Волинянам було доручено організувати будівництво взводно-опорних пунктів, так званих ВОПів, у зоні проведення АТО на донецькому напрямку в околицях Маріуполя. Головними виконавцями цих робіт стали дві потужні волинські будівельні компанії — «Луцьксантехмонтаж-536» і «Житлобуд-2» та майже сотня волинських лісівників. 

Друга батарея протитанкового дивізіону 55-ї Запорізької артбригади під командуванням 28-річного майора Антона Логвинова стала легендою ЗСУ: її «рапіри» (100-міліметрові протитанкові гармати) влучно б’ють техніку терористів прямою наводкою. Вони успішно утримують позиції ЗСУ і добровольчих батальйонів на всій лінії фронту у зоні АТО. Цей підрозділ виконував бойові завдання спочатку на Маріупольському, а потім — на Дебальцевському напрямках. 

Перша і справжня війна для командира взводу управління гаубичної самохідно-артилерійської батареї військової частини А0998 капітана Дмитра Мерзлікіна розпочалася торік у липні на Луганщині. Його батарея, що входила до складу одного з підрозділів батальйонної тактичної групи, виконувала завдання: вогневий супровід наших колон. Уночі 11 липня 2014 прикордонники із ММГ2 ДПСУ, а також військовослужбовці ЗСУ, що входили до цієї батальйонної тактичної групи, вийшли в опорний пункт поблизу селища Зеленопілля, за 17 км на південний схід від міста Ровеньки на Луганщині, із завданням прикривати визначену ділянку держкордону. О 4.30 у їхній бік терористи відкрили вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». Бойовики стріляли з відстані понад 15 км з боку державного кордону з РФ. Під час тієї атаки, за різними даними, загинуло від 19 до 30 українських захисників і майже сотню було поранено. Важкого поранення зазнав тоді й офіцер Мерзлікін. 

Схоже, небесна канцелярія запровадила свої традиції для святкування Дня наших Військово-Морських сил. Як і торік, цей день в Одесі видався похмурим, накрапав дощик. Утім, погодні примхи не внесли помітних коректив до святкової програми. Її військово-морська частина була доволі скромною: святкове шикування — нагородження — екскурсії на бойові кораблі. Цього разу не було Президента і мальовничих маневрів біля Одеського узбережжя. Заявленого раніше командуванням ВМС «відходу від пафосу» загалом було дотримано. Навіть на святі більше говорили про справи. 

Воєнні дії на сході країни внесли корективи і в діяльність військових, і в життя мирного населення. Неспокійні будні дали зрозуміти і армійцям, і цивільним, що без спільної взаємодії обійтися неможливо. Скориставшись зарубіжним досвідом, у травні минулого року в Збройних силах України започатковано новий напрям діяльності — цивільно-військове співробітництво. Про суть задуму й результати його втілення у життя розповів «УК» начальник управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України полковник Олексій НОЗДРАЧОВ. 

Міністерство оборони поки що єдине запровадило експеримент з електронної закупівлі речового, харчового забезпечення та пально-мастильних матеріалів. Тож усе закуповуватимуть за поданням Генштабу через електронні торги. Про це йшлося під час брифінгу, що відбувся в Будинку уряду.

— Тестова експлуатація електронних майданчиків розпочалася з дубляжу звичних тендерів у Мін?оборони, — розповів заступник міністра оборони Юрій Гусєв. — У результаті 30% економії бюджетних коштів і залучення 200 нових виробників і постачальників речового майна. 

…Обличчя свого співрозмовника я поки що не бачила. Проте мрію зустрітися з ним без балаклави. Дотримуючись режиму секретності, сержант Сергій Бруска відмовився від інтерв’ю тет-а-тет. Дійшли згоди, що досить буде телефонної розмови. Воно й зрозуміло: для людини, втягнутої у війну, зараз не до того. Завдання, над яким працюють усі військовослужбовці нашої армії, головне і для Сергія: перемогти ворога. З дня на день — черговий виїзд у зону АТО. Години підготовки розписані похвилинно. 

Херсонська область — південний форпост України на межі з тимчасово окупованим Кримом, тож оборона та охорона кордонів — завдання номер один для місцевої влади. Саме тому у військово-командних навчаннях Міністерства оборони України, що пройшли у селі Микільське Білозерського району, крім підрозділів Збройних сил та правоохоронних органів, узяли участь і чиновники: керівники області, голови райдержадміністрацій, начальники управлінь та департаментів. 

Прикріплюючи до бушлата командира 128-ї Мукачівської гірсько-піхотної бригади полковника ЗСУ Сергія Шаптали орден «Золота зірка» з відзначенням званням Герой України, Президент країни Петро Порошенко сказав: «Нині вами пишається не лише Мукачеве й Закарпаття, але й вся Україна».

— Ми готові й далі захищати українську землю на всі 100%, — відповів полковник.

Усього через вісім днів після першого ордена полковник Шаптала отримує ще один — Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», — вказано в Указі Президента. 

З першого березня 2014-го року для командира загону спеціального призначення Олександра Трепака почалася війна. Щодо її початку сумнівів не було, адже тривалий час на сході збиралися хмари невдоволення. Та воювати довелося не тільки з сепаратистами й російськими найманцями, а й із внутрішнім ворогом — системою.