ДІАЛОГ «ГРОМАДСЬКІСТЬ- ВЛАДА»

Заступник Керівника
Секретаріату Кабінету Міністрів
Юрій АВКСЕНТЬЄВ

Як наголошує Президент України, ефективне реформування нашої держави можливе лише за умови системного діалогу влади та громадянського суспільства. Без такого діалогу намарне очікувати реалізації головних структурних елементів Програми економічних реформ на 2010–2014 роки: сталого економічного розвитку, підвищення стандартів життя, поліпшення бізнес-клімату, залучення інвестицій, модернізації інфраструктури та базових секторів.

Тому одним із наріжних каменів вітчизняної адміністративної реформи є розвиток та вдосконалення системного діалогу влади і суспільства, зокрема через більшу відкритість влади.

Вагомим кроком на цьому шляху є ухвалення 9 травня 2011 року Закону «Про доступ до публічної інформації», який істотно оновив та розширив інформаційне законодавство нашої країни.

Зазначу, що він максимально спростив процедуру подання запиту та отримання інформації у відповідних розпорядників звичайною чи електронною поштою, телефоном чи факсом у п’ятиденний термін, в окремих випадках — не пізніше 48 годин. При цьому запитувачам не потрібно зазначати причину подання запиту. І лише якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує її пошуку серед значної кількості даних, розпорядник може продовжити строк до 20 робочих днів з одночасним повідомленням про це запитувача.

Розпорядник інформації, що не володіє запитуваною інформацією та якому відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику і при цьому знову ж таки повідомити запитувача. Тоді відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня його отримання належним розпорядником.

Без шкоди державі і суспільству

Принципи прозорості та відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень виражені також у тому, що щоразу обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, якщо розголошення інформації може завдати істотної шкоди вказаним інтересам, шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес у її отриманні.

Водночас, суспільно важливим є те, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, зокрема до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. За дотримання вимог, передбачених частиною другою ст. 6 Закону, згадане положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Нагадаю, що до інформації з обмеженим доступом не належать декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи обіймають виборну посаду в органах влади або обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.

Важливим є те, що до розпорядників інформації прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту, аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян.

Які ж головні обов’язки розпорядників? Це оприлюднення та надання достовірної, точної та повної інформації про свою діяльність і прийняті рішення. Серед іншого розпорядників зобов’язано систематично вести облік документів та запитів на інформацію, що перебувають у їхньому володінні. Повинні бути також облаштовані спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, де вони можуть вільно прийти та зробити з них витяги, фотографувати, копіювати чи сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації.

Законом визначено порядок оскарження дій розпорядника інформації або його бездіяльності. Згідно зі ст. 23, запитувач має право оскаржити відмову або відстрочку в задоволенні запиту на інформацію, ненадання відповіді, надання недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства.

Від прийняття до виконання

Отже, можна стверджувати, що згаданий законодавчий акт повністю відповідає європейським стандартам і його потрібно виконувати. Глава держави своїми указами «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України» доручив уряду забезпечити розробку та прийняття відповідних урядових рішень.

Вже ухвалено низку підзаконних актів, усі вони пройшли широке громадське обговорення. Передусім для зручності самих запитувачів Кабінетом Міністрів прийнято постанову «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органах виконавчої влади», якою затверджено примірну форму запиту на інформацію і примірний порядок складення та подання запитів на інформацію.

Доступ до інформації

На підставі цієї постанови суб’єкти владних повноважень розробили власну форму та порядок подання запитів на інформацію. Згадані документи повинні розміщуватися зокрема на інформаційних стендах, веб-сайтах, перебувати у загальнодоступних місцях для запитувачів. Принагідно зазначу, що запит на інформацію має містити ім'я та прізвище, поштову чи електронну адресу, номер телефону запитувача, а також підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Потрібно описати інформацію, яку особа хотіла б отримати, тобто вид, назву, реквізити чи зміст документа.

У липні — грудні 2011 року прийнято низку постанов, зокрема про: затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, внесення змін до порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, питання системи обліку публічної інформації.

Значним досягненням влади та громадськості є схвалення урядом законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям законів «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації». Він пропонує внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Цивільного кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та до 53 законів і так встановити чітку відповідальність розпорядників за порушення законодавства про інформацію.

Водночас значна увага приділяється інформаційно-роз’яснювальній роботі серед населення про права громадян, передбачені законодавством. Задля ефективності та результативності такої роботи проведено опитування уповноважених осіб і керівників підрозділів органів виконавчої влади усіх рівнів з метою вивчення проблематичних питань та визначення шляхів їх вирішення.

З представниками громадськості та органів державної влади проведено низку «круглих столів», виїзних семінарів в Одесі, Львові, Харкові, Дніпропетровську.

Cкористайтеся своїм правом

Слід зауважити, що багато запитів, які надходять на адресу розпорядників, по суті, є скаргами, заявами, пропозиціями, клопотаннями або зверненнями, які потребують надання відповідних роз’яснень. І тут запитувачам потрібно розуміти, що дія Закону «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на подібні відносини, які регулюються Законом «Про звернення громадян».

Крім того, Секретаріат Кабінету Міністрів не є розпорядником інформації за запитами на інформацію щодо інформації інших вітчизняних державних органів, органів влади інших держав, міжнародних організацій. А також інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.

Саме тому в співпраці з Держкомтелерадіо було розроблено брошуру порівняння законів «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», окремий довідник «Контактна інформація», що містить перелік осіб, які відповідають за організацію виконання закону в органах виконавчої влади. Підготовлено відеоролик, який роз'яснює запитувачам, як вони можуть скористатися правом на отримання інформації, а посадовим особам, відповідальним за організацію доступу до публічної інформації, — як краще організувати роботу із запитами.

Зазначу, що кількість надходження запитів на адресу Секретаріату Кабінету Міністрів постійно зростає, в середньому на 10–12% щомісяця. Загалом до центральних органів виконавчої влади надійшло понад 33 000 запитів на інформацію.

Серед органів виконавчої влади найбільшу кількість запитів отримали: МВС, Мін’юст, Київська міськдержадміністрація, МОЗ, Антимонопольний комітет, Держстат, МОНмолодьспорт, ДПС, Харківська облдержадміністрація, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, Мінрегіон, ДВС.

Отже, уряд відкритий до співпраці, до конструктивного діалогу з представниками громадськості задля належного виконання та ефективного застосування Закону «Про доступ до публічної інформації». Фізичні чи юридичні особи, а також об’єднання громадян без статусу юридичних осіб можуть подати запити на отримання публічної інформації до Секретаріату Кабінету Міністрів у зручній для них формі.
 

ІНФОРМАТИВНО

Поштова адреса Секретаріату Кабінету Міністрів:
01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2

Електронна адреса:publishinfo@kmu.gov.ua

Факс: (044) 256 60 70

Телефон: (044) 256 69 69