торік. 

Варто наголосити, що загальнодержавні меліоративні фонди, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, збережені, перебувають у справному стані й спроможні подавати воду для поливу сільськогосподарських культур на площі майже 1 млн га.

Проти повеней

— Не можемо обминути питання повеней в Карпатах. Чи залишається воно актуальним?

— Так, це питання не втрачає актуальності. Майже на 27% території країни, а це 165 тис. кв. км, де проживає майже третина населення, є прояви шкідливої дії вод. Крім того, більше половини освоєних площ гірських схилів у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях піддаються впливу зсувних процесів і селів, які формуються вже як наслідок літніх паводків. У підсумку населення й економіка країни зазнають значних збитків. Держводагентство постійно на системній основі здійснює заходи, спрямовані на вирішення питань, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією надзвичайних ситуацій гідрологічного характеру (паводки, повені). Під час виконання їх  враховуються територіальні особливості в межах державних цільових програм.

— Охарактеризуйте, Василю Андрійовичу, бодай коротко ці програми.

— Реалізуються 3 державні цільові програми, а саме:

Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002—2006 рр. та прогноз до 2015 р.;

Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 р. та прогноз до 2020 р.;

Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету.

Ці програми спрямовано на створення цілісної системи протипаводкового захисту з урахуванням питань охорони екосистем, природних ландшафтів і об’єктів культурної спадщини та передбачають здійснення пасивного й активного протипаводкового захисту. Торік на їх виконання агентство спрямувало понад 191 млн грн — було побудовано та відновлено 11,72 км захисних дамб, 3,7 км берегоукріплень, 24 гідротехнічні споруди,  розчищено 44 км русел річок.

Водночас за дорученням уряду було розроблено нову редакцію Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну Дніпра на період до 2021 р. Передбачається реалізація низки заходів за такими напрями: забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь; першочергове забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою; захист сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод та комплексний протипаводковий захист в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету, а також у басейні річки Тиси у Закарпатській області; екологічне оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Обсяг фінансування заходів програми становить 46,5 млрд грн. Зазначена програма вже прийнята Верховою Радою України в цілому як закон.

Насамкінець, користуючись нагодою, хочу привітати працівників водогосподарсько-меліоративного комплексу з Днем працівників водного господарства та побажати їм міцного здоров’я, добробуту, подальших успіхів у професійній діяльності.

Марія ЗАВОРОТНА,
Микола ПУГОВИЦЯ
для «Урядового кур’єра» 

ДОСЬЕ «УК»

Василь СТАШУК. Народився 14.01.1955 р. в с. Підгайці Млинівського району Рівненської області. У 1977 р. закінчив Український інститут інженерів водного господарства. Працював на різних посадах у системі водного господарства. З 2003 по 2010 рр. – голова Державного комітету України по водному господарству; з 2010р. донині – голова Державного агентства водних ресурсів України.