ДОСЛІДЖЕННЯ 

Власкори «УК» з’ясовували, як проходить посівна в регіонах, чи виділяється компенсація на втрачені посіви озимих зернових і яким буде врожай-2012

300 млн грн виділила цьогоріч держава на компенсацію втрат аграріями посівів озимих. На початок березня площі втрат оцінювались Мінагропродом у 3,5 млн га, та завдяки сприятливим погодним умовам деякі посіви вдалось реанімувати, тож під пересів підпало 2,1–2,2 млн га. Щоправда, як зазначають власкори «Урядового кур’єра», господарства не поспішають вишиковуватися в чергу на відшкодування. Бо механізм його надто вже складний і непевний.

Порожню руку допомоги — селянам

Одещина. Першу перемогу в боях за врожай аграрії області планують здобути 9 травня. Вже нині посіяли всі ранні зернові та зернобобові. Залишилися кормові, круп’яні культури та овочі. Провідні господарства на півдні регіону відсіялися повністю. «Проблем із добривами та пальним не було, — зазначає начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Новаковський. — Їх купували переважно ті, хто мав обігові кошти».

У господарствах кажуть, що вартість цих ресурсів мало змінилася порівняно з 2011-им, та придбати їх виключно за власні кошти вдається мало кому. Селяни вже взяли у банках 140 млн грн кредитів із 300 млн, необхідних для весняно-польових робіт у регіоні. Вірогідно, отримають і решту. А ось таким резервом, як бюджетне відшкодування за знищені негодою посіви, господарства користуватися не поспішають.

— Не хочеться мати справу з державою, — каже Герой України, директор АТ «Агрокомпанія «Свобода» Володимир Видобора. — Вас просто замордують перевірками та паперами.

Втрати лише на вимерзлому ріпаку, посіви якого тут пустили під культиватори ще восени, на думку керівника підприємства, становлять приблизно 700 тис. грн. Про їхнє часткове відшкодування бюджетним коштом Володимир Деонисович і чути не хоче: «Торік ми мали необережність здати державі зерно. То нас так перевіряли, що були не раді тим грошам, коли їх отримали. Краще безплатно віддати, аніж заводитися з державою».

Фото УНІАН

Ситуація ця не є унікальною і притаманною лише міцним господарствам. Хоч в області вимерзло 23% ранніх зернових та до 70% ріпаку (190 та 70 тис. га відповідно), господарства не вишиковуються в чергу на відшкодування. «Не всі звертаються, — зауважує А.Новаковський. — Там же жахливі умови: якщо десь знайдуть якесь рішення, що дасть змогу говорити про фіктивну інформацію, то позбавлять фінансової підтримки з бюджету за усіма напрямками на три роки. І це крім того, що змусять повернути кошти». До того ж, на його думку, компенсаційні кошти (100–150 грн на га) не такі великі, щоб господарники ризикнули наражати себе на фіскальну небезпеку. Втім, у районах нині працюють спеціальні комісії, й вони, либонь, виявлять бодай якісь господарства, готові грати в азартні ігри з державою.

Поза сумнівом, надаючи будь-яким структурам бюджетні кошти, ретельно контролювати їх необхідно. Але ця процедура стає настільки складною та небезпечною, що зводить нанівець зацікавленість виробника у начебто запропонованій державою підтримці. І має сенс це лише тоді, коли головна мета — вдавати, що є реальне бажання підтримати сільгоспвиробника і водночас заощадити дещицю бюджетних коштів.

Стихія не стихія, а сіяти треба

Черкащина. На полях і нивах нині відчувається певна напруга. Винна погода: впродовж другої декади квітня тут випало 118-345% норми опадів. Це дещо затримало сівбу ранніх ярих, а тим часом настала пора технічних культур — соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрового буряку. Ця накладка завдала працівникам сільгосппідприємств клопоту. Та аграрії тримають ситуацію під контролем: щоденно в полі працюють до 2,5 тис. агрегатів, половина з них — у дві зміни та цілодобово. Ще залучено 164 механізатори та 75 тракторів з промислових підприємств і організацій.

— Хлібороби у ці дні намагаються задіяти всі резерви, адже недаремно кажуть: кому болото, а кому — золото. Кинуте у вологу землю зерно дає дружніші сходи. Чим раніше воно зійде — тим більше сонячної енергії йому дістанеться. А саме від цього залежить якість зернових нового врожаю: кількість білка, клейковини, мінеральних речовин, вітамінів, — каже начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Мілютенко.

Прикметно, що в поліській зоні навчилися протистояти непередбачуваним кліматичним умовам. Багаторічний досвід свідчить, що там, де дотримуються високого агротехнічного рівня, мають і відповідну віддачу. Тож одним із першочергових заходів весняно-польових робіт було перше підживлення озимих. Здійснювали його з повітря, залучивши до цієї справи полтавську та сімферопольську сільськогосподарську авіацію, силами якої міндобривами оброблено понад 224 тис. га площ. На кожен гектар внесено 44 кг поживних речовин. Незначна затримка із цією роботою відбулася через надмірне зволоження верхнього шару грунту на невеликій частині посівів у північних районах. Та до завершення формування колосистості підживлення здійснять тричі.

Загалом, на весняно-літній період аграрії області придбали 113% міндобрив до потреби. Не гірша ситуація з дизпальним і бензином.

— У сільгосппідприємствах регіону щороку набуває дедалі більшого поширення впровадження енергозберігаючих технологій обробітку грунту та посіву, що дає значну економію паливно-енергетичних ресурсів. Для цього застосовуються 1,4 тис. агрегатів поверхневого обробітку, в тому числі 600 високопродуктивних багатоопераційних та 42 грунтообробно-посівні агрегати для прямого посіву, — розповів начальник головного управління АПК облдержадміністрації Анатолій Максак.

Загальна посівна площа всіх сільгоспкультур під урожай-2012 прогнозується в обсязі 1094,0 тис. га, що майже на 19 тис. га більше, ніж торік. При цьому на 7 тис. га збільшено посіви зернових. Хлібороби планують закріпити власний минулорічний рекорд і в нинішньому сезоні: виростити та зібрати не гірший урожай зернових, ніж торік.

Ще 10 років тому це було фантастикою!

Вінничина. Погода внесла корективи у хід весняно-польових робіт. На початку квітня 16 днів були дощовими і «перевиконали» місячну норму опадів майже удвічі. Та в погожі дні хлібороби виводили свої агрегати у поле і працювали ефективно. Так, вони вдруге підживлюють озимі. На сьогодні майже завершили на понад півмільйонній площі посів ранніх зернових і зернобобових. Уже посіяли 80% запланованих площ цукрового буряку, 30% соняшнику, лягає у грунт насіння кукурудзи. Висока продуктивність забезпечується вмінням працівників, фінансовими і технічними можливостями. Нині матеріально-технічний стан господарств такий, що область за 3–4 дні може посіяти ранні зернові. Ще 10 років тому це було фантастикою!

На проведення весняно-польової кампанії в області знадобилось 2,4 млрд грн. На 24 квітня сільгосппідприємства вже використали понад 2 млрд грн, зокрема 1,9 млрд своїх обігових. Вони залучили лише 72 млн грн кредитів, що значно менше, ніж торік. До послуг банків менше зверталися, бо, по-перше, зросла відсоткова кредитна ставка, а, по-друге, за І квартал цього року господарства області реалізували продукції на 40% більше, ніж за відповідний період 2011-го. Тож можуть розраховувати на власний ресурс.

Так, зі слів заступника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Валентини Кирилюк, погода хоч і внесла певні корективи, селяни дотримують оптимальне співвідношення у структурі сівозміни. Площа головного хліба — озимої пшениці — залишилася на торішньому рівні. Трохи збільшилося поле під зерновими за рахунок розширення площ під кукурудзою. На 19 тис. га зросте поле під цукровими буряками (до 94 тис. га).

Посіви озимої зернових, якими засіяно майже 410 тис. га (з них 351 тис. га — пшениці), перебувають у доброму і задовільному стані. Хоча, на жаль, з них загинуло 14 тис. га, а також 30 тис. га озимого ріпаку. Ці площі засіяли ярим ячменем, кукурудзою, соєю та соняшником.

Щоправда, заявки на державну компенсацію втрат озимих зернових станом на 20 квітня подали лише 25 господарств (на 3,4 тис. га, або майже 24% від загального обсягу). Чому не на всі 14 тис. га? Одні тому, що не зареєстрували договори оренди паїв у Держземагентстві чи не були внесені в автоматизовану систему даних (що не завжди залежало від них). Інші не стали чекати держдопомоги. Бо поки б її отримали, пересівати поля довелося б аж у травні.

Тож хоч область і посіє ярі трохи з корегуванням оптимальних строків, зерна буде вироблено понад 4 млн тонн, не менше, ніж торік, запевнив начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Микола Неїлик. Ці обсяги — одні з найкращих у країні.

Собівартість урожаю буде вищою

Область завершила посів ранніх ярих зернових — цьогоріч вони зайняли 78 тис. га площ. Ще на 22 тис. висіяли цукровий буряк, що на 25 квітня становить 85% до запланованого. Розпочато сівбу пізніх культур — кукурудзи на зерно та сої. Натомість озимі підживлено на всій площі. У посівну-2012 залучено 52 млн грн кредитних ресурсів, що на 20 млн більше, ніж торік. Добрива від «Рівнеазоту» цього року, на відміну від попередніх, теж без черг: бери стільки, скільки хочеш.

Ось так, начебто цілком справно, свідчить офіційна статистика. Та варто лише поставити запитання, а що ж стоїть за цифрами, то починаєш співчувати людям, які працюють на землі. Бо такого важкого весняного дня, що має прогодувати і їх самих, і нас, городян, упродовж року, уже й не пригадують.

Не треба бути аграрним експертом, щоб побачити, як зросли ціни на пальне: дизпаливо дешевше, ніж 10,10 грн за літр, уже не знайдеш на жодній заправці краю. «Доступні» добрива (наприклад, найпоширеніша аміачна селітра) коштують у «Рівнеазоті» від 3,3 тис. грн за тонну. А відсоткові ставки по тих мізерних кредитах, які надали на посівну банки, коливаються від 17 до 25% річних.

— Ось на таких умовах, без жодної держпідтримки, працюють наші аграрії, — каже голова обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Дмитро Українець. — Нині фермери садять ще й картоплю та овочі — адже саме вони і приватні селянські господарства стовідсотково забезпечують ними внутрішній ринок. З трибуни з’їзду фермерів у лютому я звертався до двох міністрів — економіки та агропромислового розвитку: дайте нам прогнозовану аграрну економіку, щоб селяни мали де подіти вирощене важкою працею.

Адже торішній врожай довелося збути нижче від собівартості або ж згодувати худобі. Та чи почують? Цієї весни до проблем, що й без того сплелися міцним вузлом, додалася ще одна — реєстрація договорів оренди паїв. Раніше це відбувалося у сільраді й нічого не коштувало орендареві. Тепер, відповідно до законодавчих змін, договори мають реєструватися лише у відділах та управліннях земресурсів, а для цього паї мають бути відведеними в натурі й мати кадастрові номери. В області ця робота ще триває, а сіяти треба вже сьогодні.

— Відповідно, за реєстрацію кожного договору оренди я маю сплатити майже 400 гривень, — розтлумачує голова ФГ «Надія», що в Острозькому районі, Володимир Гончарук. — У мене 100 паїв — це 40 тисяч гривень. Де одразу взяти їх фермерському господарству, коли за пальне, добрива, насіння треба викласти величезні гроші? За 19 років, що я фермерую, такої важкої посівної не пригадую: щодня, як на передовій. Не знаю, для чого було ускладнювати й без того нелегке фермерське життя, коли на рівні сільради все відбувалося без жодних проблем?

— Але ж ви сієте?

— А що нам, селянам з діда-прадіда, робити? Ходимо в останніх штанях, але сіємо. Адже болить душа за землю, не можемо допустити, щоб вона облогувала…

Що ж будемо мати, як мовиться, на виході?

— Чітку відповідь на це запитання сьогодні дати складно, — каже аграрний експерт Микола Грищенко. — Зрозуміло одне: собівартість майбутнього врожаю буде вищою, ніж торік. А ціна залежатиме від кількох факторів: урожайності культур, кон’юнктури ринку і, так би мовити, поведінки держави.

Добірку готували
Іван ШЕВЧУК,
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
Євдокія ТЮТЮННИК,
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»