Україна дуже чітко розуміє, що потрібно зробити й у якій послідовності, аби якнайшвидше стати членом Євросоюзу. На цьому у  промові перед засіданням уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він акцентував на тому, що нині держава завершує виконання семи рекомендацій Європейської комісії, які дадуть змогу здійснити наступні кроки для інтеграції.

«Також маємо проаналізувати відповідність нашого законодавства законодавству ЄС, щоб чітко розуміти обсяг робіт, які потрібно виконати. Паралельно з оцінкою відповідності, прийняттям та впровадженням європейського законодавства готуватимемося до безпосередніх переговорів щодо самого вступу.

Це означає, що буде сформовано переговорну позицію України, яка визначить наші сильні сторони, межі компромісів, як вступ до ЄС вплине на окремі сектори економіки та держави загалом. Буде сформовано команди переговірників з українського боку, які фахово зможуть обговорити деталі в різних сферах. Це стане підставою для відкриття офіційних переговорів про вступ.

Далі нас очікує шлях переговорів, який має увінчатися підписанням угоди про вступ України до ЄС. Розраховуємо пройти цей шлях менш ніж за два роки. І тоді Україна стане повноправним членом ЄС. Буде остаточно скасовано всі бар’єри на торгівлю, обмеження щодо руху робочої сили, Україна отримає доступ до структурних та інвестиційних фондів ЄС», — цитує слова очільника уряду  департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Тобто обсяг роботи колосальний. За словами Дениса Шмигаля, європейські партнери нашої держави налаштовані на продуктивну співпрацю в питанні інтеграції.

«Яскравим свідченням цього стане візит у найближчі тижні голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Очікуємо, що разом з нею в Україну прибудуть єврокомісари для проведення міжурядових консультацій. Це не лише стане важливим сигналом подальшої підтримки України у війні, а й продемонструє, що ЄС відкритий до переговорного процесу про вступ України», — підкреслив Прем’єр.

Результати щоденної роботи

Денис Шмигаль констатував, що з 2014 року російське керівництво зосередило величезну кількість ресурсів для того, щоб зірвати інтеграцію України в ЄС. Що після розвалу радянського союзу росія так і не сприйняла того, що Україна — незалежна держава. Що тепер вони не можуть сприйняти, що Україна вже скоро стане частиною ЄС.

«Для нас питання тут стоїть не у форматі «якщо», а у форматі «коли». В умовах, коли росія робить усе, щоб зірвати нашу євроінтеграцію, ще важливішими видаються наші здобутки у цій сфері. Так, у червні 2022 року Україна здобула статус кандидата на членство в ЄС. Це фундаментальна зміна у наших відносинах із ЄС. Це історична подія для багатьох поколінь українців, які боролися та вірили в європейську Україну. У сфері євроінтеграції за минулі десять місяців нам вдалося зробити те, що раніше планували виконувати щонайменше кілька років.

Попри війну, отримано п’ять безвізів із ЄС. У березні підписали  енергетичний безвіз і приєдналися до європейської енергомережі. У червні отримали економічний і транспортний безвізи. Завдяки цьому було скасовано всі мита і квоти на українські товари, що експортують в ЄС, а також була прибрана необхідність отримувати дозволи на автомобільні вантажні перевезення через територію ЄС. У жовтні додався митний безвіз, завдяки якому спрощуються митні процедури, а наша митниця інтегрується в європейську. Також Україна стала членом програми «Цифрова Європа». Було ухвалено десятки нормативно-правових актів, які гармонізують наше законодавство з європейським, а також сприяють упровадженню найкращих європейських політик і практик», — зазначив він.

Рішення уряду

Денис Шмигаль говорив і про співпрацю з ЄС для реалізації Плану великого відновлення України.

«Відбудова стане об’єднавчою ідеєю для Європи. Це проєкт, який ми вже розпочинаємо.  Днями в Ірпені анонсовано відновлення за рахунок коштів платформи United24 перших 18 багатоквартирних будинків, пошкоджених під час російської окупації частини Київщини. Це початок масштабної роботи з відбудови житла, яку проводитимемо у всій країні», — наголосив Прем’єр.

Для цього уряд створив на базі Державного агентства інфраструктурних проєктів та Державного агентства автомобільних доріг нову структуру — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

«Це дасть змогу оптимізувати робочі процеси, уникнути хаотичності у плануванні та реалізації проєктів», — прокоментував рішення Кабміну Денис Шмигаль. Він додав, що уряд уже знає джерела надходження 110 мільярдів гривень на відбудову цього року.

«Розраховуємо, що нам вдасться акумулювати вшестеро більше коштів, аби уже в 2023-му відновити якнайбільше інфраструктури та житла українців», — заявив він.

Очільник уряду прокоментував іще одне важливе рішення Кабміну, яке стосується однієї з найважливіших реформ у царині поліпшення бізнес-клімату.

«Ідеться про дерегуляцію. Нині в Україні існують фактично 1000 інструментів державного регулювання для бізнесу. 528 дозволів, 224 ліцензії, 157 погоджень, а ще десятки декларацій, висновків, посвідчень та свідоцтв. У нас є політична воля і політичне рішення все це радикально скоротити. Для цього створюємо міжвідомчу групу, яка у прискореному режимі займеться переглядом всіх цих інструментів контролю і регулювання», —  зазначив Денис  Шмигаль.