СПАДЩИНА

Завдяки пильності митників православні святині 18-19 століть поповнили колекцію Музею волинської ікони

Після цього ікони фігурували як речові докази у кримінальних справах, порушених і розслідуваних управлінням Служби безпеки України у Волинській області. І ось тепер уже за рішенням суду назавжди вони стали власністю держави.

 —  Ікони Святої Великомучениці Варвари, Божої Матері «Утамуй Моя Печалі», Преображення Господнього вирізняються  майстерним виконанням,  багатством золочення і сріблення, одухотвореними ликами святих і яскравим колоритом, — розповіла завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлисеєва. — На полях ікони Преображення Господнього зображені патрональні (тезоіменні) святі, що свідчить про традицію написання ікон на замовлення.  

Ці сакральні твори — лише невеличка частка із тисяч предметів мистецтва, що їх за роки нашої державної незалежності врятували працівники спецслужби, митники, прикордонники від вивезення за кордон і передали у державний музей фонд. Відтепер предмети мистецтва — загальнонародне надбання.

Музей  волинської ікони, що нині готується до 20-річчя, має найбільше в світі зібрання волинського сакрального малярства. Воно налічує три з половиною тисячі експонатів. Рік у рік поповнюється новими. Нині експозиція, в якій представлено ікони ХІ—ХХ століть, предмети церковної декоративного  різьблення, металопластики та скульптури, розміщена у  восьми залах.

У музеї на почесному місці експонують і одну із п’яти найбільших православних святинь Русі-України — константинопольського письма Холмську ікону Божої Матері. Її написано темперними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На іконі зображено Божу Матір, що тримає на правій руці Дитину Ісуса, який правою рукою благословляє, а в лівій затиснув сувій.

Біля найдавнішого сакрального оберега — чудотворної ікони Холмської Богоматері. Фото автора

— Різноманітність стилів і творчих манер професійних і народних майстрів, діяльність іконописних осередків  Волині в постійній експозиції представляють понад сотню пам’яток іконопису, — розповів директор Волинського краєзнавчого музею заслужений працівник культури України Анатолій Силюк. — Вони краще за будь-які слова характеризують розвиток  волинського малярства у XVI—XVIII століттях. Є у зібранні, до речі, і твори   видатного українського іконописця Йова Кондзелевича. Він до смерті жив у Луцьку, викладав у місцевій православній братській школі та Білостоцькому монастирі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Свята Великомучениця Варвара» (кінець ХVІІІ - початок ХІХ століття, ліворуч) та «Преображення Господнє» (ХІХ ст., праворуч) могли назавжди покинути країну. Фото автора

У музеї постійно проходять тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу.