СОЦІУМ

Знехтувана техніка безпеки часто призводить до проблем зі здоров’ям

Навіть найбезпечніша професія подекуди може неприємно здивувати. Тому про техніку безпеки на роботі забувати ніяк не можна. Щоправда, українці часто ігнорують настанови інспекторів з охорони праці, сподіваючись на наше одвічне «може, минеться». Яка нині ситуація з професійним травматизмом і захворюваннями, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Проігнорували настанови

Нещодавно, коли проходила повз будівництво, помітила вельми цікаву картину: будівельник викладав із цегли стіну, а поряд на підлозі лежали рукавички й каска. Найбільше вражало те, що все це відбувалось на  тлі плаката з промовистим написом: «Перебувати на будівництві без спецодягу суворо забороняється!» Проте працівник знехтував цими настановами. Вирішую запитати, чому він так зробив. У відповідь чую: «В рукавичках незручно працювати, всілякі там шапки та каски я взагалі не ношу». На моє зауваження, мовляв, ви ж наражаєтесь на небезпеку, хлопець лише посміявся і продовжив спокійно працювати.

Коли радник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України Сергій Ксьондз почув цю історію, лише зауважив, що, на жаль, ще не всі українці розуміють, наскільки важливо дотримуватися правил техніки безпеки.

— Ми дуже багато зусиль і грошей вкладаємо у профілактику профтравматизму і захворювань, — розповідає фахівець. — Це наше головне завдання. Адже відшкодування шкоди потерпілому, проведення його реабілітації — це вже наслідки травмування, а ми повинні не допустити появи їх першопричини. Тому за кошти фонду проводимо навчання інспекторів з охорони праці. Протягом 2010-го ми навчили приблизно 11 тис. фахівців, а в цьому році їх майже 14 тис. Як наслідок, протягом 2011 року кількість нещасних випадків на підприємствах зменшилась на 10%. Це попередня інформація, оскільки рік ще не закінчився.

Статистика лише засвідчує правоту фахівця. Серед причин нещасних випадків переважають організаційні — 79%, технічні — 13%, психофізіологічні — 8%.

Так, найпоширеніші організаційні причини такі: невиконання вимог інструкції з охорони праці — 45%; невиконання посадових обов’язків — 8,9% і порушення правил дорожнього руху — 4,8% загальної кількості травмованих людей по Україні.

Погоджується з колегою і керівник департаменту праці Федерації профспілок України Юрій Андрієвський. Він упевнений, що головна причина травматизму на роботі — не застаріла техніка та машини, а низький рівень обізнаності працівників. Тому на великих підприємствах приділяють увагу поінформованості щодо безпеки праці. А от середній і дрібний бізнес цим питанням особливо не переймається.

— Керівники великих підприємств давно порахували, що проведення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення травматизму на робочих місцях, у майбутньому приносить їм відчутні економічні дивіденди, — пояснює перший заступник голови Державної інспекції з питань праці Валерій Яцкін.

Пияцтву — бій

Попри позитивну динаміку, наша система безпеки та гігієни праці відстає від промислово-розвинених країн. Згідно з офіційною статистикою, у першому півріччі 2011 року до фонду надійшло приблизно 6700 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в яких постраждало 6835 людей та 2749 повідомлень щодо професійних захворювань. У першому півріччі 2011 року порівняно з аналогічним періодом 2010-го кількість страхових нещасних випадків зменшилася на 13,6%  (з 6460 до 5562). Кількість смертельно травмованих людей знизилася з 289 до 264 осіб (8,7%).

Приємно тішить те, що кількість нещасних випадків на виробництві загалом зменшилася. Істотно знизилася кількість нещасних випадків у Сумській області — з 144 до 83 осіб, у Полтавській — з 174 до 113, у Черкаській — з 87 до 57, у Харківській — з 268 до 189, у Хмельницькій з 96 до 73.

Проте в деяких регіонах відзначається незначне збільшення смертельно травмованих людей. Лідирує у цьому сумному рейтингу Донецька область (з 50 до 60 осіб). Київська область посіла друге місце — із 7 до 12.  І третя — Херсонська область — з 2 до 7 випадків.

Ще один важливий момент: чоловіки частіше отримують травми на роботі, ніж представниці прекрасної половини людства. За даними фонду, за перше півріччя 2011 року на українських підприємствах травмовано 4422 (79,5%) чоловіків і 1140 (20%) жінок. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, травмувалась на роботі 81 людина, а це 1,5% загальної кількості.

Склали фахівці фонду рейтинг найбільш травмонебезпечних професій. До п’ятірки наднебезпечних посад належать гірник очисного забою, прохідник, гірник підземний, електрослюсар підземний, водій автотранспортних засобів.

Наостанок Сергій Ксьондз зазначив, що нині цілком можливо докорінно змінити ситуацію на краще. Для цього потрібно зробити так, щоб створення безпечних умов праці на виробництві стало вигідною справою.

— Насамперед слід змінити філософію страхових тарифів, — продовжує фахівець. — Вони не повинні збиратись за солідарною системою, оскільки виходить, що підприємства, на яких рівень травматизму незначний, мають платити за підвищений травматизм інших. По суті, вони підвищують рентабельність таких виробників. Скажімо, вугільна галузь хоч і сплачує за найвищим тарифом — 13,6%, спрямовує до фонду приблизно 1,4 млрд грн на рік. Водночас через високий рівень травматизму на копальнях виплати постраждалим становлять щороку понад 2,1 млрд грн. Тому мотивація для бізнесу з’явиться лише тоді, коли кожне підприємство матиме свій індивідуальний тариф, який буде диференціюватися залежно від рівня травматизму на виробництві.