Осередком духовності, колискою народних талантів у різних царинах народного мистецтва на Закарпатті завжди був і ще залишається обласний організаційно-методичний центр культури. Створений 1945 року відразу після приєднання краю до України, він пройшов різні етапи розвитку. Нині тут концентруються всі функції, які допомагають існувати й розвиватися народній культурі. Торік центр відзначив 75-річчя. Але нині, вже через рік після гучних ювілейних святкувань, може перестати існувати. Ситуацію з’ясовував кореспондент «Урядового кур’єра».

Колектив центру під час відзначення 75-річчя закладу. Фото з архіву центру

Три чверті століття  на сторожі 

Закарпатський обласний організаційно-методичний центр культури,  ОМЦК, уже кілька разів змінював назву. Проте ніколи не змінювалися його функції й призначення: сприяти розвитку аматорського мистецтва, підтримувати народних майстрів, допомагати зростати обдарованій юні. Він завжди залишався оберегом, який не дозволяв чиновницьким підходам засушувати паростки народної творчості. Працівники центру, якими завжди були найавторитетніші діячі культури, робили все, щоб зберігати самобутність багатонаціональної культури закарпатців. Ідеться чи не про всі види і жанри мистецтва.

Сам перелік особистостей — музикантів, композиторів, художників, мистецтвознавців, письменників, режисерів, які працювали в штаті або співпрацювали з ОМЦК, викликає повагу. У минулому це Августин Шерегій, Федір Манайло, Володимир Гошовський, Адальберт Борецький, Антон Контратович, Йосип Бокшай, Андрій Коцка, Гавриїл Глюк, Володимир Микита, Андрій Гойда, нині Михайло Митровка, Іван Хланта, Віра Мадяр-Новак та багато інших. 

У центрі понад десять років діє власний музей, в якому зібрано автентичні народні костюми з різних куточків Закарпаття. Тут і  старовинні народні музичні інструменти, і вироби народних ремесел — вишивка, ткацтво, різьба та деревопластика з різних регіонів області, багата колекція писанок. Поряд з цим тут десятки документальних фільмів, які зняли за більш ніж пів століття аматори-студійці. Загалом на зберіганні в музеї понад 4 тисячі експонатів.

Під опікою творчість юних

Розповідаючи про сьогодення ОМЦК, комунального закладу обласної ради, його директор Ганна Дрогальчук привертає увагу до численних конкурсів для учнів загальноосвітніх і мистецьких шкіл, якими тут займаються. Лише за рік таких оглядів майстерності юних провели півтора десятка. Більшість мали обласний, а частина — всеукраїнський рівень. Центр завжди був базовою установою у проведенні найбільш значущих обласних фестивалів.

2019 року колектив центру в напруженій боротьбі виграв грант Українського культурного фонду на реалізацію проєкту, спрямованого на збереження нематеріальної культурної спадщини. Створений за підтримки фонду онлайн-хаб (https://nks.zakfolkcenter.info) дав змогу зняти вісім документальних кінострічок, які розповідають про талановитих людей Закарпаття. У них ідеться про майстерність і вірність мистецьким традиціям. 

Про все це розповідає щоквартальний вісник «Культурологічні джерела» на чолі з незмінною редакторкою Мариною Офіцинською. У повнокольоровому форматі часопис виходить друком уже понад десятиліття, і до його творення долучаються знані в області мистецтвознавці, культурологи та журналісти. Таких видань в інших регіонах України одиниці.

«Ми регіональний творчий заклад, який координує діяльність закладів культури клубного типу на Закарпатті. Створюємо умови для розвитку всіх видів, жанрів народної творчості, роблячи особливий акцент на збереженні культур, фольклорних традицій, звичаїв і обрядів національних меншин», — підсумовує розповідь про очолюваний нею заклад Ганна Дрогальчук.

Рішення депутатів — немов вирок

На цьому тлі як грім серед ясного неба прозвучала ініціатива окремих депутатів Закарпатської обласної ради. На найближче сесійне засідання винесено проєкт рішення, яким діяльність комунального  закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури» стає неможливою. 

У першому пункті запропоновано його «реорганізувати (припинити діяльність)». Центр мають перетворити на комунальну установу «Агенція з управління закладами культури» Закарпатської обласної ради. 

В інших пунктах ідеться про те, щоб «попередити всіх працівників комунального закладу про реорганізацію, про можливе вивільнення» і «забезпечити підготовку та подання державній службі зайнятості списків осіб, які вивільняються у зв’язку з реорганізацією».

Про кардинальну зміну роботи майбутньої структури, яку ініціатори цих змін хочуть створити, свідчить уже саме небажання зберегти робочі місця працівників. У положенні, яким супроводжується проєкт рішення ради, містяться десятки позицій, які начебто дозволять агенції виконувати ті самі завдання, що нині центр. Однак прочитавши додаток, в якому міститься штатний розпис новостворюваної структури, не знаходимо жодних підтверджень.

Згідно із запланованим штатним розписом, із 18 майбутніх працівників лише семеро працюватимуть безпосередньо в галузі культури. Здебільшого йдеться про фінансову діяльність. Тобто працівники переважно займатимуться зведенням дебету з кредитом. А на останньому плані все інше: дитячі школи мистецтв, діяльність народних майстрів збирання фольклору, розвиток хореографії, організація пленерів і виставок образотворчого мистецтва, організаційна підтримка фестивального руху. 

Хто займатиметься переатестацією колективів народних і аматорських художніх колективів, яких в області 160? Хто координуватиме діяльність 67 мистецьких шкіл? Невже семеро впораються з усім цим масивом?! Зрозуміло, що ні. Так само під знаком питання видання вже відомих нам «Культурологічних джерел».

Провідний методист редакційного відділу ОМЦК Володимир Мишанич у коментарі кореспондентові «УК» заявив: «Намагання деяких чиновників від культури закрити обласний організаційно-методичний центр культури розцінюємо як зухвалий й неприкритий наступ на українську культуру, мову, що призводить до втрати національної культури, а зрештою й державності. Ми, працівники центру, робитимемо все, щоб цього не сталося. Боротимемося в межах чинного законодавства».

Наступні кілька днів продемонструють, чи готові депутати підтримати проєкт, спрямований на фактичну ліквідацію важливого осередку духовності й народної культури Закарпаття, яким понад три  чверті століття був Закарпатський обласний організаційно-методичний центр культури.