Нині Європейський Союз активно працює над спрощенням процесів обміну інформацією. Там переконані, що посилити надійність захисту систем і даних, а відтак розширити бізнес-можливості країн зможе спеціально створене цифрове співтовариство. До такого комунікаційного ринку отримали шанс долучитися, крім України, Молдова та Грузія. Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману вдалося предметніше обговорити нові можливості та перспективи в Києві під час форуму з проблематики цифрової економіки. З головним доповідачем — комісаром ЄС з питань цифрової економіки і суспільства Гюнтером Оттінгером — дискутували як урядовці, так і народні депутати й представники громадськості.
На кону — 5 мільярдів євро прибутку
Зі слів глави уряду присутні зрозуміли, що Україна створить робочу групу, яка до жовтня розробить план дій щодо приєднання до такої цифрової спільноти. Про це Володимир Гройсман домовився з Гюнтером Оттінгером на індивідуальній зустрічі, що передувала заходу. «Ми переконані в тому, що Україна може мати лідируючі позиції в цій сфері», — наголосив Прем’єр-міністр.
А єврокомісар акцентував на потребі створення плану конкретних дій для запровадження в Україні стандартів єдиного європейського цифрового ринку. Він має з’явитися також до жовтня.
Тримав слово в межах форуму й перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Він пояснив присутнім, що цифрове співтовариство об’єднає 28 країн-членів ЄС і ще 6 країн «Східного партнерства» для запровадження єдиних стандартів, лібералізації та контролю цифрового ринку.
«Цифрова спільнота створить єдиний цифровий ринок, на якому бар’єри і стандарти будуть єдиними, а вартість цифрових послуг і транзакцій значно знизиться», — пояснив міністр.
Окрім цього, приєднання України до цифрового співтовариства ЄС дасть змогу нашій державі залучити у середньостроковій перспективі близько 5 мільярдів євро. Про позитиви з поповнення бюджету йтиметься вже з 2017 року. Щоправда, для успішної реалізації програми приєднання Україні необхідно розробити чіткий план дій.
Умови долучення до нововведення та нюанси щодо розвитку цифрової економіки країни Степан Кубів обговорював із Гюнтером Оттінгером і в Будинку уряду. Як повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку, Степан Кубів поінформував високопосадовця, що Україна на прикладі ProZorro вже зробила перші кроки у напрямку цифровізації та автоматизації окремих процесів. Він вважає, що електронна система публічних закупівель дає змогу боротися з корупцією, переводити застарілі бюрократичні процедури в сучасну, зручну та ефективну цифрову форму.
У 2017-му країна перейде на 4G
Єврокомісар оцінив розпочату урядом реформу захисту прав інтелектуальної власності. Вона є запорукою подальшого розвитку інновацій та цифрових технологій. Гюнтер Оттінгер зауважив, що країнам-членам ЄС та державам, які хочуть долучитися до процесу, потрібна спільна цифрова мова, спільні цифрові стандарти, аби забезпечити кібербезпеку, надійність роботи цифрових мереж і дотримання прав власності на дані. Для цього потрібно створити наднаціональні системи, пан’європейські мережі.
«Ми прагнемо, щоб такий цифровий союз відбувався на основі структурованого діалогу та був політичним і законодавчим інститутом», — резюмував він, додавши, що цифрова спільнота сприятиме подальшому об’єднанню України з Євросоюзом, створить передумови для прискорення розвитку її економіки, розширить можливості для малого та середнього бізнесу і полегшення бюрократичних процедур між країнами.
До речі, аби внести зміни до вітчизняної сфери інформаційних технологій, Верховна Рада має ухвалити низку законопроектів. Передовсім ідеться про проекти документів, пов’язані з електронними комунікаціями, радіочастотним ресурсом, «хмарними» технологіями, доступом до інфраструктури та транскордонними електронними довіреними послугами.
Зокрема підтримка парламентаріями законопроекту про радіочастотний ресурс дасть змогу наступного року започаткувати зв’язок стандарту четвертого покоління. Про перспективи нововведення висловився у коментарі представникам ЗМІ голова парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко: «Наступний крок — законопроект про радіочастотний ресурс, який зараз винесено на обговорення. Це дасть змогу в першому кварталі 2017 року впровадити технологію 4G або 5G. Без цього законопроекту це неможливо».
До слова, перехід до електронних сервісів і автоматизації всіх процесів на таких підприємствах, як Укрзалізниця і Укрпошта, — це пріоритетне завдання для Міністерства інфраструктури на наступний рік. Під час форуму профільний міністр Володимир Омелян заявив: «На Укрзалізниці працює 12 тисяч бухгалтерів, тобто 12 тисяч осіб щодня продукує стоси паперів, які ніхто не зможе прочитати. Те ж саме відбувається в Укрпошті. Більше такого не буде. Сподіваюся, що 2017 рік стане переломним для Укрзалізниці, Адміністрації морських портів, авіації, річкового транспорту».
Ми в Google+