Дмитро ДЕМИДЮК: «Нині раптові серцеві напади трапляються навіть у дітей шкільного віку»

Завідувач Центру інтервенційної
кардіології клінічної
лікарні «Феофанія»
Дмитро ДЕМИДЮК 

Серцевий напад трапляється в людей раптово: за робочим столом, за кермом автомобіля, під час гострого з’ясування стосунків між начальником і підлеглим та в багатьох інших випадках. Світова медична статистика засвідчує, що ця підступна хвороба з кожним роком молодшає.

Як врятувати хворого на ішемічну хворобу серця? Чи спроможна сучасна медицина в екстремальній ситуації надати йому невідкладну допомогу і в прямому розумінні слова поставити на ноги? Про це наша розмова із завідувачем Центру інтервенційної кардіології клінічної лікарні «Феофанія» Дмитром Демидюком. 

– Дмитре Вікторовичу, як ви оцінюєте сьогоднішню ситуацію в нашому суспільстві – інфаркт прогресує, чи вдається пригальмувати наступ цієї  хвороби?

– Упродовж останніх десяти років у країнах Європи справді вдалося пригальмувати наступ серцево-судинних захворювань. А от у Росії й Україні тенденції до їх зниження не такі, як мають бути. На превеликий жаль, мушу констатувати, що сьогодні раптові серцеві напади дуже часто трапляються в молодих людей, навіть у дітей шкільного віку. Причини цього явища лежать на поверхні нашого повсякденного життя: алкоголь, куріння, зловживання скоромною їжею та солодощами, психоемоційні стреси, надмірна повнота тіла… Усі ці чинники сприяють підвищенню в крові вмісту холестерину, який засмічує судини, зменшує їх прохідність. У місцях найбільшого звуження створюються так звані атеросклеротичні бляшки. Потік крові до серцевого м’яза зменшується, а повне припинення кровотоку по коронарній артерії призводить до його змертвіння. Настає інфаркт міокарда…

Вчасно зроблена кардіограма – важливий елемент профілактики. Фото з сайту diagnostica.com.ua

– За якими симптомами людина може відчути наближення інфаркту?

– Вони відомі і їх має знати кожен,  хто перебуває в зоні ризику серцево-ішемічної хвороби. Перші відчуття – різкий стискаючий біль у верхній ділянці грудної клітки. Дихати стає важко. Здається, що ви вдихаєте розпечене повітря. Підступає нудота, запаморочення, слабкість в усьому тілі. Це всі ознаки того, що вам якнайшвидше потрібна допомога кардіолога. На підставі ваших скарг і їх зіставлення з даними ЕКГ лікар може передбачити ішемічну хворобу серця і надати  кваліфіковану допомогу. Але найбільш надійний метод діагностики хвороби – це коронарографія. В нашій лікарні процедура проводиться у спеціальній лабораторії за допомогою найсучаснішого рентген-ангіографічного обладнання,  набору діагностичних катетерів і рентгеноконтрастної речовини, яка вводиться в коронарну артерію. На екрані монітора лікар спостерігає за її  рухом судинами серця і визначає  місце, рівень та довжину звуження враженої ділянки. Відповідно до цього обирається методика лікування: медикаментозна терапія чи хірургічне втручання. Донедавна операції проводили на відкритому серці. В обхід уражених атеросклеротичними бляшками судин вшивали власні здорові судини пацієнта, так звані шунти. Таке серйозне хірургічне втручання на серці завжди було пов’язане з непередбачуваними наслідками…

– Це й спонукало медичну науку  до розробки та впровадження нових технологій у хірургії серця?

– Поза сумнівом. Причиною інфаркту міокарда є розрив капсули атеросклеротичної бляшки та утворення в цьому місці тромбу, який перекриває просвіт звуженої судини. Чим довше тромб перекриває судину, тим ширша зона інфаркту. Найкраще для пацієнта в найкоротший термін відкрити звужене місце і відновити кровопостачання до серцевого м’яза. Це можна зробити завдяки  встановленню в уражене місце спеціального стента, який розширює судину до її нормального стану. Таку операцію віднедавна ми й робимо успішно в нашій лікарні.

– Отже, використовуєте своєрідні запчастини для серця? І скільки триває така операція?

– До тридцяти  хвилин. Під час процедури пацієнт перебуває в стані неглибокого медикаментозного сну під місцевою анестезією. У паховій зоні робимо прокол стегнової артерії і по ній спеціальним провідником, на кінці якого прикріплений у стисненому вигляді стент (високотехнологічна конструкція, виготовлена з біологічно інертної сталі. – Авт.), доставляємо його до місця ураження судини. Після імплантації стент набирає її форму, не дає їй звужуватися і згодом приживається назавжди.

Є ще  одна найсучасніша запчастина для серця – електрокардіостимулятор. Нині  їх встановлюють у лікарнях обласних центрів України і в п’яти клініках Києва.  Під місцевою анестезією пацієнтові роблять чотирисантиметровий розріз під ключицею. Веною до обраних лікарем оптимальних точок на серці проводяться два електроди. Через три-п’ять діб пацієнт може йти додому. Ресурс кардіостимулятора п’ять-десять років, потім його можна замінити.

– Дмитре Вікторовичу, наскільки доступні такі операції і такі «запчастини» для пересічних громадян?

– Клінічна лікарня «Феофанія» нині доступна не тільки для державних службовців, а й для звичайних громадян. За відповідну плату не прикріплені пацієнти можуть проходити тут курс лікування. А от операції зі стентування і встановлення кардіостимуляторів платні для всіх. Адже зарубіжні методики лікування, найновіше медичне обладнання та інструментарій нам постачають іноземні фірми. Це потребує  значних фінансових витрат, які слід відшкодовувати. В якому стані фінансування нашої медицини, ви знаєте самі, тому поки що можливості лікарів  пов’язані з можливостями самих пацієнтів. Але намагаємося  за будь-яких обставин нікому не відмовляти, адже врятувати людське життя – священний обов’язок лікаря.

Павло ЛАРІОНОВ,
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ

Дмитро ДЕМИДЮК. Лікар вищої категорії, хірург. Стажувався в медичних закладах США, Німеччини, Польщі. За 19 років практики виконав  понад 10 тисяч діагностичних операцій (коронарографій, церебральних, ниркових та периферійних ангіографій), простентував близько 2 тисяч хворих на серцево-судинні захворювання. 

ОЗДОРОВЧА АКЦІЯ

24 вересня 2011 року з 11.00 до 15.00  перед будівлею Київради ( Хрещатик, 36) проходитиме традиційна міська інформаційно-оздоровча акція, присвячена Всесвітньому дню серця. Учасники акції матимуть змогу виміряти артеріальний тиск, визначити рівень глюкози в крові, зробити електрокардіограму, отримати консультації сімейних лікарів, лікарів антигіпертензивного центру, Київського міського Центру здоров’я.  26-27 вересня такі акції будуть організовані в лікувально-профілактичних закладах міста.