Ми живемо у мирній країні, яку зовнішня агресія змушує вдаватися до оборони своєї території, приділяючи значну увагу посиленню озброєння. Вище керівництво держави постійно опікується і поточними безпековими справами, і перспективними напрацюваннями науковців. Так, Президент Петро Порошенко днями відвідав виставку інноваційних розробок продукції подвійного призначення компаній Мережевого кластеру високих технологій — об’єднання українських компаній, які активно працюють над розв’язанням нагальних потреб армії задля підвищення обороноздатності країни. 

Від Європейського Союзу вітчизняна Державна прикордонна служба отримала автомобілі та оснащення. Церемонія передачі 335 одиниць техніки й технічних засобів (загалом це в матеріальному еквіваленті понад 7 мільйонів євро) відбулася за участі Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, голови Представництва ЄС в Україні Яна Томбінськи та першого заступника голови ДПС Василя Серватюка.
 

Загони територіальної оборони — це поняття стало для нас звичним, здавалось би, недавно. А тим часом це для нашої країни не новина. Щоб детальніше дізнатися, що таке загони тероборони, які функції вони виконують і чим відрізняються від добровольчих, «УК» запросив до розмови начальника управління територіальної оборони Головного оперативного управління ГШ ЗС України полковника Ігоря КОСЯКА.

До Міжнародного центру миротворчості й безпеки Західного оперативного командування Сухопутних військ Збройних сил глава уряду приїхав аби ознайомитися з навчанням бійців Національної гвардії в рамках місії «Безстрашний гвардієць—2015» (Fearless Guardian—2015). Йдеться про «Дії при виявленні безпілотних літальних апаратів, снайперська боротьба» та «Дії при організації оборони та здійснення операцій із захисту підрозділів». Перебіг спільних українсько-американських навчань Арсеній Яценюк інспектував у Яворові на Львівщині, там само оглядав зразки новітньої техніки, якою оснащено особовий склад батальйону. Найбільше уваги Прем’єр приділив безпілотним літальним апаратам «Фурія» вітчизняного виробництва та літальним апаратам на базі обладнання Lockheed Martin. 

Часто доводилося чути нарікання, що наші військовослужбовці недостатньо забезпечені харчами й амуніцією, особливо в нинішніх умовах. Про це заговорили і в Міністерстві оборони, щоправда вже тепер, коли ситуація почала поліпшуватися. Провал у речовому забезпеченні армії був відомий усім військовим високопосадовцям, які зауважували, що коштів лише 49% потреби, а кількість солдатів стрімко зростає, тому швидко це зробити не можливо. Однак виявилося, що фінансування закладали і на абсолютно не потрібні речі. 

На війні кожна хвилина миру на вагу золота. Про це добре знає екіпаж танка старшого прапорщика Володимира Ханча з позивним «Хан». Тож у базовому таборі бійці не марнують вільний час. Необхідно привести до ладу бойову техніку, відіспатися, адже за тиждень вони знову вирушать на передові позиції. 

Волонтера з Черкас Валерія Макеєва бойовики затримали торік у серпні, коли той вів переговори про визволення українських полонених на Луганщині. Без пояснень та будь-яких вимог волонтера ув’язнили на понад три місяці, про що свого часу розповідав «УК» («Сто днів у полоні», 11 грудня 2014 року). Згодом після допитів, нелюдських знущань окупанти… вибачилися й відпустили. Щоправда, потім довелося чимало лікуватися. 

Що менше солдат переймається думками про побут і забезпеченість тилу, то краще він виконує свій обов’язок. І держава намагається створити належні умови для військовослужбовця. Про те, що вдалося зробити за 2014—2015 роки для посилення соцзахисту військовослужбовців і членів їхніх сімей, розповів начальник відділу соціальної політики департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Сергій КУЧЕРЕНКО. 

Він захищав донецький аеропорт, побував у полоні, де зазнав знущань і приниження людської гідності як з боку бойовиків, так і місцевих прихильників сепаратизму. За його визволення боролися волонтери й тримали кулаки більшість українців. Нині командир легендарних «кіборгів» підполковник Олег Кузьміних на волі. Виснажений, схудлий, але незламний, із хвацьким блиском в очах.   

Для воїнів 95-ї окремої аеромобільної бригади першим знайомством із підступністю і ницістю добре озброєних бойовиків стало блокування військових колон на підступах до Слов’янська натовпами цивільного населення. У вираженні громадянської позиції, навіть сформованої під впливом агресивної і брехливої путінської пропаганди, не було б нічого злочинного, якби вже невдовзі з-за спин жінок з дітьми не полетіли «коктейлі Молотова» і не вдарили автоматні черги.