Жителі східних районів України, тікаючи від тих жахіть, які нині звалилися на міста Донеччини і Луганщини, насамперед шукають прихистку у найближчих сусідів. Відтак немало їх виїхало на Дніпропетровщину. Там людей намагаються розташувати і розрадити. Про те, як це відбувається і якої саме підтримки потребують переселенці, «Урядовому кур’єру» розповів керівник управління проектами Павлоградського благодійного фонду «Горєніє», член коаліції Всеукраїнської безоплатної правової допомоги Денис ГРЕЧКО. Він безпосередньо займається розселенням і наданням допомоги тим, хто вибрався із зони бойових дій.
— Денисе Валерійовичу, чи багато людей, які переїхали до Павлограда зі східних областей, звертаються за допомогою, і за якою саме?
— За останній місяць, десь із 15—16 травня, до Павлограда переселилися понад 100 осіб зі Слов’янська і Краматорська. У нас зафіксовано майже сто звернень. Юристи нашого фонду дуже тісно працюють з координаційним центром з допомоги переселенцям, що діє на Дніпропетровщині. Так, безоплатно розмістили 45 переселенців у Новомосковську в санаторії до 1 липня. На сьогодні вирішуємо питання, щоб їм подовжили перебування в ньому. А загалом у нас є можливість розміщувати людей у Кривому Розі. Притому в облаштованих приміщеннях, а не в школах. Тому що раніше були випадки, коли в екстреному порядку доводилось розміщувати переселенців у школі — в залах, на матрацах. Але нині це кімнати в гуртожитках чи профілакторіях. Цим людям забезпечують реєстрацію за місцем перебування, за ними закріплюють соціального працівника, надають допомогу в придбанні продуктів і необхідних медикаментів.
Наприклад, нині до нас звернулась ромська община, 40 осіб із Слов’янська, ми займаємось їх розміщенням у Павлограді. А ще 18 осіб готуються до виїзду.
Також координуємо роботу щодо можливості виїзду людей зі Слов’янська в нашу область.
— Це можна зробити з Павлограда?
— Є фонд Ріната Ахметова «Розвиток України», його волонтери у Слов’янську надають допомогу щодо виїзду місцевого населення із зони активних дій. А тут ми доносимо цю інформацію до місцевих жителів, можливо, у когось є родичі, друзі, пояснюємо, як можна скористатися допомогою фонду Ріната Ахметова.
Наприклад, якщо людину зі Слов’янська розшукують рідні, а з нею немає зв’язку, то цьому фонду повідомляють адресу людини і волонтери фонду виїжджають за адресою та намагаються її знайти.
— Наскільки нині складно цим людям залишити регіон?
— За словами переселенців, з якими ми спілкувалися, важко виїхати з територій, де орудують терористи. Але на сьогодні йдеться про створення гуманітарного коридору для виїзду переселенців. Я думаю, що всі ці питання буде вирішено найближчим часом. З іншого боку, я вважаю, що все це робиться для того, щоб під виглядом місцевих жителів із зони АТО сюди не проникли бойовики.
— Денисе Валерійовичу, ви також є членом Всеукраїнської коаліції з надання безоплатної правової допомоги. Чи зверталися до вас переселенці з юридичними запитаннями?
— Більшість звертається з одним запитанням: яку фінансову допомогу вони можуть одержати. Ми надаємо їм підтримку щодо оформлення й отримання разової спеціальної допомоги, консультуємо щодо процедури звернень до соцслужб, Пенсійного фонду, щоб сюди було переведено пенсії та інші соціальні виплати, які вони отримували.
Я думаю, що через якийсь час з’явиться інший блок питань — щодо нерухомості, переоформлення прав власності, земельних ділянок тощо. Але нині найважливіше питання — це грошова допомога.
Зауважу, що до нас люди приїжджають у шоковому стані. Коли я спілкувався з ними, вони були настільки розгублені! І раді будь-якій допомозі. Нині на розгляді у Верховній Раді перебуває проект закону «Про вимушених переселенців», я сподіваюсь, коли його ухвалять, зніметься більшість питань щодо захисту прав цих людей. А нині на рівні нашої обласної держадміністрації приймаються рішення щодо виділення грошової та іншої допомоги. Добре, що обласна влада йде назустріч.
— У цьому законі все враховано, що потрібно переселенцям?
— Проект досить повно захищає їхні права. Інша річ — кінцева редакція, тобто те, що увійде до цього закону, коли він буде ухвалений.
— На вашу думку, підтримки в яких сферах ще бракує переселенцям з територій, де діють терористи?
— Я думаю, що треба посилити надання їм психологічної допомоги. Тому що, як я сказав, багато людей приїжджає в стані глибокого шоку. Це дуже суттєва психологічна травма для дорослих. А тим більше для дітей. Є навіть такі випадки, мені переселенці розповідали, що через переляк у дітей починалась кровотеча з носа, вух, рота і навіть очей.
Окрім того, має бути прийнято єдину програму щодо надання фінансової та іншої допомоги переселенцям, усі процедури мають бути максимально полегшені. Тому що не всі юридично грамотні. Дехто не знає, куди їм потрібно звертатися. Наприклад, пенсіонери не знають, що їм треба йти в той самий Пенсійний фонд і писати заяву, щоб їм пенсію переказали на їхнє нове місце проживання. Так само щодо дитячих грошей, чи щодо інсуліну, отримання якого гарантовано чинним законодавством. Було б доцільним створити єдиний консультаційний центр, де люди отримували б комплексно всю необхідну допомогу, в тому числі юридичну і психологічну.
Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Денис ГРЕЧКО. Народився 1979 року в Краматорську на Донеччині. В 2002 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Правознавство». З 2005 року очолює відділ управління проектами благодійного Фонду «Горєніє», спеціалізується на наданні безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення. За період професійної діяльності особисто надав допомогу за понад 6 тисячами звернень громадян.
Ми в Google+