В Україні, як і в усьому світі, пандемія коронавірусу значною мірою спричинила зростання безробіття. У нас складність ситуації значно посилилася ще й через агресію Росії та окупацію Криму і сходу України, що спричинило потік переселенців із захоплених територій. Тільки в Харківській області нині понад 140 тисяч вимушених переселенців з Донбасу, які, крім житлових, соціальних проблем, мають ще й чималі труднощі із працевлаштуванням. Та попри ці виклики регіону вдається утримувати лідерські позиції за показниками працевлаштування населення та досягти найнижчого рівня безробіття в Україні.

Про економічну ситуацію в області, що безпосередньо впливає на ринок праці, інноваційні форми роботи щодо працевлаштування населення, боротьбу з безробіттям кореспондентові «Урядового кур’єра» розповідає директор Харківського обласного центру зайнятості Володимир МІНЕНКО.

—  Володимире Леонідовичу, який вигляд на мапі зайнятості населення України має Харківщина?

—  Нині Харківщина працює в нестабільних умовах, відповідно і ринок праці відображає всі тенденції макроекономіки в регіоні. За даними Державної служби статистики України, за дев’ять місяців 2021 року порівняно з аналогічним періодом 2020-го кількість зайнятих в економіці області зменшилась на 27 тисяч та становила 1193,2 тисячі осіб. Безробіття в області зросло з 5,9 відсотка до 6,6. Але Харківщина залишилася регіоном з найнижчим рівнем безробіття в Україні та другим за рівнем зайнятості населення.

Харківська область входить у п’ятірку ключових регіонів на ринку праці України. У лідерах — Київ та Київська область, Дніпропетровська, Харківська, Львівська та Одеська області. 2021 року за кількістю наданих вакансій Харківщина  — 50,7 тисячі — посіла третє місце в Україні після міста Києва та Дніпропетровської області.

Торік за сприяння служби зайнятості роботу отримали 39 тисяч незайнятих громадян. Професійне навчання проходили 11,3 тисячі, з них 8,5 тисячі навчалися у Харківському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. До громадських та інших робіт тимчасового характеру було залучено 9,6 тисячі людей. Це дало змогу за підсумками роботи у 2021 році серед регіонів України зайняти лідерські місця за кількісними показниками наданих соціальних послуг, зокрема із працевлаштування, організації професійного навчання, тимчасової зайнятості.

— Як вплинула пандемія коронавірусу на ринок праці у краї?

—  Коронакриза негативно позначилася на економіках усіх країн, і Україна не стала винятком. А з огляду на те що ринок праці — віддзеркалення стану економіки, істотні зміни торкнулися і його. 2020-го, в рік оголошення пандемії та запровадження карантинних заходів, на ринку праці Харківщини кількість пропозицій роботи зменшилася на третину та втричі зросли обсяги безробіття.

Але торік зареєстрований ринок праці поступово оживав та відновлювався. Безробітних зареєстровано на 20% менше, ніж 2020-го. Загалом послугами служби зайнятості скористалися 98 тисяч незайнятих громадян, з них статус безробітного мали 86 тисяч.

Станом на кінець минулого року в області перебувало на обліку 19 тисяч безробітних, і це на 11 тисяч (або на 37%) менше, ніж на початок 2021-го. Рівень конкуренції у грудні зменшився вдвічі й становив три безробітні особи на одну вакансію.

Поряд із зменшенням чисельності зареєстрованих безробітних регіональний ринок праці відчув зменшення попиту на робочу силу. Через закриття або призупинення підприємств та бізнесів торік у регіоні пропозицій роботи було на 20% менше, ніж 2020 року. Попит на робочу силу зменшився в усіх галузях економіки області.

Попри це не вистачає кваліфікованих працівників окремих професій. Традиційно бракує робітників машинобудівного і металообробного напрямів, будівельних професій, працівників на транспорті, серед фахівців — провізорів, фармацевтів, лікарів різних профілів, учителів шкіл, вихователів, кваліфікованих інженерно-технічних кадрів.

— Завдяки чому Харківщина утримує планку зайнятості населення на доволі високому рівні? Які інноваційні підходи та форми роботи задля цього впроваджує та реалізує центр зайнятості?

—  Насамперед це відбувається завдяки злагодженій роботі фахівців служби зайнятості, які спільно з безробітними розробляють індивідуальні плани працевлаштування. Це комплекс заходів, який мотивує безробітних до праці. Задля збереження робочих місць Харківська обласна служба зайнятості з 2014 року активно використовує програму з надання допомоги з часткового безробіття. Торік таку підтримку одержали 47 підприємств виробничої галузі, які вимушено скоротили чи припинили виробництво продукції та скоротили робочий час. Це дало змогу зберегти трудові колективи від вивільнення та завдяки програмі, на яку спрямовано понад 14 мільйонів гривень Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,  збережено майже 2,5 тисячі робочих місць. Крім цього, в області активно впроваджують програми стимулювання роботодавців до працевлаштування безробітних за направленням служби зайнятості.

Майже 7 мільйонів гривень отримали 289 роботодавців Харківщини як компенсацію єдиного соціального внеску за створення робочих місць та працевлаштування на них 500 безробітних. Ще 2 мільйони гривень виплачено роботодавцям як компенсацію оплати праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.

Харківська обласна служба зайнятості реалізує інноваційні підходи та нові форми роботи. Із  грудня 2021 року, згідно з постановою КМУ від 28.10.2021 №1121,  на всій території України реалізують експериментальний проєкт щодо впровадження нової моделі надання клієнтоорієнтованих послуг центрами зайнятості. Мета нової моделі — поглиблення співпраці державної служби зайнятості з роботодавцями та іншими учасниками ринку праці, прискорене працевлаштування, сприяння поверненню до легальної зайнятості та інтеграція до ринку праці зареєстрованих безробітних та осіб, які шукають роботу, встановлення контакту з економічно не активним населенням та його активізація, підвищення культури обслуговування клієнтів.

Особливу увагу приділяють цифровізації послуг, які надає служба зайнятості через електронні кабінети шукача роботи та роботодавця.

— Порівнюючи позаторішні й торішні підсумки, помічаємо, що крива  графіка безробіття трохи поповзла вгору. Які тут причини і які контрзаходи має вживати держава та місцева влада для виправлення ситуації?

— За даними вибіркових обстежень робочої сили, які здійснює Держстат України за методологією Міжнародної організації праці, кількість безробітного населення області віком 15—70 років за дев’ять місяців         2021 року порівняно з аналогічним періодом 2020-го зросла на 7,3 тисячі осіб та становила 83,7 тисячі. Рівень безробіття, розрахований щодо населення працездатного віку, станом на 1 січня 2022 року загалом в області становив 1,2% порівняно з 1,87% на відповідну дату  2020-го.

Одним із прикладів контрзаходів, які вжила держава, було надання допомоги з часткового безробіття під час коронавірусної кризи. Задля підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва в області організовано роботу для надання допомоги із часткового безробіття на період карантину.

Протягом 2020 року до базових центрів зайнятості/філій Харківської області звернулося понад 21,5 тисячі роботодавців, серед них понад 18,7 тисячі підприємців, які були вимушені скоротити або зупинити діяльність у зв’язку з карантином. Ухвалено понад 20 тисяч позитивних рішень — це найбільший результат в Україні — для збереження робочих місць 32 тисячам осіб. Ці люди залишилися працювати, а не стали на облік у центри зайнятості.

На цю програму в Харківській області було використано 278,2 мільйона гривень. Крім того, роботодавцям — юридичним особам, які на період локдауну зупиняли або скорочували нормальну тривалість робочого часу працівникам, було виплачено одноразову матеріальну допомогу під час січневого локдауну 2021 року. У Харківській області таку допомогу отримали 492 роботодавці для збереження 15,5 тисячі робочих місць. Сума виплаченої допомоги становила понад 71 мільйон гривень.

—  Володимире Леонідовичу, які професії нині найбільш затребувані на ринку праці та як і завдяки чому ці потреби задовольняються?

—  Торік найбільший попит роботодавців спостерігався серед кваліфікованих робітників з інструментом та робітників з обслуговування устаткування та машин (37% загальної кількості поданих до служби зайнятості вакансій), професіоналів, фахівців — 23% вакансій, працівників сфери торгівлі та послуг — 13%, некваліфікованих працівників — 14% вакансій.

За браком на ринку праці фахівців необхідної кваліфікації потреба роботодавців у кадрах задовольняється шляхом організації професійного навчання. Торік за сприяння служби зайнятості професійне навчання проходили 11,3 тисячі людей. Навчання організовано у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, безпосередньо на робочих місцях на підприємствах.

Крім цього, в структурі ми маємо Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Навчальний центр має 36 ліцензій на надання освітніх послуг за професіями металообробки, легкої промисловості, будівельної галузі, агропромислового комплексу, ІТ-галузі, паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунальної галузі, готельно-ресторанного сервісу, сфери послуг.

Тут активно впроваджують професійне навчання за дуальною формою за професіями, актуальними на ринку праці. Під час такого навчання відбувається поєднання теоретичного курсу із практичним. 2021 року на професійне навчання за дуальною формою було направлено 261 особу, з них 234 — безробітні та 27 — зайняті особи. Навчання здійснювали  за професіями та на курсах цільового призначення.

—  Чи є нині в області вакансії так званих престижних професій, як вони заповнюються?

—  Які вакансії вважати престижними? Якщо йдеться про заробітну плату, то роботодавці Харківщини гарантують її високий рівень за професіями, починаючи з водія автотранспортних засобів — 30 000 гривень до муляра, який отримує  20 000 гривень заробітної плати.

Що ж до  престижності професії за посадою, то в базі даних служби зайнятості є такі пропозиції роботи, як директор фінансовий, директор департаменту,  директор філіалу, головний архітектор, менеджер із зовнішньоекономічної діяльності, доцент закладу вищої освіти, спортсмен-професіонал з виду спорту, асистент художника-постановника.

Крім того, задля розширення доступу до інформації про вакансії посад державних службовців Державний центр зайнятості досяг домовленості з Національним агентством України з питань державної служби щодо щоденного обміну інформацією про оголошення конкурсів на зайняття посад державних службовців, які розміщують державні установи на єдиному порталі вакансій державної служби НАДС.

Загалом протягом 2021 року 10,5 тисячі роботодавців проінформували Харківську обласну службу зайнятості про наявність 51 тисячі вакансій, що є третім результатом в Україні після Києва та Дніпропетровської області.

Завдяки адресному підходу до підбору працівників та використання методів рекрутингу понад 70% роботодавців за сприяння служби зайнятості укомплектували свої робочі місця. Рівень укомплектування вакансій становив 68%, що більше від загальнодержавного на 4,6%.

Володимир ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир МІНЕНКО. Народився 5 серпня 1967 року. 1992-го закінчив Харківський політехнічний інститут, а через рік здобув другу вищу освіту в Міжнародному інституті ринкових відносин та підприємництва за фахом економіст-менеджер персоналу. У березні 1992 року почав трудову діяльність у службі зайнятості, де пройшов шлях від інженера-електронника відділу автоматизованої системи управління  до директора Харківського обласного центру зайнятості.

Має науковий ступінь доктора наук з державного управління, 2014 року йому присвоєно вчене звання професора кафедри управління персоналом та економіки праці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. 

Заслужений працівник соціальної сфери України.