СТОВ «Перемога» Сумського району — компактне і високорентабельне аграрне підприємство, де вирощують вагомі врожаї сільськогосподарських культур, насамперед пшениці. Цього року, за словами директора товариства Анатолія Онайка, озимина в доброму стані. На всіх більш як 500 гектарах рослини зберігають високий відсоток життєздатності, що дає підстави розраховувати на високий урожай. Принаймні, не нижчий, ніж торік, коли зібрали більш як по 60 центнерів з гектара. За словами керівника, господарство повністю готове до початку весняно-польових робіт: удосталь паливно-мастильних матеріалів, насіння кукурудзи та соняшнику, які займуть відповідно більш як 600 та 400 гектарів, готова техніка.

Цими днями хлібороби господарства доладовують кукурудзу, якої в сухому вигляді збирають до 96 центнерів з гектара. Цьому сприяє досушування збіжжя, зокрема за допомогою нещодавно придбаного потужного генератора, тож перебої з енергопостачанням не заважають.

Схожа ситуація і в СФГ «Урожай» Роменського району, назва якого свідчить про вагомість господарства і його роль у загальнообласному короваї. Як повідомив голова СФГ Михайло Шевченко, на всіх 1800 гектарах отримано добротні сходи озимої пшениці, хоч були побоювання: торік 800 гектарів засіяли до 1 жовтня, а решту, через часті дощі і грузькість ґрунту доладовували до 14 числа — в минулі роки озимину ніколи не сіяли пізніше 2 жовтня. Ризики згладила сприятлива зима.

Навесні на «Урожай» чекає масштабна робота: крім традиційних підживлення та догляду за озиминою, необхідно посіяти соняшник на 1400 і кукурудзу 6 тисячах гектарів. Для цього господарство має потужну закордонну техніку, необхідний запас паливно-мастильних матеріалів, насіння.

Від 96 до 98 відсотків життєздатності

Як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, посівні площі під озимими порівняно з позаторішніми скоротилися. Це пов’язано з агресією російської федерації, розмінуванням, обстрілами територій. Озима пшениця займає 115 тисяч гектарів, що на 53,1 тисячу гектарів менше, ячмінь — 2,3, жито 4,8 тисячі гектарів, або менше відповідно на півтори тисячі та 700 гектарів. Розширено площі під ріпаком, під який відведено понад 43 тисячі гектарів — у півтора раза більше, ніж позаторік.

На економіку зерновиробництва негативно впливає невигідна логістика — Сумщина віддалена майже на тисячу кілометрів від чорноморських портів та західних кордонів з ЄС, звідки експортують збіжжя. Транспортні витрати інколи становлять майже 50% вартості зерна, а це значні збитки. Тож в області увагу надають переробленню збіжжя на місцях. Так підтримку одержує тваринницька галузь, створюють переробні мінівиробництва з новими робочими місцями, що сприяє наповненню бюджетів різних рівнів, розвитку місцевої соціальної інфраструктури.

За інформацією директора Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ Віктора Кабанця, залежно від сорту озимі пшениця, жито, ячмінь мають від 96—98% життєздатності, а це високий показник. Іншими словами, минула зима виявилася сприятливою для озимини, а можливі морози в березні вже істотно не вплинуть на посіви. Це насамперед стосується масивів, засіяних торік до 10 вересня. На тих, що на місяць пізніше, — трохи нижчий відсоток: запас цукру у вузлах кущення становить 22—25%, і його вистачить до весняного відновлення вегетації.

Хоч це зовсім не означає, що справу зроблено. Як наголошують науковці, тепла зима може спровокувати появу шкідників та збудників хвороб. Захищати їх за допомогою хімічних засобів обійдеться у чималі гроші.                                   

Науковці-аграрії завжди на посту

Минула зима для Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ виявилася особливо складною. Розташована на території Садівської ОТГ, з торішнього лютого установа перебувала в зоні бойових дій, зазнаючи ракетних та артилерійських ударів російських військ. І лише торік 17 жовтня громаду вивели з переліку адміністративно-територіальних одиниць, що перебувають у зоні бойових дій. 

Однак як наголошує Віктор Кабанець, і в таких складних умовах науковці виконували свою роботу. Попри часткову евакуацію співробітників у лютому — березні, в інституті зберегли кадровий потенціал. Нині працюють 22 наукові співробітники, з яких три доктори і дев’ятеро кандидатів наук. Колектив виконував 12 завдань за дев’ятьма програмами наукових досліджень, з яких два фундаментальні й десять прикладних. Їхня тематика актуальна для АПК Сумщини у критичних умовах і передбачає розроблення та вдосконалення способів основного обробітку ґрунту в коротко-ротаційних сівозмінах, новітніх енергоощадних та вдосконалення наявних технологій вирощування сільгоспкультур, створення нових сортів гречки різного морфотипу, посівних конопель, соняшнику кондитерського напряму використання, вирощування насіння та племінного молодняку тощо.

Триває селекційна робота в рослинництві, за підсумками якої торік до Державного реєстру сортів рослин України внесено новий сорт посівних конопель «Софія», а до Державного сортовипробування передано ранньостиглий сорт гречки «Оксана» з потенційною врожайністю 2,5—3 тонни з високими технологічними якостями. Навіть в умовах російської окупації та після визволення тривають довгострокові польові досліди.

Збережено та доглянуто посіви озимої пшениці — весь насіннєвий матеріал було доведено до посівних кондицій та реалізовано аграріям. Працює демонстраційний полігон колосових культур, який торік довелося закладати не обіч автомагістралі Суми — Київ, як зазвичай, а на дослідному полі інституту. Так само оперативно внесено корективи у спільну роботу з департаментом агропромислового розвитку Сумської ОДА, зокрема проведення майстер-класів, навчань спеціалістів. Для цього використовують інтернет-сайт установи, соціальні мережі, місцеві ЗМІ.

Важливість роботи наукових установ регіону виокремлено у Стратегії відновлення та розвитку економіки Сумської області на 2022—2024 роки, що передбачає створення підприємств на інноваційній основі, розроблення та впровадження інноваційних технологій, забезпечення аграріїв насінням, зокрема нішевих круп’яних і технічних культур. Та це не означає що у колективі немає проблем — вони є й потребують розв’язання. Саме на це спрямовано зусилля науковців, чий внесок у формування врожаю-2023 особливо вагомий. 

Тож, як підсумовує т.в.о. голови Сумської ОДА — начальника ОВА Тарас Савченко, хлібороби області чекають початку весняно-польових робіт і навіть в умовах воєнного прикордоння готові виростити високий урожай.