ПАЛЬНЕ

Вартість бензину та дизельного палива,  за запевненням експертів, знижуватиметься

Нинішній  рік видався вкрай насиченим різними подіями на ринку нафтопродуктів України. Дебати про доцільність введення мит на імпорт пального, кілька разів змінювалися ставки акцизних зборів, і все це на тлі коливань світових цін на нафту і нафтопродукти — ось неповний опис умов, у яких працював український  ринок пального цього року.  Здавалося б, рано підбивати підсумки, але тенденції свідчать, що кардинальних змін для наповнення автобаків бензином і значних цінових коливань до кінця року вже не буде. Проте  аналіз треба робити заздалегідь, аби не повторювати минулих помилок і зберегти цінову динаміку.

Чи є пальне у цих цистернах. Фото з сайту liveinternet.ru

Український бензин для Росії

 Серйозним і показовим чинником стали зміни в політиці українських нафтопереробних заводів.  Насамперед ідеться  про одного з найбільших  вітчизняних  виробників — Лисичанський НПЗ. З травня завод майже повністю переорієнтувався на поставки нафтопродуктів до Росії, на що вплинула весняна криза на  ринку пального  нашого північного сусіда.

Це призвело до феноменальних наслідків — Україна стала постачальником нафтопродуктів до Росії, тоді  як раніше все було навпаки. Слід додати, що важливою передумовою для такого повороту подій стала висока якість лисичанських нафтопродуктів, які значно перевищують російські аналоги, і  проведення модернізації підприємства, яка навряд чи відбулася б, якби не планомірне запровадження  жорстких стандартів якості нафтопродуктів в Україні.

Одне слово, під тиском кризи російський уряд був змушений відмовитися від впровадженого на початку року переходу на поліпшені стандарти якості бензину і дизпального.

А що ми?

 Основною несподіванкою стало те, що другий за величиною виробник нафтопродуктів — кременчуцька «Укртатнафта» — ніяк не відреагувала на настільки сприятливі умови для нарощування виробництва. Раніше керівництво підприємства неодноразово називало причиною низької переробки засилля імпортних нафтопродуктів. Проте коли в травні-червні на ремонт пішов білоруський НПЗ у Мозирі, а одночасно з ним почав поставки в Росію одвічний конкурент кременчуцьких нафтопереробників  ЛІНОС,  на «Укртатнафті»  так і не «прокинулися». Водночас існували й існують усі умови для того, щоб «Укртатнафта» наростила виробництво принаймні вдвічі! Що ж заважає кременчуцькому «танцюристові»? Варіантів може бути два: або завод технічно не може збільшити переробку, або просто не хоче цього робити, залишаючись  зацікавленим у створенні ресурсної недостатності на ринку для утримання високих цін. Про точний «діагноз» залишається тільки здогадуватися. Нинішній менеджмент підприємства не вважає за потрібне пояснювати свою позицію. До слова, 43% акцій «Укртатнафти» належать державі. Отже, насамперед держава має бути зацікавлена у збільшенні виробництва і поліпшенні якості.

Чи відчув на собі споживач нафтопродуктів описані перипетії, що відбуваються за лаштунками ринку? Чи був російський сценарій зі зникненням пального  на АЗС і супутній ажіотаж? Чи було очікування багатьма зростання цін напередодні активізації сезонного споживання у літні місяці? Відповідь на всі три запитання — ні. Уникнути ймовірних ускладнень допомогла  ключова властивість ринку України — його відкритість для поставок з усіх напрямів, наприклад диверсифікація, якої країні так не вистачає в газовій сфері. Крім потужних внутрішніх виробників, пальне постачається з більш ніж 10 країн. Перші ролі тут відіграють Білорусь, Литва, Румунія, Росія, Польща.

Як наслідок —  ринок не залежить від примх окремих великих виробників як усередині країни, так і за її межами. У зв’язку з цим не зовсім зрозуміла мусована тема введення мит на імпорт, адже відразу ж буде зруйнована диверсифікована система забезпечення країни нафтопродуктами, що відкриває шлях до повторення російського сценарію з дефіцитом і зростанням цін.

До речі, про ціни. Справжній сюрприз підніс світовий ринок українським автомобілістам. Усупереч очікуванням зростання  цін на АЗС,  як наслідок істотного збільшення акцизів з 1 вересня, вартість на колонках не лише не зросла, а й навіть в окремих мережах трохи знизилася.

Так, підвищення паливного податку було компенсовано зниженням світових цін на нафту, що дало можливість спокійно пройти істотне збільшення акцизу — 50 коп./л на бензинах і до 20 коп./л на дизпальному.

«Немає достатніх перед умов для зростання цін на паливо і на даний момент. У віддаленій перспективі багато залежатиме від державної політики у сфері оподаткування нафтопродуктів і регулювання конкуренції на ринку. Доки існує нинішня модель забезпечення ринку, Україна навряд чи покине останній рядок за вартістю цін на бензин і дизпальне в Європі», — таку думку в коментарі для «УК» висловив керівник консалтингової групи «А - 95»  Сергій Куюн.

КОМЕНТАР

Валентин Землянський, 
незалежний енергетичний експерт:

— Ситуація на світовому нафтовому ринку свідчить про відсутність передумов щодо коливань ціни на нафту і відповідно цін на нафтопродукти. Водночас аналітики припускають, що внаслідок дій Федеральної резервної системи США щодо «обмеження ліквідності» американських федеральних банків сировинні ринки підуть униз. Відповідно вартість нафти у середньостроковій перспективі може значно знизитися.

В Україні, ринок якої значною мірою залежить від світової кон’юнктури, також ситуація буде стабільною та прогнозованою. Окрім світових тенденцій, на вартість пального впливає  низка внутрішніх та сезонних чинників. По-перше, в осінньо-зимовий період спостерігається зниження попиту на нафтопродукти. У цьому разі трейдери не зацікавлені у підвищенні ціни, оскільки будуть втрачати на «обігу», що суттєво позначиться на їхніх  прибутках.

По-друге, ринок уже накопичив достатні запаси бензину та дизельного пального, яке закуповували після повернення ставок акцизу до попередніх показників. Іншими словами, незначне здорожчання 95-го наприкінці вересня і було реакцією на повернення акцизних ставок. Більше підстав впливу «акцизного» чинника на вартість нафтопродуктів у найближчій перспективі не існує.

І останнє — це світовий ринок нафти, про який ішлося вище. За новими даними, нещодавно вартість нафти впала до найнижчої позначки за останні вісім місяців і продовжує коливатися у цих межах. Якщо справдяться очікування аналітиків і уряд США прийме рішення про пом’якшення валютної політики, вже наступного року Україна може очікувати на певне зниження вартості імпортних нафтопродуктів та нафти для вітчизняних нафтопереробників.

 А ТИМ ЧАСОМ

Змовників буде покарано

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

МОНОПОЛІЯ. Протягом вересня 2011 року на  автозаправних станціях, що працюють, зокрема, під брендами «Лукойл Україна», «ОККО», WOG, синхронно зросла вартість бензинів підвищеної якості («брендові бензини»). Цінові показники досягли позначки 11,35 — 11,50 грн/л., а на заправках під брендом  Shell —11,89 грн/л.

Так, вартість бензинів на АЗС ПІІ «Лукойл Україна», ПП «Окко нафтопродукти»,  ТОВ «Золотий екватор» і ТОВ «Альянс Холдинг» на 1,00 — 1,80 грн вища, ніж в інших операторів ринку.

Саме це і стало особливим предметом пильної уваги керівництва Антимонопольного комітету України, яке вбачає в цьому картельну змову названих учасників ринку. На думку першого заступника голови АМКУ Рафаеля Кузьміна, такі дії  невмотивовані, оскільки підвищення цін на «брендові бензини» сталося за умов стабільності курсу долара та наявності тенденції до зниження показника Platts, курсу євро та вартості сирої нафти на світовому ринку.

На прес-конференції, яка відбулася 1 листопада, Р. Кузьмін повідомив, що АМКУ зобов’язав операторів ринку «Лукойл Україна», «ОККО нафтопродукти», «Золотий екватор» і «Альянс Холдинг» привести вартість бензинів підвищеної якості до економічно об∂рунтованого рівня. «Ми дали на це компаніям 10 діб. Але цей термін розпочався вже із минулої середи. Якщо головні учасники ринку не прислухаються до наших рекомендацій, ми з’ясовуватимемо цю ситуацію, будемо штрафувати», — наголосив він.

І справді, зростання вартості цих хоча і свого роду елітних бензинів є доволі дивним процесом. Адже в Європі нині спостерігається значне зниження цін на пальне — за останні місяці майже на 11%. Таке ж саме відбувається і на гуртовому ринку України. Так, за даними консалтингових компаній, партії такого бензину зазнали падіння в ціні останнім часом на 10%.

Втім, чимало експертів упевнені в тому, що «брендові» марки бензину мають право на існування, адже їх використання значно збільшує потужність двигуна, зменшує споживання пального й до того ж очищує паливну систему автівок і захищає двигун від корозії. Тому такі бензини і коштують дорого. Як вважає заступник директора центру «Психея» Генадій Рябцев, націнка за якість становить 6—7%. «Все інше — це плата за бренд. Але оскільки існують люди, які мають бажання сплачувати за такий товар (високоякісний), то сьогоднішні ціни залишаються доволі конкурентоздатними», — підсумовує він.

До речі, на думку Г. Рябцева, частка неякісного бензину на українському ринку на сьогодні становить до 20%. Тобто кожна п’ята АЗС пропонує споживачеві «бодягу». Отож чимало фахівців ринку радять автолюбителям  не заправлятися тим пальним, яке коштує на 8—10% менше, ніж у середньому по країні.

Звісно, що АМКУ робить дуже важливу справу, борючись проти картельної змови найбільших бензинових операторів ринку. Але, як з’ясувалося, не менш важливим є питання приведення якості пального хоча б до радянських стандартів. Вона вже не витримує у більшості випадків узагалі ніякої критики.

Якщо через кілька днів найбільші оператори  ринку бензину не знизять ціни на «брендові» марки, то на них чекатимуть штрафні санкції.