ОПТИМІЗАЦІЯ

Щоб вкластися в цей час, на Чернігівщині відкривають підстанції швидкої допомоги

Оптимізація первинної медико-санітарної ланки та створення госпітальних округів на Чернігівщині мають свої особливості. Насамперед, це значні відстані між населеними пунктами та хутірський тип розселення. Тож доступність медичної допомоги кожному сільському жителю значною мірою залежить від транспортного сполучення.

Якщо говорити про районні станції швидкої медичної допомоги, то неодноразово доводилося чути подяки на адресу лікарів міста Мена, котрі діють оперативно і високопрофесійно. Не одне життя було врятоване за ті короткі хвилини, які не згаяли медики в дорозі і, прибувши вчасно, надали невідкладну допомогу.

Можливість оперативно відреагувати на виклик тут закладалася ще за колгоспів, коли в кожному господарстві щоночі чергувала заправлена пальним машина. В разі потреби лікар доставлявся до хворого чи хворий до лікарні без зволікань. Коли розпочалися економічні катаклізми, ця добра традиція зникла. І з’ясувалося, що як не крути, а наявний медичний транспорт не в змозі охопити всі населені пункти. Тож було вирішено відкрити ще дві підстанції районної швидкої допомоги — на базі Бірківської та Стольненської лікарських амбулаторій.

Нині в нічну зміну чергують шість фельдшерських бригад. Вони повністю забезпечені медикаментами і пальним. До найвіддаленішого сільського пункту «швидка» доїжджає за 15 хвилин.

Упродовж останніх років, за словами медичних фахівців, майже в усіх районах області зменшилася кількість прийнятих пологів. А це призводить до зниження рівня практичної підготовки медперсоналу акушерських відділень та неповного обсягу надання необхідної лікарської допомоги вагітним, породіллям і новонародженим. Не дивно, що саме в Мені, де не тільки планують, а й діють, на базі ЦРЛ запрацювало міжрайонне акушерсько-гінекологічне відділення, яке його пацієнтки звично називають пологовим будинком. За чотири місяці існування заклад прийняв 161 породіллю, в тому числі 41 — із сусіднього Корюківського району, де склалася критична ситуація із медичними спеціалістами цього профілю. У майбутньому відділення має обслуговувати ще пацієнток із Сосницького, Коропського та Щорського районів.

Втім, така життєво важлива для  навколишніх сіл справа на цей момент спіткнулася об просте питання: хто має платити за перебування у лікарні пацієнтів з інших районів? Адже сума набігає чимала: один ліжко-день обходиться у 250 гривень. У середньому породілля перебуває у відділенні 5 днів, тобто на її обслуговування витрачається 1250 гривень. У Мені переконані, що райони мають узяти ці витрати на себе, прийнявши на сесіях районних рад рішення щодо укладення договору з Менською ЦРЛ про співпрацю і фінансування.

Тобто де-факто пологовий будинок працює, однак юридичні відносини із сусідніми районами ще мають народитися. Заради здоров’я мам і немовлят лишається сподіватися, що цей процес пройде без ускладнень.

КОМПЕТЕНТНО 

Петро ХОМРАЧ, 
головний лікар Менської ЦРЛ:

— Щодо реорганізації районної служби швидкої медичної допомоги, то це було здійснити непросто. Адже раніше сільські медичні заклади підпорядковувалися сільрадам. Довелося умовляти сільських голів винести на сесію питання вилучення з-під їхнього «крила» медичних кадрів. Таким чином було назбирано 20 штатних одиниць, з яких і сформували додаткові фельдшерські бригади.

Хочу звернути увагу на ще один момент: надавати кваліфіковану допомогу новонародженим та їхнім мамам можуть найкраще там, де для цього створені всі умови,— комфортні палати, компетентні медичні кадри і сучасне обладнання. Це все має наше міжрайонне акушерсько-гінекологічне відділення. Наші пацієнти це вже оцінили.