Дуже актуальне запитання «Чи є життя після війни?» для багатьох наших співвітчизників залишається риторичним. А чи можливе відносно нормальне життя і розвиток громад Донбасу поряд із війною — поблизу лінії зіткнення? Там, де попри примарний режим тиші, немов жар, тліє гібридна війна, загрожуючи спалахнути пекучим полум’ям? 

Відновлення зруйнованого війною житла та інфраструктури –– одна з нагальних проблем для прифронтових територій. Фото з сайту facebook.com/OnTheCollisionLine

Погодьтеся, про однозначну відповідь не йдеться. Проте відносно позитивні варіанти можливі. Для прикладу, ініціатива десятка громадських організацій із прифронтових міст Донеччини й Луганщини, які торік об’єдналися для подальшого розвитку своїх громад і створили коаліцію «На лінії зіткнення». Щоправда, тоді ця ініціатива була неформальною, а ось тепер активісти прагнуть створити справжню організацію — юридичну особу, яка зможе більш системно й ефективно працювати для подолання нагальних проблем населених пунктів поблизу лінії розмежування. 

«Разом розвиватимемо наші міста»

Засновниками коаліції стануть представники восьми громад прифронтового Донбасу: Авдіївської, Мар’їнської, Сартанської, Світлодарської, Торецької, Гірської, Попаснянської та Щастинської. На засіданні вони мають обрати органи управління своєї організації та розробити стратегію подальшої діяльності.

«Майже у всіх містах Донеччини і Луганщини діють громадські організації, які працюють для розвитку своїх населених пунктів, однак часто ці зусилля не-ефективні. Близькість бойових дій до міст і селищ лякає потенційних інвесторів, а тому там зупинився економічний розвиток, зростає безробіття, поступово руйнується інфраструктура. Уже бачимо: існує загроза, що років за десять люди залишать наші громади і виїдуть звідси навіть не через війну, а саме через брак перспектив. Тому ми вирішили зупинити цей згубний процес: об’єднали зусилля і створили коаліцію, аби гуртом розвивати наші міста поряд із війною», — розповідає керівник проєкту «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін. 

Серед важливих напрямів роботи активісти Донбасу вважають активнішу взаємодію з органами державної влади. До речі, відповідні спільні напрацювання вже існують. 

По-перше, представники коаліції після ретельного аналізу соціальної та економічної ситуації у громадах направили свої висновки і пропозиції до органів влади — місцевих військово-цивільних адміністрацій, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Верховної Ради. А по-друге, представники коаліції «На лінії зіт-кнення» увійшли до робочої групи, яку створило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій для розроблення Стратегії економічного розвитку Донецької і Луганської областей на період до 2030 року. Тобто вони встигли попрацювати над спільним документом, який схвалив уряд, а нині триває робота над планом його реалізації.

За словами Андрія Грудкіна, коаліція активістів як повноправний представник усіх громад поблизу лінії розмежування на Донбасі переймається не лише організаційними питаннями, а й планує створити дорожню карту потрібних і важливих змін у прифронтових містах і селах.

«Наші основні завдання — сприяти економічному розвитку громад, інфраструктури  та локальної демократії. Плануємо працювати за двома векторами: розв’язання локальних проблем, які є у кожній громаді, й спільних питань, однакових для всіх прифронтових громад», — каже він.  

Компенсація за руїни

Безумовно, однією зі спільних і найважливіших проблем людей із міст, селищ та сіл Донбасу в небезпечній зоні поблизу лінії фронту, де не вщухають обстріли, залишається відновлення зруйнованого вій-ною житла. А з огляду на нинішню вже холодну пору року — і поготів. Тут роботи вистачить усім: і активістам коаліції «Біля лінії зіткнення», й органам місцевої влади, які постійно тримають цю ситуацію на контролі, докладаючи чималих зусиль, аби допомогти потерпілим полагодити пошкоджені війною оселі. 

На початку листопада в Донецькій обласній державній адміністрації вкотре провели відповідну робочу нараду, на якій визначили черговий фронт робіт і підбили підсумки попередніх зусиль. Досі на Донеччині протягом року коштом матеріального резерву обласного бюджету вже відновлено майже 980 одиниць приватного житла у прифронтовій зоні. 

«2021 року обласна державна адміністрація для відновлення будинків, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, надала 11,6 мільйона гривень для закупівлі будівельних матеріалів до регіо-нального матеріального резерву. Для виконання відновлювальних робіт залучали особовий склад підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій — понад 300 осіб з усіх куточків держави», — повідомив заступник голови Донецької ОДА Вадим Філашкін. 

Поряд з ремонтами та відновленням пошкодженого російськими збройними формуваннями житла триває робота обласної влади з відшкодування і надання матеріальної компенсації тим постраждалим із прифронтового краю, чиї житлові будинки чи квартири зовсім зруйновано внаслідок обстрілів чи бойових дій, спричинених збройною агресією РФ. Протягом року в Донецькій ОДА відбулися засідання спеціальної комісії, представники якої ухвалили рішення надати грошову компенсацію понад 300 потерпілим на загальну суму 74,7 мільйона гривень. А днями схвалено ще 52 рішення про надання грошової компенсації жителям населених пунктів Авдіївської, Мар’їнської та Очеретинської об’єднаних територіальних громад.