Нещодавно був у відрядженні. Готуючись до чергової зустрічі (мав вільну годину), увімкнув у готелі телевізор. Не повірите, потрапив одразу ж на пленарне засідання Верховної Ради. Як правило, такі трансляції не дивлюся (бо вважаю роботу депутатів у сесійній залі, м’яко кажучи, неефективною), але тут цікавість викликала суперечка народних обранців з приводу внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти» та інших законодавчих актів щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів (реєстраційний номер проекту 0901,  дата реєстрації — 27 листопада 2014 року).

Чому цікавість? Тому що нарешті в липні 2015 року в дуже зайнятих постійними телефонними розмовами в сесійній залі, роботою за ноутбуками, ходінням коридорами депутатів дійшли руки «до молока».

Продукту, який поряд із хлібом вважають одним із головних в Україні. Подумалося тоді: ось зараз обранці від народу приймуть правильні та справедливі рішення, і селяни, які мають мужність (за наших негараздів) утримувати корів, нарешті отримають відчутну допомогу від держави. Проте трибуну Верховної Ради люди, далекі від села й не дуже, використовували не для конструктивної розмови, а для чергової спроби нагадати про себе: мовляв, дивися, народе України, як я вболіваю про тебе хорошого. Чомусь подумалось: і на цей законопроект чекає доля раніше вже «завалених» та не ухвалених, бо його навіть нікому було захищати на трибуні: чотири із шести «молочних» авторів тепер уже — не народні депутати.

Так і вийшло: законопроект № 0901 не пройшов, не вистачило голосів у залі й на те, щоб відправити його на доопрацювання. Тож боротьба з фальсифікацією молочних продуктів закінчилася в парламенті, а українців і надалі годуватимуть молоковмісними (як написано у проекті) продуктами, виробленими із сировини немолочного походження, яка повністю або частково замінює будь-яку складову молока (молочний жир, молочний білок, лактозу), а також із додаванням або без додавання харчових добавок.

Наскільки небезпечний для здоров’я такий харчовий продукт, вироблений із сировини немолочного походження (наприклад пальмової олії), розповів одному з видань доктор технічних наук професор кафедри молока і сушіння харчових продуктів Одеської національної академії харчових технологій Олександр Чагаровський. Він зокрема стверджує, що більшість поставок пальмової олії в Україну не контролюють на вміст трансізомерних жирних кислот, надмірна кількість яких робить будь-який продукт небезпечним. З огляду на те, що для нинішнього бізнесу проблеми моралі важать мало (спритні ділки більше дбають про надприбутки), замість молока в молоко домішують дешеву пальмову олію із сумнівними характеристиками. В Україні випускають таке «пальмове масло» (хоч на етикетці виробник пише «Масло селянське особливе»), «пальмову сметану» тощо.

«Це правильно, що порушують питання про пальмову олію, — робить висновок Олександр Чагаровський. — Люди повинні мати інформацію. Я не фахівець із гігієни харчування й не можу навести цифр, але знаю, що  існують певні обмеження вмісту транс-ізомерів у продуктах, які отримують у результаті переробки пальмової олії, тому що трансізомерні жирні кислоти, по суті, — каталізатори онкозахворювань».

Особливо ж небезпечні молоковмісні продукти для дітей. Фахівці Хорольського молококонсервного комбінату дитячих продуктів стверджують, що вигодовування немовлят молочними сумішами із вмістом пальмової олії (це доведено) негативно впливає на мінералізацію кісток та сприяє порушенням травлення.

«Підсумки міжнародного дослідження за участю понад 7000 дітей показали, що у немовлят, яких годували сумішшю без пальмової олії, випорожнення були регулярнішими та м’якшої консистенції, зригування і коліки спостерігалися рідше, ніж у дітей, які харчувалися сумішами з пальмовою олією».

Прикро, що це не турбує народних обранців, які, переконаний, самі не вживають молоковмісних продуктів і своїм дітям їх не дають. Депутати навіть не зобов’язали суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю таким «продуктом», розміщувати його окремо (на інших секціях, стелажах, прилавках) від справжнього молока ще й «інформаційно позначати місця розміщення продуктів із замінниками складових молока».