УШАНУВАННЯ

Професійна  і чесна служба гідна поваги та відзнаки

Чому громадяни йдуть працювати в органи влади? Хтось із прозаїчною метою  — забезпечити на прожиття собі й своїй сім’ї, хтось реалізувати власні амбітні плани як лідера, що вміє і може повести за собою. Треті плекають надію піднятися кар’єрною драбиною до омріяних висот. Є й ті, хто успішно поєднує всі ці бажання, не забуваючи водночас, що  праця державного службовця складна і відповідальна, не просто пов’язана з людьми, а, власне, й спрямована на щоденне служіння їм. Також вони мусять  пам’ятати,  що держслужба містить чимало законодавчих обмежень та людських спокус, і треба вміти пройти  між ними, не заплямувавши службового мундира.

Євгенія Радько (крайня праворуч) проводжає дітей у нову прийомну сім'ю (Луганська область). Фото з архіву редакції

Кращі з кращих «білих комірців»

Саме з таких, на наше переконання, і виросли лауреати і переможці четвертого Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець», яких нещодавно урочисто вшановували в актовому залі Національної академії державного управління (НАДУ).

Зазначимо, що згаданий конкурс започаткований відповідною постановою Кабінету Міністрів у вересні 2007 року і, за словами голови його оргкомітету, очільника Національного агентства з питань Державної служби В’ячеслава Толкованова, є важливою ланкою Комплексної програми підвищення кваліфікації держслужбовців, оскільки дає змогу вивчати рівень професіоналізму вітчизняних «білих комірців», з’ясовувати позитивні зміни в їхній службовій роботі, спрямованій на поглиблення  знань та вмінь, і водночас сприяє самовдосконаленню особистості. Важливо, що участь у такому відомчому змаганні обов’язково враховується під час щорічного оцінювання професійної діяльності державних службовців, їхньої атестації та у подальшій кар’єрі.

Так-от, організаційний комітет з проведення конкурсу перетворив його фінал на справжнє свято:  на адресу учасників звучали вітальні адреси Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради, в яких ішлося про непересічне значення  державної служби як станового хребта  нашої країни, відзначалася роль  порядних і чесних службовців, котрі можуть слугувати зразком відданості Вітчизні і суспільству. А вручення дипломів лауреатам і переможцям чергувалося з виступами  артистів та художніх колективів.

Хто ж вони — лауреати четвертого Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець», які обійшли у творчому суперництві понад десять тисяч (а цього року в рамках конкурсу підвищили свою кваліфікацію 10 615 осіб) своїх колег?

У номінації «Кращий спеціаліст» лауреатами стали Тетяна Онищук (Дубенська райдержадміністрація Рівненської області) та Альона Садовська з Деснянської райдержадміністрації м. Києва. А лауреатами номінації «Кращий керівник» визначені Людмила Липко (Брусилівська райдержадміністрація Житомирської області) і Ростислав Кравченко з Солом’янської райдержадміністрації столиці.

Призерами конкурсу журі назвало Дениса Раєвського (Чернівецька облдержадміністрація) та Людмилу Гапоненко (Державне агентство водних ресурсів). Їм вручено дипломи за друге місце в своїх номінаціях, пам’ятні листи та грошові премії.

І лише на сцені з’ясувалася головна інтрига церемонії:  кому вдалося перемогти навіть кращих з кращих? Коли ведучі дійства відкрили конверти, було названо прізвища найзразковіших  державних службовців 2011 року. Це Євгенія Радько — головний спеціаліст служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації (Луганська область) та Олена Качур — начальник відділу культури і туризму Оріхівської райдержадміністрації (Запорізька область). Вони одержали дипломи переможців та сертифікати на 10 тисяч гривень.

Відзначилася і профспілка державних установ, визначивши переможців у номінаціях «Гордість профспілки» та «Молодь — майбутнє профспілки». Альону Лєвтєрову з Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області ЦК галузевої профспілки нагородив почесним знаком «За соціальний діалог», а Зоряну Смішко з Хмільницької райдержадміністрації Вінницької області — Почесною грамотою.

У Дениса Раєвського з Чернівців є відповіді на всі запитання відвідувачів. Фото з архіву редакції

Зарплата незрівнянна із відповідальністю

Звісно, приємно бути на такому святі, бачити  в залі  відкриті молоді обличчя, вірити, що з-поміж них немає корупціонерів, байдужих і черствих чинуш. Та побачене і почуте загострює увагу не лише до успіхів, а й проблем державних службовців, яких у нашій країні нині налічується майже 270 тисяч.

 — Ми не просто чиновники, які сидять у кабінетах і за папірцями не бачать життя, людських  доль. Ми теж живемо цим життям! — щиро сказала кращий керівник державної служби України Олена Качур із Запорізької області. Та представників ЗМІ водночас вразила сума  заробітної плати дипломованого фахівця з п’ятирічним стажем відповідальної роботи, часто без вихідних і обідніх перерв — 1300 гривень. Тож премія, котру виборола жінка у цьому нелегкому суперництві, — це майже річний її дохід. Зрозуміло, що віддаючи сили, вкладаючи душу в свою роботу, вона, як і  багато її колег, гідна вищого поцінування.

Та в суспільстві, як справедливо завважив голова Державного агентства з  питань державної служби В’ячеслав Толкованов, склався далебі негативний імідж держслужбовця. Загал переконують, що замалим не  всі службовці — хабарники та корупціонери, тож  будь-які розмови про справедливу матеріальну оцінку їхньої праці вважаються моветоном.  Тож незайве нагадати, що востаннє зарплати держслужбовців підвищувалися 2006-го і сьогодні вони вже на 17% відстають від заробітків  лікарів та освітян, що значною мірою впливає на плинність кадрів держслужби. Добре було б, якби зекономлені кошти під час реформування вищого ешелону органів управління  хоча б частково пішли на стимулювання місцевих органів виконавчої влади, куди переноситься дедалі більше завдань і повноважень з центру. Копійчані заробітки відлякують  від держслужби кваліфікованих спеціалістів. Незайве, щоб над цим замислилися наші законодавці, розробники державного бюджету, урядовці.

Адміністративна реформа вимагає від державного управління вищої відповідальності, якісних нормотворчих документів, нових знань щодо стратегічного планування і вміння прораховувати перспективу. Все це напряму стосується «білих комірців», а отже, підвищує планку їхньої професійної підготовки. Саме про необхідність  удосконалення  профнавчання, за словами президента НАДУ Юрія Ковбасюка,  йдеться в щойно підписаному главою держави указі щодо подальшого розвитку Національної академії державного управління при Президентові України як головної кузні державних службовців.

Олена Качур (Запорізька область) не лише організатор, а й активний учасник культурних заходів у своєму районі.
Фото з архіву редакції

Конкурс, про який ішлося вище, певною мірою підняв авторитет державної служби у вітчизняному суспільстві. Бо, погодьтеся, бажати  якісних змін і водночас  ганити тих, хто над ними працює, — справа наперед безперспективна.